Впізнавання і називання предметів

... У нормальної дитини в процесі її розвий друга сигнальна система формується слідом за першою і на її основі... У дітей-олігофренів мовлені з'являється значно пізніше... Проте ... формуванн мовлення у них надзвичайно сприятливо впливає на весь розвиток, зокрема, на сприймання... Засвоєнк назви предмета призводить до удосконалення йор сприймання... Припиняється надмірне і неправоміри розповсюдження назви на зовні схожі... об'єкти, і навпаки, певна назва починає використовуватись тих предметів, які по суті є однорідними, але відмінними зовні... Труднощі в засвоєнні певних термінів позначаються на досконалості сприймання і впізнаванн об'єктів... Відомо, що олігофренам важко оволодії прикметниками, які позначають властивості предметі [В зв'язку з цим у них] особливо страждає специфічне впізнавання предметів... Для здійснення високих рів­нів неспецифічного впізнавання... дуже важливо володі­ти узагальнюючими іменниками... Проте відомо, що їх засвоєння дається олігофренам вкрай важко.

Було відмічено, що в учнів першого класу допомі­жної школи особливо сильно страждає специфічне впі­знавання, а із зменшенням специфічності воно здійсню­ється все краще і легше... Проте це відбувається тільки до певної межі, після якої подальше зменшення специ­фічності і збільшення узагальненості призводить до ускладнення і погіршення процесу впізнавання...

Для учнів перших класів допоміжних шкіл ха­рактерною виступає недостатність удосконалення сприймання предметів під впливом слів...: і. ... Видо­ва назва помилково використовується щодо предме­тів іншого виду, але зовні подібних до предметів да­ного виду. І в той же час ця назва не використовує­ться до дійсних представників цього виду, якщо во­ни чимось різко відрізняються. 2. ... Помилкове ви­користання... слів дітьми виникає тим частіше, чим менше відрізняються об'єкти. Чашку називають кружкою і навпаки...

[Характерною є] надзвичайна малослівність ви­словлювань першокласників-олігофренів при розг­ляданні предметів. Щоб певні частини або властиво­сті об'єкта були вербалізовані, необхідні додаткові спонукання... ["Ще", "Даті" і т.п.]. [Ці спонукання] виявляються ефективними тільки на початку і швидко стають безрезультатними. І тоді бажаного можна досягти, організовуючи сприймання дитини шляхом словесного спрямування її погляду з допо­могою запитань... Важливо підкреслити, що збу­дження, яке виникає в зоровому аналізаторі олігоф­рена при сприйманні об'єкта потребує додаткових словесних впливів, які удосконалюють і перебудо­вують систему тимчасових зв'язків, що лежать в ос­нові сприймання предмета.

Про розвиток впізнавання предметів

В процесі розвитку школярів відбуваються зна­чні зміни... у впізнаванні ними нових об'єктів, коло яких значно розширюється..., змінюється також впі­знавання добре знайомих предметів [зокрема підви­щується специфічність, точність впізнавання]. У олі­гофренів процес зростання специфічності відбуває­ться значно повільніше, ніж в учнів масової школи, і удосконалюється дуже незначною мірою. Впізнаван­ня спрямоване головним чином на ті ознаки об'єкта, які кидаються в очі, тоді як тонкі його особливості залишаються непоміченими... Дітям показали золо­тий наручний годинник. Всі учні, звичайно, годин­ник впізнали. Але розпізнали його як наручний го­динник відповідно 80% та 20% першокласників ма­сової та допоміжної школи; у 4-му класі допоміжної школи кількість таких відповідей зросла до 50% і лише в 7-му класі досягла 100%. Крім того розумово відсталі семикласники згадали про величину, форму годинника, матеріал з якого він зроблений, чого не спо­стерігалось у 4-му класі. Учні масової школи вже в мо­лодших класах відмічали ряд особливих та індивіду­альних особливостей годинника: напис на ньому, при­краси, тонкі вушка, тощо. Розумово відсталі і в 7-му класі не помічали цих специфічних деталей...

...В процесі розвитку дітей ... на зміну помилко­вому впізнаванню незнайомих предметів приходить впізнавання правильне, але дуже загальне... Надалі це узагальнене впізнавання стає більш змістовним...

Впізнавання малознайомих і незнайомих об'єк­тів розумово відсталими школярами розвивається в

основному в тому ж самому напрямку, що і в учнів масової школи. У розумово відсталих школярів по­милки впізнавання більш грубі..., а об'єкти, в якості яких впізнається незнайомий предмет, мають більш віддалену подібність... Помилкове впізнавання збері­гається довше... Замінююче його узагальнене впізна­вання опирається на меншу кількість ознак, ніж в учнів масової школи...