Засоби, що сприяють підвищенню ефективності порівняння Порівняння об'єктів, яке здійснювалось після практичних дій з ними

Виконання практичних дій з предметами ... по­мітно не вплинуло на порівняння предметів учнями 2-го класу, оскільки ... діти зовсім не пов'язували між собою ці два завдання. Порівнюючи предмети, вони не використовували даних, здобутих практич­ним аналізом.

Учні 4-го класу..., порівнюючи, використовували переважно ті дані, які були здобуті ними в процесі виконання практичних дій з предметами. Проте їхнє порівняння мало однобічний характер. Діти говори­ли про відмінності між об'єктами вдвічі частіше, ніж про їхню подібність...

Розумово відсталі діти мають певні потенційні можливості розвитку мислительних процесів. Ці мож­ливості залишаються прихованими і проявляються у спеціально організованих, сприятливих умовах...

Важливо зазначити, що сам факт виконання практичного аналізу не забезпечує успішності порів­няння. Учні 4-го класу допоміжної школи знаходя­ться на такому рівні розвитку, при якому практич­ний аналіз ними предметів можливий за умови постійної допомоги з боку дорослого, що стимулює до осмислення дії...

Порівняння об'єктів за умови введення додаткового об'єкта

... В учнів 1-го класу допоміжної школи порів­няння пари об'єктів не збагачувалось від того, що до них приєднували третій об'єкт. Значні зрушення в цих умовах з'явились в учнів 5-го та 7-го класів.

...Залучення до порівняння третього об'єкта, який сильніше відрізнявся від кожного з членів пари, ніж вони між собою, призвело до значного збільшення рис подібності, помічених в парі об'єктів...

...Третій об'єкт з того ж самого класу предметів спо­нукає учнів до поглибленого аналізу будови предметів...

Узагальнення Узагальнення та абстрагування в процесі класифікації об'єктів

... Для того, щоб дати загальну характеристику узагальненню розумово відсталих школярів, скорис­таємось матеріалом обстежень процесу класифікації ними зображень знайомих предметів... Діти, що по­чинають навчання в допоміжній школі ... перебира­ють картинки, перекладають їх без всякої системи з місця на місце. Але інколи в них зустрічаються не­великі за об'ємом ситуативні об'єднання: стіл і сті­лець, панчохи і черевики... У дітей, що навчаються в допоміжній школі рік чи два, ситуативні об'єднання вже ширші за об'ємом. Так, вони об'єднують парту, книгу, зошит, олівець, тому що навчальні предмети лежать на парті...

... Дитина таким чином відтворює зв'язки між предметами, які вона спостерігає...

Вже в 3-му класі поряд з ситуативним з'являє­ться узагальнення за категоріями на основі засвоє­них дітьми родових назв (посуд, меблі, тварини)... Проте засвоєні узагальнення довго залишаються не­стійкими. Так, наприклад, коли учню 3-го класу за­пропонували укрупнити вірно складені ним групи об'єктів, то він не об'єднав диких та свійських тва­рин, а до диких тварин приєднав дерева та квіти, мотивуючи тим, що звірі живуть у лісі. На запитан­ня про те, чому він не об'єднав диких тварин зі свій-

ськими, хлопчик відповів, що дикі тварини їх з'їдять. (М.С.Певзнер,1962)...

... Своєрідність узагальнень розумово відсталих школярів можна описати таким чином: для них є доступним ситуативне об'єднання предметів, яке ві­дображає просторово-часові зв'язки. Такі узагаль­нення стійкі і достатньо широкі за обсягом. їх пере­будова дається важко. Класифікації предметів за ка­тегоріями на основі суттєвих ознак відображають опосередкований характер мислення. Це учбові кла­сифікації, засвоєні дітьми у школі. Таке узагальнен­ня співіснує з ситуаційним, і не пронизує життєвого досвіду дитини загалом.