Удосконалення зорових уявлень

... Для удосконалення уявлень розумово відста­лих учнів не достатньо показати їм предмет і надати відповідні пояснення. Утворенню чітких уявлень і збереженню їх у пам'яті дітей-олігофренів допомагає порівняння даного об'єкта з іншими об'єктами, ви­явлення рис подібності та відмінності між ними.

... Збереження чітких та диференційованих уяв­лень подібних об'єктів в значній мірі залежить від ступеня подібності об'єктів, що порівнюються. При порівнянні двох дуже подібних об'єктів виникає більш точне уявлення, ніж при порівнянні двох від­мінних один від одного об'єктів...

... Необхідно вчити вихованців допоміжної шко­ли самостійно користуватись порівнянням... Учні до­поміжної школи не виявляють ні уміння, ні схиль­ності самостійно порівнювати об'єкти. Навпаки, у них спостерігається яскрава тенденція розглядати та зсмислювати кожен об'єкт окремо. Такий спосіб сприймання і запам'ятовування уявлень про об'єкти призводить до їх уподібнення один одному...

Створення чітких образів залежить від правиль­ного використання методики порівняння. На уроках 'еографії можна спостерігати, що вчитель користує­ться порівнянням з метою закріплення у свідомості /чнів картографічних уявлень під час вивчення об->исів островів та напівостровів. Необхідно зазначи­ти, що в цих випадках не можна обмежуватись ви-іначенням подібності географічного об'єкта із зна­йомим учням предметом; необхідно вказати і на ті )иси, які відрізняють географічний об'єкт. Без цього сартографічний образ має тенденцію уподібнення інайомому предмету...

Найбільше значення у справі уточнення уявлень 'чнів має їхня активна діяльність з предметами, що швчаються. Зокрема, змальовування географічних сарт, креслення контурів материків, морів, озер до-юмагають закріпленню в пам'яті чітких картографі -ших уявлень про об'єкти, що вивчаються...

Образи відтворюючого уявлення

... В одному з досліджень вивчалась актуалізація )бразів у процесі сприймання розумово відсталими ді­тьми'оповідання. Учням 3, 4 та 6-х класів допоміжної га 2, 3-го класів масової шкіл читали оповідання "Дру­зі". Коли оповідання читали вдруге, діти повинні були проілюструвати сюжет з допомогою 38 іграшкових об'єктів [будинки, паркани, собаки, хлопчики і тлі.].

Серед об'єктів були наявні в оповіданні, а та­кож такі, що відрізнялись від них тією чи іншою властивістю [кольором, величиною, формою і т.п.]...

Так само, як і учні масової школи, розумово від­сталі діти з задоволенням відгукнулись на пропозицію погратись. На відміну від нормальних школярів, для яких кожна фраза оповідання була стимулом для від­бору і розміщення іграшок на дошці, розумово відсталі діти починали ілюструвати оповідання лише після того, як прослухали декілька фраз. Деякі фрази зовсім не спонукали цих дітей розкладати іграшки.

Розумово відсталі школярі звужували зміст описаної події, найчастіше вони ілюстрували лише один епізод... Дії ніби розгортались на невеликій ді­лянці... Учні масової школи ... використовували в середньому 20 об'єктів, а учнів допоміжної школи — в середньому 1...

Добираючи іграшки, розумово відсталі школярі часто не враховували описаних в оповіданні власти­востей об'єктів, їх кольору, розмірів, форми... Розмі­щали іграшки, які зовсім не підходили до ситуації...

Про нечіткість образів свідчить порушення про­сторового розташування об'єктів, названих в опові­данні...

Якість образів відтворюючого уявлення зале­жить від характеру сприймання розумово відсталими дітьми описаного сюжету. Відтворення образів окре­мих об'єктів, згаданих нижче в оповіданні, мало не специфічний характер, що пояснюється неспецифіч-ністю сприймання слова розумово відсталою дити­ною. Сприйняте слово часом актуалізувало образи пам'яті. Так, на запитання експериментатора, чому обрано багатоповерховий будинок замість маленько­го дерев'яного, описаного в оповіданні, [прозвучала така відповідь]: "Це будинок біля Москва-ріки"...

Не всі компоненти тексту в однаковій мірі акту­алізують образи. В більшій мірі актуалізуються об­рази, викликані тими частинами тексту, в яких йде­ться про дійові особи оповідання. Описи окремих предметів та їх якостей не завжди викликають утво­рення вірних образів.

На відміну від учнів масової школи, які в про­цесі прослуховування оповідання уточнювали свої уявлення і вносили зміни в просторове розташуван­ня об'єктів..., розумово відсталі школярі не удоско­налювали своїх уявлень, розташування об'єктів за­лишали без змін.

Образи відтворюючого уявлення, які формують­ся у дітей-олігофренів на основі словесного опису подібних об'єктів, виявляються не лише малодифе-ренційованими, а й уподібненими один одному... [Тому] одного словесного опису об'єктів, не підкріп­леного показом їх зображень, зовсім недостатньо для збереження у свідомості розумово відсталих школя­рів чітких образів двох або трьох подібних об'єктів.

Розділ IV

ПАМ'ЯТЬ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ШКОЛЯРІВ

Запам'ятовування

Особливості мимовільного та довільного за­пам'ятовування

... Дослідження показують, що ... довільне за­пам'ятовування є ефективнішим, ніж мимовільне. Уста­новка на запам'ятовування і використання з цією ме­тою спеціальних прийомів позитивно впливають на ха­рактер і продуктивність засвоєння матеріал}'.

Спостереження та психологічні експерименти показують, що в учнів-олігофренів перевага довіль­ного запам'ятовування не настільки виразна, як у нормальних однолітків.

Наведемо деякі дані, одержані при спеціальному вивченні цього питання (Б.І.Пінський, 1954)... Кожному з досліджуваних учнів 5, 6 та 7-х класів допоміжної, а також 4-го та 5-го класів масової шкіл, пропонували уважно двічі прочитати оповідання і сказати, що у тек­сті їм не зрозуміло... Після цього досліджуваного про­сили відтворити оповідання. Оскільки під час читання завдання запам'ятати текст не ставилось, відтворення могло здійснитись лише на основі мимовільного запам'ятовування.

Далі досліджуваному давали друге оповідання, пропонували прочитати його двічі, щоб добре запа­м'ятати і потім відтворити. Виявилось, що учні масо­вої школи при мимовільному запам'ятовуванні відтво­рили 50% смислових одиниць тексту, а при довільному запам'ятовуванні — 80,5%... Розумово відсталі учні при мимовільному запам'ятовуванні відтворили 40% смис­лових одиниць тексту, а при довільному запам'ятовуванні — 46,6%... Отже, в учнів допоміжної школи відсу­тня істотна різниця між продуктивністю довільного та мимовільного запам'ятовування.

Учні масової школи по-різному ставились до змісту тексту в залежності від того, яке завдання стояло перед ними: запам'ятати текст чи зрозуміти його. Якщо від дітей не вимагали, щоб вони за­пам'ятали оповідання, вони не звертали уваги на цифрові дані, що містились у ньому...

На відміну від учнів масової школи учні допо­міжної школи не проявляли вибіркового ставлення до змісту тексту в залежності від поставленого за­вдання. Зокрема, вони не запам'ятовували цифрові дані не лише при читанні тексту з метою виявлення незрозумілих місць, але й при читанні з метою запа­м'ятати. Ефект довільного запам'ятовування був незна­чним, оскільки учні запам'ятовували кожне речення окремо, не об'єднуючи їх на основі певного плану- Тому в процесі відтворення ... вони не спирались на заздале­гідь намічений план і не відтворювали багато з того, що їм запам'яталось. Разом з тим на переважну більшість запитань, щодо невідтворених смислових одиниць текс­ту, учні відповіли вірно...

В учнів молодших класів допоміжної школи слабке запам'ятовування обумовлене здебільшого тим, що вони сприймають матеріал, не намагаючись його запам'ятати...

У розумово відсталих школярів відстає розвиток не лише довільного, а й мимовільного запам 'ятовування...