Впізнавання предметів і пізнання їхніх просторових властивостей та відношень Сприймання предмета в залежності від зміни його розташування у просторі

...Питання про те, як змінюється впізнавання зображень предметів при зміні їхнього розташування у просторі в учнів 1, 2, 5, 6 класів допоміжної шко­ли, було експериментально досліджено таким чином. Дітям на обмежений час пред'являли зображення простих, знайомих їм предметів... в прямому поло­женні і під кутом 90 та 180 градусів... Результати дослідження показали, що впізнавання учнями до­поміжної школи зображеного предмета, більше за­лежить від його розташування в просторі, ніж в уч­нів масової школи. З віддаленням предмета від зви­чайного положення впізнавання ускладнювалось. Найбільші труднощі виникають, коли предмет пока­зано під кутом 180 градусів...

Для того, щоб правильно впізнати об'єкти, що знаходяться в зміненому просторовому розташуван­ні, розумово відсталим дітям необхідно в 8-Ю разів більше часу, ніж для того, щоб впізнати цей же об'єкт в звичному положенні...

... Предмет, пред'явлений в незвичному розта­шуванні..., сприймається розумово відсталими дітьми як інший подібний предмет. Наприклад, переверну­тий графин сприймається як келих, блюдце з чаш­кою — як гриб, капелюх — як тарілка... Впізнавання перевернутих предметів як інакших... являє собою безумовне спрощення процесу сприймання...

Труднощі при впізнаванні, властиві розумово відсталим школярам, пов'язані з особливостями їхніх уявлень, які характеризуються спрощеністю, схема­тичністю. Образи раніше сприйнятих предметів з ча­сом втрачають у розумово відсталих дітей свої своєрід­ні ознаки, стають менш диференційованими, уподібню­ються один одному. В результаті цього огрубілі схеми ... часто підходять до іншого об'єкта, який показано в незвичному положенні.

Відірватись від звичного способу сприймання і побачити предмет перевернутим, звільнитись від зв'язаності звичної точки зору "вгорі — внизу" дити­на може тільки завдяки процесу поступового усклад­нення своєї практичної діяльності, накопичення життє­вого досвіду... Чим більше в процесі навчання розумово відсталих дітей будуть урізноманітнюватись умови сприймання об'єкта, тим легше надалі цей об'єкт буде сприйматись у незвичному розташуванні...

Сприймання величини предмета при зміні його віддаленості

... [В дослідженнях Е.С.Бейн (1940)] дітям дава­лись завдання підібрати до куба, розташованого на Відстані..., такий самий за величиною. Вибирати тре­ба було з 15 кубів різної величини..., розташованих на ще більшій відстані від досліджуваного, [ніж зра­зок]. Виявилось, що нормальні діти у віці 10,5-11,5 років ... добирали до зразка майже такий самий куб. Розумово відсталі діти того ж віку добирали до зразка з розташованих на відстані кубів куби значно менших розмірів... Константність сприймання величи­ни віддаленого об'єкта у розумово відсталих дітей ви­явилась меншою, ніж у їхніх нормальних однолітків.

Сприймання картини

К.А.Євлахова (1957), яка вивчала сприймання картини Ф.Решетнікова "Знову двійка" учнями 1-7 класів допоміжної школи, встановила, що осмислен­ня картини дітьми залежить від рівня специфічності впізнавання ними головного персонажа — хлопчика, що прийшов додому з школи. ...Недосконале розпі­знавання об'єкта призводить до встановлення хибних відношень між окремими частинами картини і в ре­зультаті — спотворення змісту зображеної ситуації...

Розумово відсталим дітям важко зрозуміти зобра­жені на картині виразні рухи, жести, міміку і пантомі­міку, які відтворюють внутрішній духовний стан люди­ни. КАЄвлахова відмічає, що учні допоміжної школи допускають грубі помилки в тлумаченні міміки, замі­няють складні і тонкі переживання більш простими та елементарними. Виразні рухи часто сприймаються ни­ми як зовнішня поза людини [опустив голову, поверну­вся] безвідносно до емоційного стану.

І.М.Соловйов (1953) вказує, що жести часто ро­зуміються ними як дії, спрямовані  на об'єкт...

Н.М.Стадненко (1958) ... відмічає, що діти в ос­новному схоплюють нескладні і яскраві прояви по­чуттів: їм легше зрозуміти сміх, ніж посмішку, плач, ніж легке невдоволення...

Учні допоміжної школи з великими трудноща­ми сприймають зображення глибини на картині...

Сприймання глибини на картині учнями 1,2,5,6 класів допоміжної школи вивчала К.І.Вересотська (1940). її дослідження показало, що зменшене зо­браження предмета не завжди створює враження йо­го віддаленості, але нерідко призводить до спотво­рення сприймання сюжетної картини. Діти-олігофре-ни плутали іноді зображені на картині іграшкові предмети із справжніми, дорослих — з дітьми.

Наприклад, іграшковий автомобіль, намальова­ний на картині, ... здається першокласнику-олігофре-ну справжнім, тому що він великий. А справжній автомобіль, який видно з вікна кімнати, сприймаєть­ся ним як іграшковий, оскільки зображений малень­ким... Умовне зменшення віддалених предметів при порушенні бачення глибини на картині сприймаєть­ся як реально менша величина.

Внаслідок недоліків сприймання глибини на картині дії, зображені в різних планах, уявляються ніби стягненими у вузьку смугу. Так, учень 2-го кла­су допоміжної школи вважає, що ... дівчинка, яка лежить в ліжку біля розчиненого вікна, може, не встаючи, опустити лист у поштову скриньку, розта­шовану на протилежному боці вулиці...

Навіть учні старших класів допоміжної школи інколи бачать предмети розташованими лише в од­ній площині. Так, картину, на якій зображено гляда-цький зал і сцену театру ... учень 6-го класу описує таким чином: "Діти... малюють велику картину, село. Один з хлопчиків малює жінку..., ось фарби лежать (коробка цукерок у глядачів)"...

Отже, недостатнє сприймання глибини призво­дить до спотворення змісту картини. Учні молодших класів допоміжної школи обмежуються в основному безпосереднім враженням, в якому переважають суто зовнішні наочні зв'язки, в результаті чого змістовна структура картини перебудовується у відповідності до оптичної організації сприймання. Зовнішні наочні зв'язки виявляються вирішальними для об'єднання

предметів за змістом: бути намальованим поруч виявляється достатнім, щоб бути об'єднаним за змістом. Таке спотворення збіднює розуміння картин -замість сприймання складної ситуації діти бачаті окремі події, намальовані поруч.

Сприймання розумово відсталими дітьми гли бини на картині у процесі їх навчання розвивається Вирішальне значення при цьому має накопичення дітьми життєвого досвіду сприймання реального простору... Так, у першому класі допоміжної школи з 22-х запропонованих картин правильно було опи­сано лише 7, а в 6-му класі — вже 19...

Н.М.Стадненко (1962), вивчаючи сприймання сю­жетних картин учнями 1-2 класів допоміжної та масо­вої шкіл, показує, що на передачу змісту впливає хара­ктер зображеного сюжету...

На початку шкільного навчання картини вико­ристовуються головним чином в зв'язку з роботою, спрямованою на збагачення словника. Завдання, які при цьому даються дітям, зводяться в основному до виділення предметів і осіб, їх властивостей та дій. При цьому у розумово відсталих дітей виникає стій­ка звичка перераховувати зображені предмети, яка; спрацьовує при виконанні ними інших завдань у ро­боті з сюжетними картинами. Тому треба з самого початку навчання давати дітям різноманітні завдан­ня з картинами...

Особливості сприймання картин учнями 1-го класу допоміжної школи зумовлені слабкістю їхньої пізнавальної діяльності. Недосконалий аналіз зобра­жених на картині об'єктів призводить до неспецифі­чного або малоспецифічного впізнавання. Недоско­налість синтезу проявляється в тому, що окремі об'єкти неправильно співставляються і пов'язуються один з одним, виявляючись в результаті об'єднаними лише найпростішими... зв'язками і відношеннями...