Другий етап Психічний стан

Зіна... самостійно виконувала запропоновані їй завдання, проте залишалася ще напруженою і мовча­зною. Сама до педагога з питаннями не зверталась, її загальмованість особливо зростала у новій обста­новці. У таких випадках вона припиняла виконувати завдання. Уперте мовчання дівчинки, загальна на­пруженість, міміка невдоволення на обличчі нагаду­вали негативі стичні реакції. Відмінність цих станів від негативізму полягала в тому, що дівчину легко можна було з них вивести. У досліді на класифіка­цію малюнків вона зрозуміла інструкцію і могла згрупувати малюнки за певною ознакою... Осмис­лення сюжетних малюнків було ще дуже ускладне­ним, проте Зіна могла перерахувати все бачене на малюнку. При пред'явленні їй серії послідовних ма­люнків дівчинка сприймала кожне окремий малюнок як завершений епізод і не могла об'єднати всі ці ма­люнки єдиним сюжетом...

На цьому етапі навчання Зіна правильно впізнава­ла прямі і перевернуті зображення предметів. При до­датковій стимуляції вона впізнавала і контурні зобра­ження. Псевдоагностичні прояви зовсім зникли.

Значно покращилась просторова орієнтація: за додаткової стимуляції дівчинка складала складніші фігури ніж раніше. У досліді Хеда допускала лише окремі помилки. Грубих порушень праксису не спо­стерігалось, але окремі найскладніші завдання вико­нувались з великими труднощами, при цьому часто мали місце персеверації попереднього завдання.

Розуміння побутового мовлення у Зіни достат­нє, проте словник залишається ще дуже бідним.

...Дівчина з великими труднощами оволоділа процесом читання і письма. Труднощі в навчанні бу­ли зумовлені її інтелектуальним рівнем і низькою працездатністю... При зростанні загальмованості кі­лькість помилок в роботі різко зростала. Якість ви-

конання завдання у дівчинки залежали і від обста­новки, в якій вона працювала. Так, наприклад, під час індивідуальних занять, коли педагог підбадьорю­вав, активізував дівчинку, вона могла написати дик­тант без жодної помилки.

Третій етап

... Зіна стала жвавішою, активнішою; у неї помі­тно знизились негативістичні реакції, з'явився ін­терес до занять і виражене ставлення до оцінок вчи­теля. Дівчина стала більш контактною у спілкуванні з дітьми та дорослими...

Зіна на цьому етапі не тільки виділяє зайвий малюнок, але з допомогою експериментатора може обгрунтувати принцип свого рішення. У досліді на класифікацію картинок в діях дівчинки ще виразно проявляється інертність: групуючи картинки, вона спо­чатку розкладає їх, виходячи з кількісного принципу, що є стереотипом, який склався при виконанні попере­днього завдання (вилучення 4-ї зайвої картинки). Про­те при стимуляції та допомозі вона групує картинки на основі конкретно-ситуативних форм мислення...

На цьому рівні дівчинка майже не відчуває тру­днощів при виконанні завдань на зорове сприйман­ня, просторову орієнтацію, рухові уміння. Вона впіз­нає контурні, пунктирні, емальовані зображення. Зіна з деякими труднощами, однак все ж може осмислити сюжетний малюнок і розкласти у правильній послідов­ності серію малюнків з простим сюжетом.

Значно покращилась і загальна моторика дів­чинки. Труднощі виявлялись лише при виконанні окремих проб на динамічний праксис.

Вона майже оволоділа програмним матеріалом допоміжної школи і її ускладнювало лише розв'язан­ня арифметичних задач.