1. Практичні дії та аналіз предмета

Методика експерименту

Експериментальним матеріалом виступала неве­лика пластмасова сільничка у формі гриба.

Червона шапочка мала 8 створів і легко відкручу­валась. Коричнева ніжка до половини заповнена сіллю.

Кожен досліджуваний...повинен був виконати мислительний аналіз предмета. Учням не забороня­лось, але й не пропонувалось, брати грибок до рук та обстежувати його...

На наступному етапі експерименту школярі, за вказівкою дорослого, здійснювали практичний аналіз об'єкта. Вони виконували з грибком 8 простих прак­тичних дій. Кожна дія допомагала учневі виявити одну з властивостей предмета...

Спочатку досліджувані повинні були потрясти грибком біля свого вуха, [щоб виявити, що він не порожній]...

Далі учням пропонували перевернути грибок і потрясти над аркушем паперу..., [щоб привернути увагу до отворів на шапочці]...

Далі від учнів вимагали показати, скільки солі у грибку... [Неможливість виконати це завдання вияв­ляє непрозорість ніжки грибка]...

Потім було запропоновано зняти з грибка ша­почку..., [щоб виявити, що вона відкручується від ніжки]... Спонукаючи досліджуваних обвести шапочку олівцем,... ми готували учнів до висновку про форму її дна. Школярі повинні були декілька разів погладити ніжку гриба..., [щоб дізнатись про якість поверхні].

Далі досліджувані... обводили основу ніжки олі­вцем..., [щоб дізнатись про її форму]. І, нарешті, учні вимірювали висоту грибка лінійкою.

... Необхідно зазначити, що досліджувані не одержували оптимальних роз'яснень щодо мети ви­конуваних ними дій...

На завершення досліду перед досліджуваним вдруге ставилось завдання проаналізувати предмет. Порівнюючи висловлювання учнів до і після прак­тичного аналізу предмета, можна зробити висновок щодо впливу практичних дій на розв'язування мислительної задачі.

Поведінка досліджуваних під час досліду

... [На першому етапі ] з 20 досліджуваних лише 4 брали грибок до рук... Ці дії носили мимовільний характер... Дитина брала грибок до рук тому, що він приваблював її... Тому ці дії не мали пізнавального значення і відповідно не вплинули на наступний аналіз грибка. Школярі не відмічали ніяких власти­востей грибка, крім... кольору шапочки та ніжки. Значна частина їхніх висловлювань стосувалась того, що вони знали про гриби взагалі...

Більшість учнів обмежувалась зоровим сприй­манням предмета...

На наступному етапі експерименту учні повинні були за вказівкою дорослого виконати з предметом 8 простих дій. Діти розуміли, що їм слід робити, і пра­гнули виконати кожну інструкцію якнайшвидше і точніше... Щоправда, завдання виміряти висоту грибка викликало у деяких дітей труднощі. Не всі учні 2 класу вміли користуватись лінійкою, вести відлік від нуля, не всі знали позначення мір довжини. Проте при незначній допомозі ці труднощі успі­шно долалися...

Слід підкреслити, що, намагаючись досягти що­найкращих результатів, досліджувані не помічали неможливості виконання одного з завдань. Вони швидко і впевнено показували рівень солі у непро­зорій ніжці грибка... Такий підхід до завдання, в якому виявляється невміння співвіднести наявні можливості з вимогами, є характерним для учнів початкових класів допоміжної школи... Завдання не­достатньо точно осмислюється і легко замінюється іншим,... спрощеним.

У даному випадку діти, очевидно, сприймали ін­струкцію показати, скільки солі у грибку, як вимогу визначити, у якій частині грибка вона знаходиться...

У дефектологічній літературі, як вітчизняній, так і зарубіжній, поширена думка про те, що зниже­не критичне ставлення до своєї діяльності є однією з характерних особливостей розумово відсталих уч­нів... Ми ж хочемо підкреслити таку деталь: у тих ви­падках, коли одержаний результат дії був очевидним, очікуваним,... учні 2 класу помічали наявні недоліки. Вони могли подумки співставити результати з тим, що потрібно було одержати, здійснювали відповідне порів­няння і давали справедливу оцінку. Не даремно ж наші досліджувані за власною ініціативою прагнули повто­рити невдале обведення основи ніжки або шапочки грибка... Отже, критичне ставлення до своїх досягнень, хоч і на дуже елементарному рівні, є доступним учням допоміжної школи.

Зовсім інакше поводили себе школярі, коли са­ма дія і її результат були для них недостатньо зро­зумілими. У цьому випадку ні про яку критичність не могло бути й мови. Дія виконувалась формально, а одержаний результат ніяк не оцінювався дитиною.

Таким чином, критичне ставлення до своєї діяль­ності може проявлятись і може не проявлятись у тієї ж самої розумово відсталої дитини залежно від того, на­скільки осмислює вона ситуацію, в якій діє.

Мовлення досліджуваних під час виконання дій

Умови експерименту не спонукали школярів до мовлення. Проте досліджуваним не заборонялось ви­словлювати свої думки...

Матеріали показують, що, хоч значну частину дій досліджувані виконували мовчки, усі вони час від часу щось говорили. Кількість висловлювань ко­ливалась від 1 до 4...

Всі ці висловлювання виявились дуже коротки­ми... Серед них не було граматично правильних і по­вних речень...

Більшість висловлювань відображали той чи інший результат дії [«сіль», «вона гладка», «5 мет­рів»]. Найчастіше учні говорили про якусь особли­вість предмета...

... В учнів 2 класу висловлювання ... виникали епізодично. Вони викликались або прагненням шко­лярів поділитись з експериментатором результатами своїх вимірів і одержати від нього схвалення, або з'являлись як мимовільна констатація незвичайного для дитини явища. У дітей не спостерігалось спроб послідовно описати предмет.

Не так часто мали місце висловлювання, в яких досліджувані оцінювали результати своїх дій...

Разом з тим... дії, які виконували діти, не спрямову­вали їх на виявлення властивостей предмета. В центрі їхньої уваги було здійснення дії як такої, сам процес...

Цікаво співвіднести дані, одержані при повтор­ному аналізі об'єкта, з висловлюваннями учнів у процесі виконання практичних дій. Виявилось, що з 41 висловлювання лише 3 знайшли своє відображення у наступному аналізі. Отже, те, що говорили діти, дію­чи з предметом, майже зовсім не використовувалось ними надалі... Зовнішнє мовлення досліджуваних, яке виникало ігід час здійснення дій, мало своєрідну функ­цію. Воно було засобом мимовільної констатації ре­зультатів дії, було спрямоване переважно на процес, а не на аналіз предмета і не було підставою для того, щоб результати дій були осмислені школярами і оцінені ними як певні властивості предмета.

Характеристика первинного аналізу предмета

...Усі учні відмічали лише дуже невелику кіль­кість особливостей, властивих предмету. Найчастіше вони говорили про колір грибка... Деякі діти давали грибкові назву...: мухомор, підосиновик...

Інші властивості предмета, зокрема матеріал, наяв­ність отворів на шляпці, вказувались лише в зрідка...

Деякі учні... згадували все, що вони знають про гриби... У таких випадках процес аналізу взагалі не здійснювався... Зазвичай школярі не помічали, що їхні висловлювання не відповідають завданню. Це свідчить про недостатньо точне розуміння задачі, про невміння чітко виділити мету і шукати шляхи її досягнення.

... Частини грибка самі по собі не приваблювали увагу досліджуваних. Спеціально, безвідносно щодо кольору, ніхто з учнів їх не виділяв.

Повторний аналіз предмета і його співвідношення з первинним аналізом

... Порівнюючи дані первинного та повторного аналізу, можна побачити, як вплинули практичні дії на цей процес...

... Під час повторного аналізу учні 2 класу хара­ктеризували предмет дещо більш розгорнуто.

Середнє збільшення числа висловлювань незначне — менше 1 висловлювання на кожну дитину. Відповід­но описи об'єкта, зроблені дітьми, майже не змінились. Отже, самостійно виконаний практичний аналіз не вно­сить суттєвих змін в наступний опис предмета...

... Зросла кількість лише тих висловлень, які ха­рактеризували грибок загалом... І це дуже важливий факт... З розвитком аналізу здійснюється перехід від нерозчленованого сприймання предмета в цілому до виявлення характерних особливостей його основ­них частин. У даному випадку зрушень у такому на­прямку не виявлено. Міцно зберігається тенденція до цілісного, генералізованого розглядання об'єкта...

... Варто відмітити, що не всі особливості гриб­ка...., які були виділені при його першому описі, по­вторювались учнями при повторному аналізі... Всьо­го діти пропустили 27 висловлювань.

Разом з тим, при повторному аналізі об'єкта бу­ло відмічено 43 нових висловлювання...

[Нові висловлювання] ... можна поділити на 2 групи. До однієї з них відносяться такі, у яких прак­тична діяльність учнів не одержала ніякого відобра­ження, їхній зміст є відтворенням різноманітних відо­мостей ... про справжні гриби... Крім того... досліджувані називати частини грибка і вказували їхній колір. Поді­бних висловлювань було... 24.

Такі висловлювання могли допомогти виявити ко­ло знань про предмет, але не дозволяли виявити, яке значення мав для них проведений практичний аналіз.

Наявність таких висловлювань, шо не відтво­рюють практичний аналіз, не можна вважати неспо­діваним. Учні досить часто говорять не про те, що вони щойно сприймали, а йдуть шляхом відтворення готових мовленнєвих штампів...

Другу групу складають висловлювання, тісно пов'язані з виконаними практичними діями, які допо­могли учням побачити в предметі нові особливості та властивості. Ця група доповнень показує, що самостій­не виконання дій з предметом має досить невелике пі­знавальне значення для розумово відсталого учня. Ви­словлювань цієї групи було 19, тобто у середньому ме­нше, ніж по одному на кожного учня.

Таким чином, проведений практичний аналіз не виявився для учнів другого класу ефективним дже­релом одержання нових відомостей про предмет...