Розвиток самостійності мислення у розумово відсталих дітей

У навчанні розумово відсталих дітей чільне міс­це належить читанню літературних творів. Це спри­яє значному розширенню обсягу знань...

... Розуміння оповідань розумово відсталими ді­тьми пов'язано з великими труднощами і часто від­бувається не так, як у дітей з нормальним психічним розвитком...

...Недостатній розвиток узагальнення та абстра­гування розумово відсталих дітей при осмисленні ними літературного твору виявляється в тому, що головна думка тексту не визначає собою процесу ро­зуміння... Вони не орієнтуються на основну думку, оскільки не спроможні виділити її. У таких випадках провідну роль у процесі розуміння оповідання віді­грає якийсь фрагмент тексту. Інколи цей фрагмент набуває самостійного значення, інколи включається дитиною в знайому конкретну ситуацію...

Часто розумово відсталі діти підмінюють за­вдання зрозуміти оповідання іншим — пригадати факти із свого життя.

Недостатність розвитку мислення позначається і на утворенні системи зв'язків при осмисленні літерату­рних творів... Учні... найчастіше встановлюють зв'язки лише між окремими, найбільш близькими елементами тексту'... В процесі розуміння оповідань розумово від­сталими дітьми виявляється повна залежність осмис­лення тексту від конкретних наочних зв'язків. Сприй­маючи текст, розумово відсталі не виходять за межі конкретної ситуації... їм важко встановлювати системи внутрішніх зв'язків, тому у їхньому сприйманні причи­ни і наслідки часто міняються місцями.

Дітям-дебілам дуже важко зрозуміти мотиви дай або вчинків дійових осіб, задум автора.. Особливо у тих ви­падках, коли в оповіданні є невідповідність між конкрет­ною стороною тексту і внутрішньою мотивацією.

Спеціальним   дослідженням...    Н.М.Стадненко... доведено,   що за відповідних умов ці діти спроможні зрозуміти досить складні оповідання, навіть такі, в яких йдеться про моральні якості людей... [Для до­слідження  було  використано оповідання  В.Осєєвої "Печиво". Діти відповідали на питання самостійно і після певної допомоги. Самостійні відповіді показа­ли, що основна маса учнів   не зрозуміла зміст опові­дання. Виявилась фрагментарність розуміння змісту. Учні розуміли окремі факти, але не співвідносили їх між собою. Вони не аналізували, а тільки намагались текстуально запам'ятати оповідання... Виділяючи ок­ремі факти, вони не інтерпретувати їх, не розуміли підтексту. Більшість учнів при переказі тексту гово­рила: "Вова встав, поплескав себе по животі", але ні­хто не пояснив значення цього жесту. Спрощений аналіз змісту відбивався і на якості синтезу. Зв'язки між фактами були примітивними, зовнішніми... Екс­перимент дозволив сформулювати прийоми розвит­ку самостійності мислення розумово відсталих шко­лярів]... Для багатьох учнів третього і особливо чет­вертого класу такий прийом, як наближення назви оповідання до його ідеї, є ефективним і сприяє са­мостійному  розумінню  учнями  оповідання...   Здат­ність учнів  користуватися  назвою  оповідання для

тлумачення фактів, про які в ньому йдеться, співвід­носити його назву зі змістом тексту визначається не лише індивідуальними можливостями дітей, зокрема ступенем їх відсталості, але і підготовкою їх у про­цесі навчально-виховної роботи.

... Ефективною допомогою для [учнів] виявило­ся продовження оповідання... [Цей прийом] можна вважати ефективним засобом стимуляції мислення певної частини розумово відсталих дітей.

... Позитивно впливав... анапіз оповідання, який здійснювався під керівництвом педагога. Питання, що пропонувалися учням, допомагали їм наочно уявляти ситуацію, звертати увагу на важливі деталі, співвідносити дії персонажів, встановлювати взає­мозв'язок у їх діях, вчинках, почуттях... Цей вид до­помоги виявився найбільш ефективним для багатьох досліджуваних... Доцільно також використовувати такий прийом як зміну тексту. Метою такої зміни повинно бути розкриття підтексту, акцентування тих частин тексту, які могли б допомогти учням ясніше побачити ситуацію, що описується; більш яскраво уявити переживання персонажів, звернути увагу ді­тей на ледве помітні, але важливі штрихи...

... Встановлення вчителем зв'язків між елемен­тами тексту і реченнями може виступати в допоміж­ні]! школі як засіб боротьби з фрагментарністю сприймання, властивою розумово відсталим учням.

... Отже, в роботі над текстом у початкових кла­сах допоміжної школи можна з успіхом використо­вувати різноманітні прийоми активізації мислитель* ної діяльності учнів, якщо ці прийоми відповідають можливостям учнів. Активізуючи розумову діяль­ність учнів, важливо враховувати не тільки недоста­тність мислення учнів, а й можливості кожного з них просуватися вперед. З цією метою доцільно да­вати учням завдання різної складності, враховуючії при цьому, якою за розміром і характером допомо­гою учень може скористатися.

Активізуючи мислення учнів, треба в міру по­легшувати їм мислительні задачі, але не можна зні­мати їх зовсім.