Рівні розуміння сюжетних картин розумово відсталими дітьми

...[Є 4 рівні] розуміння сюжету учнями І-ІІ кла­сів допоміжної школи.

Перший, найнижчий рівень характеризується осмисленням окремих об'єктів, їх дій без розкриття взаємозв'язку між ними... Якщо дітям пропонують пояснити дії зображених персонажів, вони встанов­люють зв'язки, неадекватні зображеним. Діти спира­ються на власний досвід, недостатньо враховують відношення, що містяться в сюжеті. Наприклад, зміст картини "Злякалися" учень 1 класу розкриває таким чином:" Дівчинка розсипала гриби. Хлопчик впав. Зайчик біжить. Дівчинка, котик, гриби".

Е.: Чому дівчинка біжить?

Учень: Хлопчик хотів вдарити, і кошик впав...

Другий рівень розуміння характеризується не тільки осмисленням  окремих  об'єктів,  їх дій,  а  й розкриттям деяких, найчастіше просторових зв'язків між ними. Учні ще не розкривають причинно-наслідкових зв'язків, тому зберігається, як і на І рів­ні, тенденція до перераховування всіх об'єктів, як основних, так і другорядних. Наприклад: "Птах си­дить на дереві. Дівчинка бігла, а у неї кошик упав, гриби розсипалися. Хлопчик впав, гриби розсипали­ся. Хлопчик біжить і зайчик біжить..."

На третьому рівні розуміння частково розкри­ваються причинно-наслідкові зв'язки. Учні виявля­ють тільки деякі з них і тому неповно передають зміст картин, однак, ці зв'язки відповідають сюжету. "Він побіг, а вони подумали, що це вовк, а то був зайчик. Зайчик до кущів побіг, його не зловили, то­му що він злякався".

На четвертому рівні розуміння здійснюється ін­терпретація ситуації в цілому. При цьому правильно усвідомлюються окремі зображені ситуації, об'єкти і причинно-наслідкові відношення між ними...

... В учнів І-11 класів допоміжної школи частіше спостерігаються два перших рівні, рідше — 3-й і 4-й. У школярів цих класів масової школи, навпаки, частіше трапляються 3-й та 4-й рівні, значно рідше — 1-й.

Рівні розуміння сюжетних картин учнями масо­вої і допоміжної шкіл залежать також від змісту, складності і композиції картин, тому вони можуть бути різними у одних і тих же дітей... Інтерпретація сюжетних картин також залежить від розвитку мов­лення учнів. Недоречні оповідання за картиною олі­гофренів часто пояснюються не лише недостатнім розумінням сюжету, а й особливостями мовлення. Мовлення розумово відсталих... характеризується ситуативністю... Тому зрозуміти, про що розповідає олігофрен, можна тільки дивлячись на картину. Че­рез бідність словника розумово відсталі часто не можуть назвати сприйнятий об'єкт і обмежуються тим, що вказують на його наявність...

Керівництво процесом розуміння картин учнями допоміжних шкіл

...Для дітей, що нормально розвиваються, розу­міння змісту картини покращує такий...прийом, як повідомлення їм назви картини... Розумово відсталі діти не прагнуть дізнатись назву картини, як це роб­лять нормальні діти... Самостійно олігофрени не співвідносять назву картини з її змістом... Слово у олігофренів часто пов'язане з однією певною ситуа­цією. Тому назва картинки активізує...зв'язок, який не відповідає або лише частково відповідає зображе­ному. У таких випадках учні говорять про ту ситуа­цію, яка пригадалась у зв'язку з назвою картини, а не з тією, яка зображена... Доцільно використовувати картини з назвою в допоміжній школі, тобто акцен­тувати увагу учнів на назві, пояснювати її, давати навідні питання, які допомагають співвіднести назву зі змістом зображеного...

Інтерпретація сюжетних картин пов'язана з роз­витком мовлення... і потребує спеціальної підготовки мовленнєвих засобів дітей... Для цього їм читається оповідання, зміст якого аналогічний змісту картини...

Якщо до читання тексту у розумово відсталих оповідання зводились до виділення окремих предме­тів та їх дій, то після читання — вони являли собою тлумачення зображеної ситуації загалом... Текст до­помагав дітям зрозуміти зображення і одночасно озброював їх мовленнєвими засобами для розповіді...

Розумово відсталі діти важко засвоюють нові слова і мало використовують їх у самостійному мов­ленні. Слово, що позначає певну дію, пов'язане в їх-

ньому уявленні з якимось одним об'єктом, з однією си­туацією і тому, описуючи інший об'єкт або іншу ситуа­цію, вони засвоєне слово не використовують. Так, до­сліджувані використовували слово "врятував" при ін­терпретації картини "Вірний друг", але не скористалися цим словом, пояснюючи дії хлопчика в серії картин "Кошеня". Тому необхідно закріплювати у свідомості дітей окремі слова і словосполучення і навчати їх кори­стуватись ними в різних ситуаціях. Ефективний при­йом розв'язання цього завдання — робота з різними картинками на одну й ту ж тему...

Прийомом, який покращує розуміння сюжетних картин і розвиває мовлення, є аналіз картин під ке­рівництвом вчителя... Необхідний аналіз, при якому учні за суттєвими деталями виділяють головні об'єк­ти сюжету і їх дії і абстрагуються від другорядних. Концентрація уваги на головних об'єктах допомагає дітям розкривати причинно-наслідкові зв'язки в їх діях. Питання вчителя готують мовленнєвий матері­ал для відповідей учнів...

...І при осмисленні добре знайомої ситуації ро­зумово відсталі недостатньо використовують свої знання і досвід. Для активізації цього досвіду [необ­хідно] задавати питання, які стимулюють відтворен­ня відповідних вражень із життя дітей... Проте іноді учням важко пов'язати зображену ситуацію з реаль­ною. Добре розповівши про епізоди з свого власного життя, зокрема про зимові розваги, вони не викори­стовували цих вражень, складаючи оповідання за аналогічною картиною. Оповідання за картиною сприймались ними як нове завдання. Сюжет карти­ни був самостійним об'єктом розумової діяльності, і діти, розповідаючи, не використовували повною мі­рою актуалізований життєвий досвід.

Щоб розумово відсталі побачили зв'язок між змістом бесіди і зображеною ситуацією, потрібна до­помога педагога... Активізація минулого досвіду при сприйманні картини з добре знайомим сюжетом під­вищує інтерес учнів до зображеного...

Щоб підтримати інтерес до картини, необхідно обмежити обсяг матеріалу, що сприймається..., зосере­джуючи увагу дітей на окремих фрагментах картини. Підвищує інтерес учнів до картини конкретизація зо­браженого. Учні з великою зацікавленістю розглядають картину, коли її персонажі мають імена...

Таким чином, використання сюжетних картин у допоміжній школі, вибір прийому допомоги учням при роботі з картинами вимагають урахування особ­ливостей розуміння цього матеріалу розумово від­сталими дітьми.