Роль повторення в процесі запам'ятовування

... У дослідженнях А.І.Ліпкіної (1941) було в значено, що учням молодших класів доломіла школи при запам'ятовуванні ... тексту потрібна зна но більша кількість повторень, ніж учням молодші класів масової школи. Як показали експеримент учні 1-х та 2-х класів масової школи відтвори, майже дослівно текст після першого пред'явлеш Учні допоміжної школи змогли довільно відтворні текст лише після певної кількості повторень: учні го класу — після чотирьох повторень, 3-го класу після трьох, а учні 4-го класу — після одного-двох.

... Виявилось, що учні молодших класів допом жної школи потребують значно більшої кількос повторень, ніж учні 1-го класу масової школи і лише для того, щоб запам'ятати, але й для того, ще усвідомити [смисл тексту] і виправити допущені процесі відтворення по.милки та неточності. Розумі во відсталі діти "вперто" повторюють одні і ті ж саі помилки та неточності.

Незважаючи на неодноразові нагадування ек периментатора про те. що потрібно точно запам'ятати і відтворити вірш, діти довго продовжув; ли вносити заміни, перекручення у відтворення. Ді які заміни довго повторювались школярами і зник; ли лише після 5-6 повторень.

В учнів молодших класів допоміжної школ відсутні необхідні навички самоконтролю в процеї повторення. Вони не вміють акцентувати відповіді місця матеріалу таким чином, щоб у наступних віді вореннях не повторити допущених помилок та нетс чностей. Помилки, допущені розумово відсталим школярами в процесі відтворення, виявились дуж стійкими і зникали лише після значної кількості пс вторень.

Значення повторення для процесу запам'ятову­вання в учнів старших класів допоміжної школи бу­ло виявлено в дослідженнях М.С.Левітана (1939)... З кожним новим повторенням в учнів [старших класів] допоміжної школи збільшується не лише кількість, а й точність відтворених думок з тексту, що вивчається, зменьшується кількість "доповнень".

З метою вивчення залежності результатів по­вторення від характеру задачі, яка ставиться перед розумово відсталим школярем під час запам'ятову­вання словесного матеріалу, Г.М.Дульнєв (1940) провів дві серії дослідів. В одній з них досліджува­ним пропонувалось запам'ятати і відтворити опові­дання дослівно, в іншій вказувалось, що оповідання можна відтворити своїми словами.

... Одержані в дослідженні матеріали показали, що різні задачі — запам'ятати оповідання дослівно або запам'ятати лише його зміст — істотно не впли­нули на відтворення розумово відсталих школярів. Разом з тим, в наступних відтвореннях після повто­рень виявились значні відмінності. Відтворення ви­явилось точнішим і повнішим у тих випадках, в яких від дітей вимагали дослівного запам'ятовування...

Це показує, що повторення в процесі запам'ятову­вання у розумово відсталих школярів сприяє не лише запам'ятовуванню матеріалу, а й більш диференційова­ному усвідомленню і виконанню поставленої задачі.

З загальної психології відомо, що заучування відбувається більш успішно і матеріал запам'ятовує­ться міцніше, якщо повторення здійснюються не за один прийом, а розподіляються в часі, тобто, коли вони не йдуть безпосередньо одне за одним до пов­ного заучування, а розділяються певними проміжка­ми часу. Відомо також, що в залежності від обсягу та складності матеріалу його варто заучувати по-різному: цілком, частинами або першим та другим способом, комбінуючи їх в процесі повторення.

Учні молодших класів допоміжної школи не вмі­ють користуватись раціональними прийомами повто­рення в процесі заучування: вони пасивно повторюють матеріал багато разів, не роблячи необхідних спроб від­творити його. Таке заучування призводить ... до того, що впізнавання матеріалу в процесі повторення при­ймається школярем як запам'ятовування.

Розумово відсталого школяра необхідно практично навчити правильно організовувати процес повторення. Необхідно звернути його увагу не те, що заучування повинно починатись з попереднього ознайомлення із змістом та характером матеріалу. Важливо також звер­нути увагу на необхідність подумки розбити матеріал на окремі частини — смислові групи — і в кожній такій частині виділити опорні пункти — окремі слова, вирази, малюнки, які допомогли б згодом відтворити відповідну частину тексту.

Важливою умовою підвищення активності про­цесу заучування розумово відсталих школярів ви­ступає урізноманітнення повторень. При урізномані­тненні повторень кожного разу вноситься щось нове у зміст навчального матеріалу та в характер його за­своєння. Це ... сприяє подоланню інертності і фор­малізму в засвоєнні знань.

Урізноманітнення повторень необхідне також для того, щоб одержані знання, засвоєні навички, уміння, правила учні могли легше застосовувати в потрібний момент і в різних умовах діяльності. Не­обхідно модифікувати повторення на уроці, викорис­товуючи різні наочні засоби. Урізноманітнення по­вторень можна здійснити, змінюючи форму діяльно­сті учнів: в процесі повторення можуть бути використані усні та письмові оповідання, відповіді, малюн­ки, ліплення, кінофільми, практичні роботи, тощо.

Урізноманітнення повторень може полягати в по­рівнянні певного навчального матеріалу з іншим. Особ­ливого значення набуває повторення матеріалу, засвоє­ного напередодні, пов'язаного з вивченням нової теми. Порівнюючи даний матеріал з попереднім, важливо ви­значити подібність та відмінність, що існує між ними. Завдяки такому порівнянню матеріал, що повторюєть­ся, виступає перед учнями з іншого, раніше не усвідом­леного боку, і він усвідомлюється і запам'ятовується краще. Порівняння активізує мислення учнів, призво­дить до утворення смислових зв'язків, внаслідок чого за­пам'ятовування стає міцнішим. Завдяки порівнянню ма­теріал сприймається розумово відсталими школярами більш диференційовано, і це сприяє кращому за­пам'ятовуванню. Сприяючи відмежуванню одних понять від інших, порівняння тим самим призводить до поглиб­леного засвоєння знань і до загального розвитку учнів.

Як показали дослідження Ж.І.Шиф (1941), Г.В.Мурашова (1941), Х.С.Замського (1954) однома­нітне повторення не сприяє виробленню у розумово відсталих учнів вміння використовувати одержані знання на практиці, в нових змінних умовах...