3. Причини, що зумовлюють різну ефективність допомоги в процесі аналізу та порівняння предметів

... В 3-й та 4-й серіях дослідів дорослий [не давав ніяких додаткових роз'яснень], він лише ставив перед школярами запитання й таким шляхом стимулював і спрямовував їхню мислительну та мовленнєву діяль­ність, спонукав до узагальнення практичних дій з зада­чею. Вже такої допомоги було достатньо для значного підвищення рівня аналізу предмета. Однак на процес порівняння допомога суттєво не вплинула...

... [Причина цього полягає у тому, що] викорис­тання практичного аналізу предмета для його розу­мового аналізу знаходилось у зоні найближчого роз­витку учнів 2-го класу допоміжної школи. Тому до­помога в цьому випадку виявилась ефективною...

Складніша задача — порівняння двох предметів на основі їх співвідносного практичного аналізу — була за межами зони найближчого розвитку школярів. Це й зумовило неприймання учнями допомоги дорослого...

Розділ IV

ПРАКТИЧНІ ДІЇ ТА ПІЗНАННЯ ПРЕДМЕТІВ

РОЗУМОВО ВІДСТАЛИМИ УЧНЯМИ 4-го ТА 6-го КЛАСІВ

1. Практичні дії та аналіз предмета в умовах 1-ї серії дослідів

Поведінка досліджуваних під час досліду

... [ У 1-й серії експериментів] 7 учнів 4-го кла­су та 6 — 6-го класу за власною ініціативою так чи інакше маніпулювали з предметом — перевертали його, гладили, перекладали з однієї руки в іншу. Проте ви­конувані дії не носили пізнавального характеру. Вони були імпульсивними і не пов'язаними з задачею.

У переважній більшості випадків дії не допомо­гли школярам побачити в предметі нові, не сприй­няті зором особливості і не сприяли поглибленню та розширенню висловлювань...

В учнів 4, 6 класів ще недостатньо сформовано уміння самостійно знайомитись з новим предметом з допомогою дій. Вони не в усіх випадках правильно і точно відтворюють у мовленні результати власних дій. Не завжди можуть узагальнити свій практичний досвід з мислительною задачею...

Отже..., розумово відсталі учні 4 та 6 класів по­рівняно з другокласниками мало вдосконалили свої вміння самостійно обстежувати предмет і викорис­товувати власні практичні дії з пізнавальною метою. Це зумовлено... тим, що виконанню практичних дій, методиці їх організації, формуванню певних навичок у допоміжній школі не приділяється потрібної уваги.

Характеристика попереднього аналізу предмета

Попередній мислительний аналіз об'єкта був вико­наний учнями 4 та 6 класів неповно, малодиференційо-вано... Щодо кількості висловлювань суттєвих зрушень [порівняно з учнями 2 класу] виявити не вдалось...

Проте в попередньому аналізі предмета в учнів 4 класу виявлені і деякі позитивні зміни. Досліджу­вані майже зовсім не відтворювали своїх знань про гриби взагалі. Вони говорили про конкретний пред­мет, що знаходився перед ними. Це означає, що ро­зумово відсталі учні 4 класу дещо точніше розуміли і більш послідовно виконували інструкцію, ніж це робили другокласники.

... Учні 4 класу частіше вказували на призна­чення предмета, можливості його використання в господарстві...

... Досліджувані частіше звертали увагу на отво­ри на шапці грибка. В окремих випадках вони відмі­чали величину і форму об'єкта, чого не згадували учні 2 класу.

Аналіз шестикласників суттєво не відрізнявся від аналізу, виконаного учнями 4 класу.

Мовлення учнів при виконанні практичного аналізу предмета

... Учні 4 класу приблизно в однаковій з другокла­сниками кількості випадків говорили з приводу своїх дій... Учні б класу висловлювались значно частіше.

Варто зазначити, що більша кількість вислов­лювань шестикласників під час практичного аналізу була зумовлена додатковими причинами. Половина досліджуваних вважала, що на них перевіряється матеріал, необхідний для підручника з фізики. (Появу такого підручника учні допоміжної школи чекають з великим нетерпінням). Від цих школярів було одержано вдвічі більше висловлювань..., оскіль­ки самі учні надавали своїм висловлюванням вели­кого значення, вважали їх показником відмінного виконання завдання. Шестикласники, які здійснюва­ли аналіз предмета, не маючи ніякої особливої уста­новки, мало говорили в процесі дій...

Отже, кількість висловлювань під час виконання дій сама по собі не може служити суттєвим показ­ником, який характеризує рівень пізнавальної діяль­ності школярів. Але можна передбачити, що ці ви­словлювання відігравали різну роль у пізнанні пре­дметів учнями різних класів. В усякому випадку, кількість висловлювань не залежала від можливос-

тей школярів вербалізувати результати своїх дій, оскільки ці можливості значно підвищились до 4, а тим паче до 6 класу.

Висловлювання учнів як 4, так і 6 класів були малочисленними і виникали епізодично. Вони відо­бражали переважно якусь із особливостей предмета [висоту, наприклад, яку учні позначали сантиметра­ми, метрами, міліметрами, а шестикласники — тіль­ки сантиметрами].

... Пропозиція показати, яка кількість солі зна­ходиться в грибку, також викликала словесні реакції у багатьох досліджуваних. Вони, на відміну від дру­гокласників, вже не прагнули безвідмовно виконати це завдання. Троє учнів 4 класу та 9 шестикласників сказали: «Не видно», «Не знаю». Двоє учнів 4 класу та двоє шестикласників дали відповіді-припущення: «Приблизно ось скільки». Один з учнів запропону­вав висипати сіль і дізнатись, скільки її. Але і в 4, і у 6 класах траплялись такі досліджувані, які, не за­думуючись, показали рівень солі, хоч його неможли­во було побачити...

В учнів 4 та 6 класу майже не спостерігалось висловлювань оціночного характеру, які часто мали місце у другокласників. Очевидно дії набували біль­шого пізнавального значення, і меншою мірою стали привертати увагу своєю руховою стороною. На пер­ший план вийшов результат дій у його співвіднесе­ності з предметом.

... Якщо другокласники майже зовсім не повто­рювали свої висловлювання в процесі повторного аналізу, то учні 4 класу робили це у 21 випадку, а шестикласники — в 36. Отже, мовлення досліджува­них, що виникало під час виконання дій, змінило свою функцію і стало видігравати значно більшу роль у пізнанні особливостей предмета.

Співвідношення первинного та повторного аналізу предмета

Попередній... аналіз учнів 6 класу має спрямо­ваність не на предмет, а на його складові частини. Кількість властивостей, виділених у шапки та у ніж­ки, значно переважає кількість властивостей, вияв­лених у грибка загалом. Цим аналіз учнів 6 класу якісно відрізняється від аналізу, виконаного учнями початкових класів.

... Після виконання дії в учнів 4-го та 6-го кла­сів на відміну від учнів 2-го класу число висловлю­вань, які стосуються аналізу об'єкта, помітно зросло. Це означає, що олігофренам — учням 4-6 класів, практичний аналіз предмета вже допомагав розв'яза­ти мислительну задачу. Вони могли самостійно ви­конати складну роботу, необхідну для виявлення в предметі нових особливостей, яка була малодоступ­ною для другокласників.

Це свідчить про певні успіхи розвитку пізна­вальної діяльності учнів, про появу вміння викорис­товувати одержані дані для розв'язання нових задач, про більш тонке співвідношення словесної та несло-весної системи зв'язків, про прогрес у загальному мовленнєвому розвитку і, зокрема, про розвиток уміння виконувати різні операції в мислительному плані, самостійно переробляти і вербалізовувати дані практичного аналізу.

... Розширення аналізу як в учнів 2-го, так і в учнів 4-го класу відбувалось за рахунок збільшення числа висловлювань, що стосувались грибка загалом. Предмет розглядався генералізовано. Особливості його частин мало приваблювали увагу школярів. Отже, в учнів 4-го класу поряд із підвищенням можливостей самостійно використовувати практичні дії з пізнавальною метою спостерігається певна однобі­чність досягнутих успіхів.

В учнів 6-го класу вдосконалення аналізу ви­явилось не лише у його розширенні, але й у різнобі­чності. Досліджувані стали детальніше розглядати і предмет загалом, і його складові частини. Аналіз предмета значно розширився і одночасно набув більшої диференційованості...

Зазначимо, що посилання на виконувані дії з'яв­лялись в учнів 4 класу у 18 випадках, а в шестикла­сників — у 12. Це свідчить про відносно високий рі­вень переробки та осмислення досліджуваними одер­жаних даних. Практичний досвід не просто відтворює­ться школярами у своїй безпосередній формі результат дії співвідноситься з предметом і таким чином допо­магає виявленню його властивостей.

При повторному аналізі предмета учні 4 класу ви­ділили 124 якості, яких не було у попередньому аналізі. З них лише 42 не відображали практичних дій...

Успіхи учнів 4 класу в самостійному використанні даних практичного аналізу в мислительному аналізі предмета в умовах 1 серії експериментів не такі вже великі... Ці успіхи виявились значно нижчими, ніж в учнів 2 класу в 3-й серії дослідів, у якій цю ж задачу вони розв'язували з допомогою дорослого... Це підкрес­лює велику роль педагогічного впливу на організацію мислительної діяльності розумово відсталих дітей.

... В усіх без винятку досліджуваних 4-6 класів аналіз грибка після здійснення практичних дій став детальнішим. Загальна кількість доповнень колива­лась в учнів 4 класу від 3 до 12, у шестикласників — від 4 до 10 ...

Більшість учнів (13), повторно аналізуючи грибок, вказали від 1 до 4 його особливостей, виявлених прак­тичними діями. У 7 досліджуваних цього класу було зафіксовано більше 4 таких висловлювань...

Перевага четверокласників у порівнянні з дру­гокласниками очевидна, оскільки практичні дії до­помогли лише деяким учням 2 класу розширити по­вторний аналіз... Хоч учні 4 класу успішніше, ніж другокласники, справились з самостійним залученням даних практичного аналізу для мислительного аналізу об'єкта, все ж їхнє просування менш помітне, ніж у тому випадку, коли дітям-олігофренам молодшого ві­ку надавалась безпосередня допомога у 3-й експери­ментальній серії. У процесі повторного аналізу грибка всі учні 6 класу... успішно справились з переробкою в мислительному плані результатів власних практичних дій... 8 школярів відмітили від 3 до 4 особливостей предмета, виявлених з допомогою дій, а 12 досліджуваних — 6 та більше...