Умови, які сприяють розкриттю причинно-наслідкових зв'язків учнями допоміжної школи

Для з'ясування умов, які допомагають розумово відсталим розкривати в явищах причинно-наслідкові зв'язки, недоступні безпосередньому сприйманню, було проведено спеціальний експеримент. Учні по­винні передбачити наслідок певної фізичної дії, а по­тім пояснити її причину. Завдання пропонувались у вигляді запитань:

1. Якщо кинути у воду дерев'яний та залізний ґудзики, що з ними станеться?

2. Якщо кинути у воду залізний та дерев'яний кубики, що з ними станеться?

Завдання давалось спочатку у вербальній фор­мі... [При труднощах виконання пропонували практи­чну дію]... Розуміння причинності перевіряли додат­ковим завданням: учням пропонували два дерев'яних кубики різної величини і запитували, що з ними станеться, якщо кинути їх у воду.

Відповіді на запитання в залежності від якості були поділені на три групи. Для першої характерне неправильне передбачення наслідків ("Обидва ґудзи­ки будуть плавати", "Залізний ґудзик розплавиться, а дерев'яний — ні")... Такі відповіді свідчать про по­вну відсутність знань про фізичні явища.

У відповідях, які віднесені до другої групи, пра­вильно визначається наслідок, але не встановлюється причина явища... Ці відповіді грунтуються на знаннях, одержаних в результаті сприймання окремих фактів і їх поєднання без аналізу та співвіднесення.

Для третьої групи відповідей характерно прави­льне визначення причин та наслідків... Правильні відповіді дають біля 50% учнів 3-4 класів, 10% дають неповні відповіді і 40% відповідають невірно.

Отже у багатьох учнів не сформовані певні ди­ференційовані знання про явища, з якими вони час­то зустрічаються в житті...

Тим учням, які невірно відповіли на запитання, пропонували металевий та дерев'яний кубики, які необхідно було обстежити... Експериментатор допо­магав спеціальними запитаннями виділити істотні для даної ситуації ознаки. Далі учні повинні були пояснити, який з кубиків потоне у воді і чому.

...Безпосереднє знайомство з предметами значно зменшило кількість неправильних відповідей...

Отже, коли у розумово відсталих учнів є деякі знання про певні явища, але вони носять невизначений, дифузний характер, діти не можуть відтворити, відібрати ті з них, які безпосередньо пов'язані з за­вданням. У таких випадках їм значною мірою допо­магає сприймання предметів при наявності конкрет­ної, спрямовуючої це сприймання задачі. Задача фік­сує увагу на важливих для даної ситуації якостях, актуалізує наявні знання і визначає необхідну при­чинну залежність. У тих випадках, коли у розумово відсталих немає знань про фізичне явище, пов'язане з завданням, сприймання предметів, маніпулювання ними не допомагає їм правильно відповісти на пи­тання. Учні, які не змогли відповісти на запитання після сприймання предметів, знайомились з явищем з допомогою практичної дії... Практична дія сприяла тому, що розумово відсталі діти виділяли ті власти­вості предметів, які спричиняли явище...

Таким чином, умовою розкриття причинної за­лежності в фізичних явищах учнями допоміжних шкіл є наявність знань про ці явища і диференційо­ване відтворення їх у відповідності з поставленим завданням.

...Причинно-нас'лідкове мислення учнів 3-4 кла­сів відрізняється від цього процесу учнів 1-2 класів. Так, в учнів 1-2 класів... провідне місце займає другий рівень, коли словесне пояснення йде за практичною ді­єю... В учнів 3-4 класів... провідне місце займає третій рівень — встановлення причинно-наслідкових зв'язків з опорою на наочний матеріал...Отже, навчально-виховна робота істотно впливає на розвиток причинно-наслід-кового мислення дітей-олігофренів.

Проте причинне мислення розумово відсталих дітей, розвиваючись і сягаючи вербально-понятійно­го рівня, не набуває тієї якості, якої воно досягає у

дітей з нормальним розвитком. [На це] ... впливають не тільки особливості їх мислення, а й інші особли­вості психічного розвитку.

...Зокрема, негативно позначається на процесі розкриття причинно-наслідкових зв'язків імпульсив­ність у виконанні завдань... Учні не намагаються уя­вити собі ситуацію, яка б допомогла їм знайти від­повідь на запитання, а одразу ж відповідають на ньо­го... Часто саме ця особливість, а не зниження пізна­вальної діяльності... зумовлює невірні відповіді розумово відсталих... Особливо часто випадкові відпо­віді зустрічаються у розгальмованих дітей. Так, Вік­тор П. (11 р., 4 кл.) на всі запитання щодо дерев'я­них та металевих предметів давав різні відповіді, се­ред яких були і правильні...

На причинне мислення впливають і особливості актуалізації минулого досвіду розумово відсталими дітьми. Недосконалість відтворення ... часто негатив­но позначається на процесі розкриття причинно-наслідкових зв'язків. Активізація неадекватних знань [ускладнює виконання завдання]... Визначивши один зв'язок, що не відповідає даній ситуації, олігофрени не можуть переключитися на інший, хоч він їм доб­ре відомий.

...Розкриваючи причинно-наслідкові зв'язки, ро­зумово відсталі використовують асоціації, які не ма­ють прямого відношення до даного явища. Актуалі­зовані знання при цьому заважають досліджуваному виконувати завдання. Так, Інна Д., відповідаючи на запитання "Чому на санчатах катаються лише взим­ку?", говорить:"...Влітку не можна, тому що трава росте..., а по траві не дозволяють кататися".

Причиною, яка ускладнює розуміння причинно-наслідкових зв'язків розумово відсталими, є також недоліки в розвитку їх мовлення... При розумовій відсталості мовлення розвивається із значним запіз­ненням і своєрідно, тому вербальна форма, у якій пропонуються завдання, впливає і на розуміння їх змісту, і на виконання...

В учнів молодших класів допоміжної школи спостерігаються 4 рівні розуміння причинно-наслід­кових зв'язків. Можливість переходу від одного рів­ня розуміння до іншого і темп цього переходу зале­жать від ряду умов: складності змісту причинних зв'язків, ступеня їх об'єктивної вираженості, досвіду дітей і його активізації, ступеня зниженості інтелек­ту. Між зниженістю інтелекту і рівнем причинно-наслідкового мислення немає однозначного зв'язку. Перехід від одного рівня до другого може бути при­скорений при спеціально організованому навчанні. Вплив віку на цей процес у дітей-олігофренів незнач­ний, оскільки інформація, яку вони одержують із ото­чуючої дійсності стихійно, самостійно ними не переро­бляється і узагальнюється недостатньо. Цим олігофре­ни суттєво відрізняються від нормальних однолітків...

...При подачі нового матеріалу, який вимагає встановлення причинно-наслідкових зв'язків, необ­хідно пропонувати завдання, виконання яких пере­дбачає практичну дію і словесний звіт про виявлену закономірність; при подачі матеріалу, аналогічного відомому, — завдання, пов'язані із сприйманням на­очного матеріалу, з поступовим переходом до вико­нання завдань у вербально-понятійному плані.

Успіх розвитку причинного мислення олігофре­нів залежить і від поступовості ускладнення змісту зв'язків, що підлягають розкриттю...