Мовлення учнів під час виконання дій

...Матеріали показують, що у переважній біль­шості випадків (73%) діти правильно, хоч і з різною точністю, відповідали на запитання. Лише у 27% ви­падків їхні відповіді були помилковими. У 6% ви­падків діти не відповідали взагалі

... Спонукання назвати особливість, спільну для обох об'єктів або таку, що відрізняє їх один від од­ного, допомогло школярам у переважній більшості випадків зробити правильні висновки.

... Найменшу пізнавальну цінність для досліджува­них мали ті дії, які не давали можливості безпосередньо визначати особливості предмета, а вимагали відносно складних висновків. Так, школярам особливо складно виділити такі ознаки, як твердість та непрозорість обох предметів. А визначення висоти предметів та гладкості їхніх стінок не викликало труднощів.

Серед неправильних відповідей траплялись такі, які свідчать про те, що досліджувані говорили не про результати своїх дій, а відтворювали наявні у них знан­ня про предмети. Наприклад, наповнивши пляшечку та кухоль водою, учень сказав, що він таким чином дізна­вся, що в пляшечку наливають ліки, а в кухлик — чай...

Серед правильних відповідей більшу частину становлять неточні. Вони показують, як важко буває розумово відсталим учням 2 класу співвіднести резуль­тати своїх дій з мислительною задачею, визначити зв'язки між практичною та розумовою діяльністю.

Разом з тим, у відповідях школярів проявилась слабкість розвитку уміння вербалізувати свій прак­тичний досвід. Досліджувані з труднощами добирали потрібні слова та фрази. Так, обводячи дно пляшеч­ки та кухля олівцем, досліджуваний, відповідаючи на запитання дорослого про те, що він таким чином ви­явив, сказав: «Два кола».

... Висловлювання учнів, одержані під час вико­нання дій, були використані ними під час мислительно-го порівняння предметів лише в поодиноких випадках...

Загальний напрямок порівняння

Порівнюючи предмети в умовах 4-ї експеримен­тальної серії, учні 2 класу допоміжної школи висловили 98 суджень. Виявилось, що лише у трьох випадках до­сліджувані говорили про схожість між пляшечкою та кухлем, а в 65 — про відмінність між ними. Це означає, що порівняння досліджуваних одностороннє...

Аналогічні результати одержані і в 2-й серії до­слідів...

Отже активна допомога, яку дорослий надавав дітям у 4-й серії дослідів, не змінила загальної спрямованості порівняння. Порівняння зберегло свою односторонність. Досліджувані, як і раніше, го­ворили переважно про різницю між предметами і лише час від часу про окремі риси схожості...

Властивості, відмічені досліджуваними при знаходженні рис схожості та відмінності між предметами

Говорячи про те, що порівнювані предмети схо­жі, школярі або вказували на те, що обидва можна розбити, або залишали своє твердження без пояс-

нень. Діти зовсім не використовували тих даних, які вони одержали в результаті дій з об'єктами. Інакше кажучи, для виявлення подібності виконані дії не мали ніякого значення.

Відмінності між предметами пояснювалися до­сліджуваними більш розгорнуто — з допомогою 65 ви­словлювань. За формою ці висловлювання відрізнялись між собою. Майже половина з них [31] була побудова­на однотипно. У них стверджувалось, що в одного пре­дмета є така властивість, якої немає в іншого. Наприк­лад: «У кухлика є квіти, а у баночки немає»...

Інша, дещо більша частина висловлювань [34] являла собою різноманітно побудовані судження, у яких вказувались властивості, притаманні кожному з порівнюваних об'єктів («Кухоль великий, а пляшечка маленька»), або просто стверджувалась наявність не­схожості без будь-яких пояснень [«Вони не схожі»]...

У більшості випадків [36 з 35] школярі говорили про відмінності, які виявляються з допомогою зору...

У 19 випадках досліджувані перераховували відмінності, виявленню яких допомагали виконані з предметами дії...

... Практичні дії, які супроводжувались бесідою з досліджуваним, майже так само мало допомогли учням 2 класу допоміжної школи в порівнянні пре­дметів, як і дії, які виконувались без спеціального обговорення результатів.

Запитання дорослого активізують та впорядко­вують мислительну діяльність учня. Побудова відпо­відей допомагає їм глибше осмислити одержані ре­зультати та успішніше розв'язати запропоновану за­дачу. Ефект такого виду допомоги чітко виявився у 3-й серії дослідів. Проте він не мав місця у 4-й серії. Отже, одна й та ж допомога по-різному впливає на виконання розумово відсталими учнями аналізу та порівняння предметів...