Суб'єктивні умови, які впливають на процес розуміння сюжетних картин

Однією із суб'єктивних умов, від яких залежить осмислення змісту картин, є розуміння завдання... Для з'ясування ролі осмислення завдання в інтер­претації зображеної ситуації учням масової і допо­міжної шкіл пропонували різні за змістом завдання. Завдання "Скажи, що намальовано на картині" пере­дбачало аналітичне сприймання її і перерахування зображеного; завдання "Скажи, про що розповідає картина" — вимагало тлумачення сюжету картини... Учні масової школи за особливостями розуміння за­вдань розділились на дві групи. Учні першої групи будь-яке завдання сприймали як необхідність назва­ти щонайбільше предметів. Учні другої групи праг­нули тільки передати сюжет картини... У зв'язку з цим була зроблена спроба змінити якість оповідань, фіксуючи увагу учнів на змісті завдань. Дітям гово­рили: "Ти вірно назвав усі предмети, а тепер розка­жи, про що розповідає ця картина"... Завдяки такій роботі учні 1-2 класів масової школи навчились ди­ференціювати завдання і вірно виконувати їх.

Невелику частину розумово відсталих можна навчити диференціювати завдання. Проте різниця між цими дітьми і нормальними полягає у тому, що якщо нормальні діти після пояснення завдання пра­вильно виконували будь-яке запропоноване завдан-

ня, то у розумово відсталих вдається змінити лише те завдання, яке виконується. Перенос на аналогічне завдання не здійснюється...

...Основна відмінність [між нормальними і ро­зумово відсталими дітьми] полягала в якості зміни розуміння завдання. Якщо нормальні діти після навчання диференційовано сприймали різні завдання і відповідно їх виконували, то розумово відсталі правильно виконували лише те завдання, яке їм по­яснили. Різні за змістом завдання вони не диференцію­вали, не проявляли тенденції до передачі сюжету. Якість інтерпретації у них залежить від складності сю­жету. Таким чином, розумово відсталі, як правило, об­межуються перерахуванням зображених предметів не через неправильне розуміння завдань, а в наслідок не­достатнього розуміння сюжету. Ця відмінність між нормальними і розумово відсталими дітьми — один із суттєвих показників розумової відсталості.

Суб'єктивною умовою, яка впливає на розумін­ня змісту картин розумово відсталими, є недостатнє вміння користуватися знаннями. Досвід дітей впли­ває не тільки на розуміння завдання, а й на розу­міння змісту зображеного... Досвід може негативно впливати на інтерпретацію зображеного. Проявляє­ться це тоді, коли знання дітей характеризуються одноманітністю, бідністю...

...Часто олігофрени пов'язують предмети з яко­юсь однією конкретною ситуацією... Тому при сприйманні знайомого об'єкта у новій ситуації розу­мово відсталі не можуть зрозуміти його смислу і тлумачити ситуацію загалом. Вони тлумачать сюжет, не враховуючи причинних зв'язків, а виходячи з тієї ситуації, яка закріпилась у їхній свідомості. Ілюст­рує сказане інтерпретація картини "Злякались" (діти в лісі злякались зайця, який в свою чергу тікає від дітей): "Хлопчик купається, хлопчик несе гриби, дів­чинка біжить" (Олександр, 10р., 1 кл.)

Е.: Чому дівчинка біжить?

О.: Вона хоче сказати, що хлопчик втопився.

Е.: Який хлопчик?

О.: Я не знаю.

Е.: Ти бачив, як тонуть?

О.: Бачив, як хлопчик втопився у Дніпрі.

Коли зображена ситуація співпадає з відомою дітям, вони осмислюють її вірно, визначати ж само­стійно нові зв'язки між добре відомими предметами їм важко. При активізації стереотипного зв'язку, що не відповідає зображеному, знання дітей негативно впливають на розуміння сюжету...