Висновки

...Аналіз змін клінічної картини в ході навчання і виховання показує, що у дітей відбуваються значні зрушення в розвитку їх здібності до абстракції і уза­гальнення. Від грубого недорозвитку цієї здатності, неможливості відволіктись від конкретного предмета через той рівень розвитку, коли діти могли виділити одну ознаку (хоч і неістотну) у якості спільної, від­бувається зрушення до розвитку конкретно-ситуа­тивних форм мислення і до розвитку елементів абс­тракції Однак... основний симптом олігофренії збері­гається і на останньому етапі, хоча і виявляється ли­ше при ускладненні запропонованих дітям завдань.

...Дещо інша динаміка виявилась при аналізі змін вторинних... симптомів. Більшість з цих симп­томів, яскраво виражених на початковому етапі на­вчання дітей, були відсутні на пізніших етапах. Так, зорове сприймання, яке було фрагментарним, неви­разним, розвивається до повноцінного сприймання предметів... навіть в ускладнених умовах. Достатньо­го рівня розвитку на останніх етапах дослідження досягають просторові синтези, моторика, мовлення дітей. Спостерігається своєрідний розвиток емоцій­но-вольової сфери дітей і особистості загалом.

Повне зникнення цих симптомів доводить їх не-специфічність для олігофренії, вторинний характер. У процесі дослідження виявився тісний взає­мозв'язок та взаємозумовленість між рівнем розвит­ку пізнавальної діяльності, з одного боку, та розвит­ком зорового сприймання, просторових синтезів, мо­торики, мовлення та емоційно-вольової сфери, з ін-

шого боку. Виразно виступили деякі закономірності в динаміці цього взаємозв'язку. Певний рівень роз­витку мислення, а саме розвиток конкретно-ситуа­тивних форм мислення, призводить до майже повно­го подолання труднощів при виконанні завдань на зорове сприймання, просторові синтези, рухові умін­ня, впливає на розвиток усієї особистості. І разом з тим, цей рівень розвитку мислення є ще недостатнім для виконання завдань, які вимагають виявлення складних смислових зв'язків...

Дослідження динаміки розвитку дітей-олігоф-ренів підтверджує правильність виділення недороз­витку абстракції і узагальнення в якості основного симптому олігофренії.

Цим зрушенням в психічному розвитку відпові­дає певна динаміка особливостей електричної актив­ності мозку дітей та особливостей їх вищої нервової діяльності.

За даними електроенцефалографії, в процесі розвитку дітей спостерігається нормалізація спон­танної електричної активності та покращення реакції кори на ритмічні подразники... За час навчання у допоміжній школі відбувається значне зменшення іррадіації нервових процесів і покращення їх кон­центрації, зміцнення внутрішнього гальмування, збільшення рухливості нервових процесів, розвиток взаємодії безпосередньої та словесної сигнальних си­стем. Проте, незважаючи на загальний розвиток ді­тей, і на останньому етапі дослідження ми могли ви­явити наявність усіх ознак, властивих олігофренії, хоч деякі з них проявлялись тепер тільки при знач­ному ускладненні завдань...

Складнішою виявляється динаміка розвитку ді-тей-олігофренів, особливості клінічної картини яких зумовлюються не лише дифузним пошкодженням мозку, але й залишковою гідроцефалією...

У збудливих олігофренів на першому етапі має місце грубий недорозвиток пізнавальної діяльності у сполученні з різкими змінами поведінки та знижен­ням працездатності.

Залишкова гідроцефалія є причиною цілого ря­ду додаткових симптомів, неспецифічних для карти­ни олігофренії (головні болі, порушення сну та апе­титу, психосенсорні розлади). Додаткова симптома­тика визначає своєрідність динаміки розвитку збуд­ливих олігофренів. У зв'язку з цим збудливі олігоф­рени до 2-го етапу розвитку виявили порівняно більші зрушення, ніж діти основного варіанту. Ці зрушення пов'язані із значним зниженням додатко­вих симптомів завдяки корекційно-виховним та лі­кувальним заходам. На третьому етапі розвитку цих дітей відбуваються особливо виразні зрушення у розвитку їх емоційно-вольової сфери, порушення якої на початковому етапі створює картину психопа-топодібної поведінки...

Щодо особливостей вищої нервової діяльності у дітей цієї групи у якості специфічних змін варто відмітити особливо виразне звуження патологічно широкої на початковому етапі іррадіації збудження. Проте перевага збудження за рядом показників збе­рігається на всіх етапах...

Поєднання загального недорозвитку пізнаваль­ної діяльності з млявістю, різкою загальмованістю на початкових етапах у загальмованих дітей-олігофре-нів було вкрай несприятливим для їхнього психічно­го розвитку і призводило до дуже грубих форм не­дорозвитку психіки. Ефективність корекційно-вихов-ної та лікувальної роботи з цими учнями була знач­но  нижчою, ніж  із  олігофренами  інших клінічних груп, неспецифічні симптоми знімались з більшими труднощами, ніж у збудливих олігофренів. Проте на третьому етапі навчання ці діти виявили значно більші зрушення у розвитку порівняно із збудливи­ми олігофренами. Найпомітнішими були зрушення в емоційно-вольовій сфері... На останніх етапах ці діти були здатні до складніших у структурному відно­шенні емоційних переживань, ніж діти інших клініч­них груп. Але й загальмовані олігофрени на пізніх етапах розвитку зберігали риси, що дозволяли відне­сти їх до особливого варіанту дефекту.

Вся робота по динамічному вивченню дітей ... дає право рішуче спростувати помилкові уявлення деяких авторів про незмінність клінічної картини олігофренії. Одержані результати, навпаки, говорять про значні зрушення в клінічній картині, які відбу­ваються за рахунок дійсного розвитку цих дітей.

При вивченні розвитку дітей-олігофренів вияв­лено дію основних закономірностей, характерних для розвитку нормальної дитини, сутність яких полягає у виникненні на кожному етапі нових властивостей і якостей, зумовлених розвитком найскладніших форм психічної діяльності.

Разом з тим, можна виявити недостатність цього розвитку, який характеризується збереженням осно­вного симптому олігофренії на всіх етапах.

Результати дослідження показують, що застосу­вання ряду корекційних і лікувальних заходів, роз­роблених на основі клініко-педагогічного вивчення структури дефекту дітей-олігофренів, сприяє значно­му підвищенню рівня розвитку цих дітей...

Запитання

1. Порівняти погляди різних дослідників на суттсш олігофренії та причини її виникнення. Чому М.С.Певзнер і В.І.Лубовський звузили групу станів, я відносяться до олігофренії?

2. Перерахуйте істотні особливості розвитку діти олігофренів основної форми.

3. Як змінюється психічний розвиток дітей-олігофрені основної форми під впливом спеціального навчання та виховання?

4. У чому проявляється динаміка розвитку дітей-олігофренів з переважанням збудження над гальмуванням?

5. Які недоліки розвитку дітей-олігофренів з переважанням процесу збудження легше піддаються корекцї? Завдяки чому досягається така корекція?

6. Охарактеризуйте етапи розвитку дітей-олігофренів переважанням гальмівного процесу.

7. Якими є наслідки корекційно-виховного впливу на розвиток дітей-олігофренів з переважанням гальмування над збудженням?

8. Назвіть основні закономірності розвитку дітей-олігофренів.

9. За яких умов корекційні та лікувальні заходи призводять до підвищення рівня розвитку дітей-олігофренів?

РОЗДІЛ     2 

ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ

ОСОБЛИВОСТІ   РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ   УЧНІВ ДОПОМІЖНОЇ   ШКОЛИ

За редакцією Ж.І.Шиф, М.: АПН РРФСР, 1961. — 184 с.

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РОЗУМОВО

ВІДСТАЛИХ ШКОЛЯРІВ В ДОСЛІДЖЕННЯХ

РАДЯНСЬКИХ АВТОРІВ

(замість вступу)

Психологія розумово відсталих дітей як галузь психологічної науки сформувалась в Росії після Жо­втневої революції. До цього часу вивчення особливо­стей психіки розумово відсталих дітей здійснювалось переважно представниками медичної науки... Науко­ве керівництво педагогічною роботою у цій сфері було покладено на Експериментальний дефектологі­чний інститут (директор І.І.Данюшевський), де на­прикінці двадцятих років на чолі з проф. Л.С.Вигот-ським було розпочате планомірне і систематичне вивчення психологічних особливостей розумово від­сталих дітей.

...Перша у світі експериментально-психологічна лабораторія з вивчення психології аномальних дітей була створена в 1935 р...., її очолив Л.В.Занков... Ра­дянські психіатри (Г.Ю.Сухарєва, 1936; М.С.Певз-нер, 1956) зробили значний внесок в клінічне ви­вчення розумово відсталих дітей. Зокрема, детально вивчені питання етіології і патогенезу захворювань у цих дітей, запропоновані принципи класифікації, що дозволяють групувати дітей-олігофрснів не лише за глибиною дефекту, а й за сукупністю ознак, що по­легшують підхід до їх виховання і лікування. Здійс­нено клінічний опис дітей, що відносяться до різних груп, простежена динаміка їхнього розвитку в про­цесі навчання (М.С.Певзнер, В.І.Лубовський, 1963). Ретельно вивчаються питання відмелсування розумо­во відсталих дітей від інших аномалій, що мають по­дібні з ними риси, уточнюються принципи відбору дітей у допоміжні школи...

Наприкінці 50-х років в Інституті дефектології АН РРФСР-під керівництвом О.Р.Лурія проводи­лось вивчення деяких особливостей вищої нервової діяльності дітей-олігофренів...

Найдетальніше вивчена пізнавальна сфера здат­них до навчання олігофренів — особливого контин­генту учнів допоміжних шкіл. Дослідження з психо­логії розумово відсталих дітей мають виразну педа­гогічну спрямованість і дають матеріал, який сприяє розробці дидактичних принципів і методичних шля­хів навчання і виховання розумово відсталих дітей...

У роботах радянських психологів показано, що дітям-олігофренам властива недостатність розвитку, яка охоплює їхню психіку загалом. Проведені дослі­дження показали, що основні найбільш загальні за­кономірності розвитку психіки нормальної дитини виявляються і в процесі розвитку розумово відсталих дітей, але мають своєрідні риси. Виявлено, що не всі сторони психіки однаковою мірою ушкоджені, що не­доліки проявляються тим різноманітніше, чим складні­ша природа психічної діяльності і чим вищий її рівень.

Дослідженнями І.М.Соловйова (1940, 1941, 1953) виявлені значні недоліки в чуттєвому пізнанні розумо­во відсталих дітей. У дітей, що навчаються в молодших класах допоміжної школи, сповільнені процеси сприй­мання; проявляється слабкість аналізу і синтезу в про­цесі впізнавання предметів і встановлення просторових відношень, що свідчить про неповноцінну участь мину­лого досвіду в процесах сприймання; відмічені трудно­щі перебудови сприймання в змінених умовах; виявлені вузькість, неповнота і недостатня осмисленість сприй­мання реального оточення і сюжетних картин, а також сповільнений розвиток спостережливості.

Всі ці недоліки проявляються також у більш складних видах розумової діяльності, основою яких виступає сприймання... Разом з тим, одержані дані, за якими сприймання учнів допоміжної школи помітно розвивається до 4-5 класів завдяки специфічному навчанню... Чим раніше починаються цілеспрямовані корекційно-виховні заходи, тим значніші успіхи досягаються у розвитку сприймання олігофренів.

Вивчення процесів запам'ятовування і відтво­рення, проведене Л.В.Занковим... (1935, 1939, 1940), показало..., що при запам'ятовуванні наочного і сло­весного матеріалу учні молодших класів допоміжної школи відчувають великі труднощі... Це пов'язано ... з тим, що вони ще не володіють прийомами осмис­леного запам'ятовування. Виявилось, що до серед­нього шкільного віку за умови спеціального навчан­ня у олігофренів з'являються значні успіхи в осмис­леному запам'ятовуванні... [Л.В.Занков довів, що] у розвитку пам'яті розумово відсталих дітей проявля­ються ті ж самі закономірності, що і у нормальних дітей. Це удар по розповсюдженій до цього часу ста­рій концепції (Р.Моог, 1959), за якою олігофрени користуються своєю збереженою механічною пам'ят­тю, але не здатні до осмисленого запам'ятовування...

Вивчення збереження в пам'яті і забування зо­рових уявлень у дітей-олігофренів молодшого та се­реднього шкільного віку (І.М.Соловйов, 1940, 1941) показало, що у них ці уявлення менш чіткі та дифе­ренційовані, ніж у нормальних однолітків. Уявлення розумово відсталих дітей надзвичайно інтенсивно змінюються при забуванні, їх своєрідність згладжує­ться. Образи схожих об'єктів різко уподібнюються один одному, а інколи повністю ототожнюються. Дуже інтенсивно забуваються і уподібнюються та­кож знання про схожі предмети і явища, одержані в словесній формі (М.М.Нудельман, 1940, 1941). Наслідком забування і уподібнення стає спрощення на­бутих знань у свідомості цих дітей. Це позначається на їхній мислительній діяльності, для виконання якої необхідна актуалізація повноцінного досвіду. Через інтенсивне забування і уподібнення схожих ... правил учні допоміжної школи часто відчувають труднощі  в процесі  розв'язання  навіть  нескладних інтелектуальних задач, які вимагають використання уже набутих знань.

... [Разом з тим] процеси забування матеріалу виявляються менш інтенсивними, а збереження стає більш повноцінним, якщо в учнів допоміжної школи цілеспрямовано виховувати вміння порівнювати і узагальнювати подібні явища, об'єкти, правила.

Порушення у сфері мислення дітей-олігофренів більш значні, ніж в інших елементарніших видах пізна­вальної діяльності. У ряді робіт описані недоліки наоч­ного мислення, що знижують ефективність практичної діяльності цих дітей (Б.І.Пінський, 1956, 1962; Г.М.Ду-льнєв, 1952, 1961; Ж.І.Шиф, 1960, 1961).

Вивчення того, як діти-олігофрени виконують практичні завдання, які вимагають взаємодії образів предметів з уявленнями, показало своєрідність їх на­очного мислення і уяви, викликану недостатньою динамічністю образів сприймання і пам'яті в молод­шому шкільному віці (Ж.І.Шиф, 1961)...

Відмічено, що діти-олігофрени відчувають труд­нощі, коли вони повинні образно уявити собі щось розказане їм або самостійно ними прочитане. В цьо­му проявляється недостатній вплив мовлення на розвиток наочного мислення цих дітей (А.І.Ліпкіна, 1961; Е.Безор, 1964)...

В дослідженнях пізнавальної діяльності дітей-олігофренів, проведених під керівництвом І.М.Соло­вйова, показані особливості наочного і словесно-ло­гічного мислення цих дітей. Встановлено, що в мо­лодшому шкільному віці аналіз предметів у них вкрай неповний і недостатньо диференційований (А.І.Ліпкіна, 1953; О.М.Кудрявцева, 1961), порівнян­ня предметів формується з труднощами (М.В.Звєрє-ва, А.І.Ліпкіна, 1953)..., узагальнення об'єктів надмі­рно широкі (Л.В.Занков, 1935; Ж.І.Шиф, 1940, 1960; В.Г.Петрова, 1956; В.Л.Василевська, 1960).

В усіх цих роботах показано, що при інтенсив­ній корекційно-виховній роботі до середнього і особ­ливо до старшого шкільного віку мислительні опе­рації цих дітей розвиваються. Аналіз об'єктів стає повнішим і більш диференційованим. В зв'язку з цим збагачується і ... порівняння об'єктів, удоскона­люються і диференціюються наочні узагальнення і в якійсь мірі формуються системи узагальнень.

Успіхи у розвитку мислення, в здійсненні скла­дних форм аналізу і синтезу, порівнянь та узагаль­нень сприяють розвитку сприймання, пам'яті, під­вищують можливості засвоєння знань, виконання інтелектуальних завдань і значно удосконалюють практичну діяльність дітей-олігофренів.

Численні дослідження присвячено вивченню мов­лення і словесного узагальнення розумово відсталих ді­тей (Г.М.Дульнєв, 1948, 1952; М.П.Феофанов, 1955, 1956; В.Г.Петрова, 1959, 1961; В.Л.Василевська, 1960).

Пізня поява мовлення і затримка у розвитку різ­них його сторін обмежує спілкування олігофренів з оточуючими. Це значно затримує зростання їх пізна­вальних інтересів, обмежує можливості набування знань, опосередкованих словом. Виявлено значні роз­ходження між пасивним та дуже бідним активним сло­вником цих дітей... Навіть у середньому і старшому шкільному віці... вони рідко користуються в активному мовленні як узагальненими, так і спеціальними визна­ченнями (ЖЛ.Шиф, 1960; О.М.Кудрявцева, 1961).

У своєму мовленні діти-олігофрени використо­вують невелику кількість граматичних конструкцій, оскільки їхні висловлювання стосуються вузького кола об'єктів і відношень (М.П.Феофанов, 1956)...

В дослідженнях, присвячених вивченню будови і   мотивації   діяльності   розумово   відсталих   дітей (Б.І.Пінський; 1954, 1956, 1960, 1962), показано, ш труднощі у них викликає осмислення задачі, ... під корення своїх дій поставленій меті. Вивчались особ ливості трудової діяльності розумово відсталих дітеі (Г.М.Дульнєв, 1961; В.І.Карвяліс, 1962; О.А.Ковальо ва, 1963; Н.Г.Мерсіянова, 1962; Б.І.Пінський, 1962) Були виявлені труднощі орієнтації дітей у завданні недостатня критичність в процесі виконання роботи, сповільнене оволодіння контрольно-вимірювальними навичками. Поряд з цим показано корекційно-виховне значення праці для розумового і морального розвитку дітей-олігофренів, формування у них гото­вності до трудової діяльності, позитивного ставлення до праці, трудових умінь і навичок...

Відношення між накопиченням знань і розумо­вим розвитком у дітей-олігофренів значно складні­ші, ніж у нормальних дітей. У перші роки навчання, не зважаючи на інтенсивний педагогічний вплив, розвиток олігофренів відбувається повільно. Помітні зрушення у розвитку спостережливості і осмислено­го запам'ятовування виявляються в ІП-ІУ класах... У підлітковому віці досягнуті успіхи закріплюються, проте чітко виступає розходження лиж накопичени­ми знаннями і неумінням ними самостійно користу­ватись... Новий якісний етап у розумовій діяльності олігофренів спостерігається в старшому шкільному віці, Певною мірою долається прірва між накопиченням і використанням знань, підвищується чутливість до про­тиріч, зростає розумова активність, формується трудова і громадська спрямованість особистості...

...Виховання складних форм розумової діяльності у дітей-олігофренів досягається найкраще в тому випад­ку, коли воно не обмежується використанням наочних засобів, а пов'язує навчання з різноманітними видами осмисленої практичної і трудової діяльності...

... Завдання навчання розумово відсталих дітей зарубіжні автори зазвичай розуміють дуже вузько, маючи на увазі лише тренування — багаторазове по­вторення. Так, наприклад, професор А.Д.Кларк ... ви­вчав питання про кількість повторів, необхідних для того, щоб навчити розумово відсталу дитину вико­нанню певних, дуже нескладних перцептивно-моторних завдань, проте вилив такого тренування на загальний розвиток цих дітей не цікавив дослідника. Відомий французький дослідник Клод Колер ... вивчав ефект, який дає тренування дрібних рухів рук, необхідних для здійснення розумово відсталими підлітками елементарних трудових операцій на кон­вейєрі, але не займався питанням про вплив такого тренування на загальний розвиток дітей-олігофренів.

Під впливом робіт радянських авторів виникли дослідження англійського вченого О'Коннора, при­свячені питанням взаємовпливу мовлення і дії у глибоко відсталих дітей (1963).

Проте більшість провідних дефектологів капіта­лістичних країн ... спираються в своїх дослідженнях на тести та епізодичні спостереження і не вивчають розвитку розумово відсталих дітей. У цьому плані заслуговують на увагу дві роботи з психології розу­мово відсталої дитини, що з'явились за останні роки (Р.Моог, 1958; Иогтап ЕИіз, 1963).

Робота, написана швейцарським психологом П.Моором, являє собою складний за характером на­рис психології розумово відсталої дитини... Переко­наний послідовник А.Адлера, П.Моор стверджує, що у розумово відсталих бідні потяги до того, щоб посі­сти в житті певне місце, що вони не здатні усвідо­мити свої права і нести відповідальність за свої вчинки, і наголошує на необхідності давати їм релігійне виховання і виробляти звичку до внутрішньої слухняності... П.Моор розглядає умови, необхідні для інтелектуальної діяльності..., [до яких] відносить працездатність, моторику і мовлення... Розглядаючи передумови інтелектуальної діяльності, він відмічає дефекти уваги та спостережливості, сповільненість сприймання. Говорячи про пам'ять, він детально зу­пиняється на поодиноких випадках феноменального механічного запам'ятовування віршів, пісень і під­креслює неможливість для цих дітей осмисленого запам'ятовування. Характеризуючи власне інтелекту­альну діяльність, відмічає труднощі абстракції, ком­бінування, міркування і некритичність мислення, стверджує, що учбові заняття не приносять особли­вої користі розумово відсталій дитині через її не­вміння самостійно користуватись ними, і тому вва­жає їх непотрібним для неї баластом.

...Психолог ... будує свою концепцію, протистав­ляючи позитивній характеристиці нормальної дити­ни негативну характеристику розумово відсталої, і користується для доведення своїх положень лише окремими довільно підібраними ілюстраціями. Своє­рідність розумово відсталих описується без ураху­вання віку, середовища, в якому вони росли, впливу на них навчання...

У нашій книзі захищається положення про те, що розумово відстала дитина розвивається, що про­відна роль у її розвитку належить спеціальному навчанню, і підкреслюється, що навчальна робота повинна бути корекційно-виховною...

Щоб науково обґрунтувати вимоги, які ставля­ться в процесі навчальної роботи перед учнями до­поміжної школи, треба знати своєрідні риси їхньої психіки..., враховувати основні тенденції їхнього роз­витку. Без цього вимоги, що висуваються, завжди виявляються або заниженими, або завищеними...

РОЗДІЛ     2 

ОСОБЛИВОСТІ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ

ОСОБЛИВОСТІ   РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ   УЧНІВ ДОПОМІЖНОЇ   ШКОЛИ

За редакцією Ж.І.Шиф, М.: АПН РРФСР, 1961. — 184 с.

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РОЗУМОВО

ВІДСТАЛИХ ШКОЛЯРІВ В ДОСЛІДЖЕННЯХ

РАДЯНСЬКИХ АВТОРІВ

(замість вступу)

Психологія розумово відсталих дітей як галузь психологічної науки сформувалась в Росії після Жо­втневої революції. До цього часу вивчення особливо­стей психіки розумово відсталих дітей здійснювалось переважно представниками медичної науки... Науко­ве керівництво педагогічною роботою у цій сфері було покладено на Експериментальний дефектологі­чний інститут (директор І.І.Данюшевський), де на­прикінці двадцятих років на чолі з проф. Л.С.Вигот-ським було розпочате планомірне і систематичне вивчення психологічних особливостей розумово від­сталих дітей.

...Перша у світі експериментально-психологічна лабораторія з вивчення психології аномальних дітей була створена в 1935 р...., її очолив Л.В.Занков... Ра­дянські психіатри (Г.Ю.Сухарєва, 1936; М.С.Певз-нер, 1956) зробили значний внесок в клінічне ви­вчення розумово відсталих дітей. Зокрема, детально вивчені питання етіології і патогенезу захворювань у цих дітей, запропоновані принципи класифікації, що дозволяють групувати дітей-олігофрснів не лише за глибиною дефекту, а й за сукупністю ознак, що по­легшують підхід до їх виховання і лікування. Здійс­нено клінічний опис дітей, що відносяться до різних груп, простежена динаміка їхнього розвитку в про­цесі навчання (М.С.Певзнер, В.І.Лубовський, 1963). Ретельно вивчаються питання відмелсування розумо­во відсталих дітей від інших аномалій, що мають по­дібні з ними риси, уточнюються принципи відбору дітей у допоміжні школи...

Наприкінці 50-х років в Інституті дефектології АН РРФСР-під керівництвом О.Р.Лурія проводи­лось вивчення деяких особливостей вищої нервової діяльності дітей-олігофренів...

Найдетальніше вивчена пізнавальна сфера здат­них до навчання олігофренів — особливого контин­генту учнів допоміжних шкіл. Дослідження з психо­логії розумово відсталих дітей мають виразну педа­гогічну спрямованість і дають матеріал, який сприяє розробці дидактичних принципів і методичних шля­хів навчання і виховання розумово відсталих дітей...

У роботах радянських психологів показано, що дітям-олігофренам властива недостатність розвитку, яка охоплює їхню психіку загалом. Проведені дослі­дження показали, що основні найбільш загальні за­кономірності розвитку психіки нормальної дитини виявляються і в процесі розвитку розумово відсталих дітей, але мають своєрідні риси. Виявлено, що не всі сторони психіки однаковою мірою ушкоджені, що не­доліки проявляються тим різноманітніше, чим складні­ша природа психічної діяльності і чим вищий її рівень.

Дослідженнями І.М.Соловйова (1940, 1941, 1953) виявлені значні недоліки в чуттєвому пізнанні розумо­во відсталих дітей. У дітей, що навчаються в молодших класах допоміжної школи, сповільнені процеси сприй­мання; проявляється слабкість аналізу і синтезу в про­цесі впізнавання предметів і встановлення просторових відношень, що свідчить про неповноцінну участь мину­лого досвіду в процесах сприймання; відмічені трудно­щі перебудови сприймання в змінених умовах; виявлені вузькість, неповнота і недостатня осмисленість сприй­мання реального оточення і сюжетних картин, а також сповільнений розвиток спостережливості.

Всі ці недоліки проявляються також у більш складних видах розумової діяльності, основою яких виступає сприймання... Разом з тим, одержані дані, за якими сприймання учнів допоміжної школи помітно розвивається до 4-5 класів завдяки специфічному навчанню... Чим раніше починаються цілеспрямовані корекційно-виховні заходи, тим значніші успіхи досягаються у розвитку сприймання олігофренів.

Вивчення процесів запам'ятовування і відтво­рення, проведене Л.В.Занковим... (1935, 1939, 1940), показало..., що при запам'ятовуванні наочного і сло­весного матеріалу учні молодших класів допоміжної школи відчувають великі труднощі... Це пов'язано ... з тим, що вони ще не володіють прийомами осмис­леного запам'ятовування. Виявилось, що до серед­нього шкільного віку за умови спеціального навчан­ня у олігофренів з'являються значні успіхи в осмис­леному запам'ятовуванні... [Л.В.Занков довів, що] у розвитку пам'яті розумово відсталих дітей проявля­ються ті ж самі закономірності, що і у нормальних дітей. Це удар по розповсюдженій до цього часу ста­рій концепції (Р.Моог, 1959), за якою олігофрени користуються своєю збереженою механічною пам'ят­тю, але не здатні до осмисленого запам'ятовування...

Вивчення збереження в пам'яті і забування зо­рових уявлень у дітей-олігофренів молодшого та се­реднього шкільного віку (І.М.Соловйов, 1940, 1941) показало, що у них ці уявлення менш чіткі та дифе­ренційовані, ніж у нормальних однолітків. Уявлення розумово відсталих дітей надзвичайно інтенсивно змінюються при забуванні, їх своєрідність згладжує­ться. Образи схожих об'єктів різко уподібнюються один одному, а інколи повністю ототожнюються. Дуже інтенсивно забуваються і уподібнюються та­кож знання про схожі предмети і явища, одержані в словесній формі (М.М.Нудельман, 1940, 1941). Наслідком забування і уподібнення стає спрощення на­бутих знань у свідомості цих дітей. Це позначається на їхній мислительній діяльності, для виконання якої необхідна актуалізація повноцінного досвіду. Через інтенсивне забування і уподібнення схожих ... правил учні допоміжної школи часто відчувають труднощі  в процесі  розв'язання  навіть  нескладних інтелектуальних задач, які вимагають використання уже набутих знань.

... [Разом з тим] процеси забування матеріалу виявляються менш інтенсивними, а збереження стає більш повноцінним, якщо в учнів допоміжної школи цілеспрямовано виховувати вміння порівнювати і узагальнювати подібні явища, об'єкти, правила.

Порушення у сфері мислення дітей-олігофренів більш значні, ніж в інших елементарніших видах пізна­вальної діяльності. У ряді робіт описані недоліки наоч­ного мислення, що знижують ефективність практичної діяльності цих дітей (Б.І.Пінський, 1956, 1962; Г.М.Ду-льнєв, 1952, 1961; Ж.І.Шиф, 1960, 1961).

Вивчення того, як діти-олігофрени виконують практичні завдання, які вимагають взаємодії образів предметів з уявленнями, показало своєрідність їх на­очного мислення і уяви, викликану недостатньою динамічністю образів сприймання і пам'яті в молод­шому шкільному віці (Ж.І.Шиф, 1961)...

Відмічено, що діти-олігофрени відчувають труд­нощі, коли вони повинні образно уявити собі щось розказане їм або самостійно ними прочитане. В цьо­му проявляється недостатній вплив мовлення на розвиток наочного мислення цих дітей (А.І.Ліпкіна, 1961; Е.Безор, 1964)...

В дослідженнях пізнавальної діяльності дітей-олігофренів, проведених під керівництвом І.М.Соло­вйова, показані особливості наочного і словесно-ло­гічного мислення цих дітей. Встановлено, що в мо­лодшому шкільному віці аналіз предметів у них вкрай неповний і недостатньо диференційований (А.І.Ліпкіна, 1953; О.М.Кудрявцева, 1961), порівнян­ня предметів формується з труднощами (М.В.Звєрє-ва, А.І.Ліпкіна, 1953)..., узагальнення об'єктів надмі­рно широкі (Л.В.Занков, 1935; Ж.І.Шиф, 1940, 1960; В.Г.Петрова, 1956; В.Л.Василевська, 1960).

В усіх цих роботах показано, що при інтенсив­ній корекційно-виховній роботі до середнього і особ­ливо до старшого шкільного віку мислительні опе­рації цих дітей розвиваються. Аналіз об'єктів стає повнішим і більш диференційованим. В зв'язку з цим збагачується і ... порівняння об'єктів, удоскона­люються і диференціюються наочні узагальнення і в якійсь мірі формуються системи узагальнень.

Успіхи у розвитку мислення, в здійсненні скла­дних форм аналізу і синтезу, порівнянь та узагаль­нень сприяють розвитку сприймання, пам'яті, під­вищують можливості засвоєння знань, виконання інтелектуальних завдань і значно удосконалюють практичну діяльність дітей-олігофренів.

Численні дослідження присвячено вивченню мов­лення і словесного узагальнення розумово відсталих ді­тей (Г.М.Дульнєв, 1948, 1952; М.П.Феофанов, 1955, 1956; В.Г.Петрова, 1959, 1961; В.Л.Василевська, 1960).

Пізня поява мовлення і затримка у розвитку різ­них його сторін обмежує спілкування олігофренів з оточуючими. Це значно затримує зростання їх пізна­вальних інтересів, обмежує можливості набування знань, опосередкованих словом. Виявлено значні роз­ходження між пасивним та дуже бідним активним сло­вником цих дітей... Навіть у середньому і старшому шкільному віці... вони рідко користуються в активному мовленні як узагальненими, так і спеціальними визна­ченнями (ЖЛ.Шиф, 1960; О.М.Кудрявцева, 1961).

У своєму мовленні діти-олігофрени використо­вують невелику кількість граматичних конструкцій, оскільки їхні висловлювання стосуються вузького кола об'єктів і відношень (М.П.Феофанов, 1956)...

В дослідженнях, присвячених вивченню будови і   мотивації   діяльності   розумово   відсталих   дітей (Б.І.Пінський; 1954, 1956, 1960, 1962), показано, ш труднощі у них викликає осмислення задачі, ... під корення своїх дій поставленій меті. Вивчались особ ливості трудової діяльності розумово відсталих дітеі (Г.М.Дульнєв, 1961; В.І.Карвяліс, 1962; О.А.Ковальо ва, 1963; Н.Г.Мерсіянова, 1962; Б.І.Пінський, 1962) Були виявлені труднощі орієнтації дітей у завданні недостатня критичність в процесі виконання роботи, сповільнене оволодіння контрольно-вимірювальними навичками. Поряд з цим показано корекційно-виховне значення праці для розумового і морального розвитку дітей-олігофренів, формування у них гото­вності до трудової діяльності, позитивного ставлення до праці, трудових умінь і навичок...

Відношення між накопиченням знань і розумо­вим розвитком у дітей-олігофренів значно складні­ші, ніж у нормальних дітей. У перші роки навчання, не зважаючи на інтенсивний педагогічний вплив, розвиток олігофренів відбувається повільно. Помітні зрушення у розвитку спостережливості і осмислено­го запам'ятовування виявляються в ІП-ІУ класах... У підлітковому віці досягнуті успіхи закріплюються, проте чітко виступає розходження лиж накопичени­ми знаннями і неумінням ними самостійно користу­ватись... Новий якісний етап у розумовій діяльності олігофренів спостерігається в старшому шкільному віці, Певною мірою долається прірва між накопиченням і використанням знань, підвищується чутливість до про­тиріч, зростає розумова активність, формується трудова і громадська спрямованість особистості...

...Виховання складних форм розумової діяльності у дітей-олігофренів досягається найкраще в тому випад­ку, коли воно не обмежується використанням наочних засобів, а пов'язує навчання з різноманітними видами осмисленої практичної і трудової діяльності...

... Завдання навчання розумово відсталих дітей зарубіжні автори зазвичай розуміють дуже вузько, маючи на увазі лише тренування — багаторазове по­вторення. Так, наприклад, професор А.Д.Кларк ... ви­вчав питання про кількість повторів, необхідних для того, щоб навчити розумово відсталу дитину вико­нанню певних, дуже нескладних перцептивно-моторних завдань, проте вилив такого тренування на загальний розвиток цих дітей не цікавив дослідника. Відомий французький дослідник Клод Колер ... вивчав ефект, який дає тренування дрібних рухів рук, необхідних для здійснення розумово відсталими підлітками елементарних трудових операцій на кон­вейєрі, але не займався питанням про вплив такого тренування на загальний розвиток дітей-олігофренів.

Під впливом робіт радянських авторів виникли дослідження англійського вченого О'Коннора, при­свячені питанням взаємовпливу мовлення і дії у глибоко відсталих дітей (1963).

Проте більшість провідних дефектологів капіта­лістичних країн ... спираються в своїх дослідженнях на тести та епізодичні спостереження і не вивчають розвитку розумово відсталих дітей. У цьому плані заслуговують на увагу дві роботи з психології розу­мово відсталої дитини, що з'явились за останні роки (Р.Моог, 1958; Иогтап ЕИіз, 1963).

Робота, написана швейцарським психологом П.Моором, являє собою складний за характером на­рис психології розумово відсталої дитини... Переко­наний послідовник А.Адлера, П.Моор стверджує, що у розумово відсталих бідні потяги до того, щоб посі­сти в житті певне місце, що вони не здатні усвідо­мити свої права і нести відповідальність за свої вчинки, і наголошує на необхідності давати їм релігійне виховання і виробляти звичку до внутрішньої слухняності... П.Моор розглядає умови, необхідні для інтелектуальної діяльності..., [до яких] відносить працездатність, моторику і мовлення... Розглядаючи передумови інтелектуальної діяльності, він відмічає дефекти уваги та спостережливості, сповільненість сприймання. Говорячи про пам'ять, він детально зу­пиняється на поодиноких випадках феноменального механічного запам'ятовування віршів, пісень і під­креслює неможливість для цих дітей осмисленого запам'ятовування. Характеризуючи власне інтелекту­альну діяльність, відмічає труднощі абстракції, ком­бінування, міркування і некритичність мислення, стверджує, що учбові заняття не приносять особли­вої користі розумово відсталій дитині через її не­вміння самостійно користуватись ними, і тому вва­жає їх непотрібним для неї баластом.

...Психолог ... будує свою концепцію, протистав­ляючи позитивній характеристиці нормальної дити­ни негативну характеристику розумово відсталої, і користується для доведення своїх положень лише окремими довільно підібраними ілюстраціями. Своє­рідність розумово відсталих описується без ураху­вання віку, середовища, в якому вони росли, впливу на них навчання...

У нашій книзі захищається положення про те, що розумово відстала дитина розвивається, що про­відна роль у її розвитку належить спеціальному навчанню, і підкреслюється, що навчальна робота повинна бути корекційно-виховною...

Щоб науково обґрунтувати вимоги, які ставля­ться в процесі навчальної роботи перед учнями до­поміжної школи, треба знати своєрідні риси їхньої психіки..., враховувати основні тенденції їхнього роз­витку. Без цього вимоги, що висуваються, завжди виявляються або заниженими, або завищеними...