Перший етап

У 8-ми річному віці Зіна була прийнята в 1-й клас..., де, провчившись 3 роки, не оволоділа елемен­тами грамоти, ... відрізнялась відставанням у розвит­ку від інших дітей. ... тому була направлена до пер­шого класу допоміжної школи...

Психічний стан

На початковому етапі дослідження Зіна була) дуже млявою, пасивною, адинамічною і майже недо­ступна для дослідження. Контакт з нею був дуже! складним... Відмічалась схильність до негативістич-них реакцій. Особливо замкненість дівчинки зроста­ла в присутності сторонньої людини. ... [Досліджен­ня стало можливим лише після тривалої психотера­пії та медикаментозного лікування].

Різкий недорозвиток мислення проявився у процесі виконання ряду експериментальних завдань. [Виділення 4-го зайвого, класифікація]... опис навіть простого сюжетного малюнка були для неї недосту­пними... Дівчинка не сприймала інструкції. Стиму­ляція не призводила ні до яких результатів

Труднощі виявились при дослідженні у дівчин­ки зорових сприймань. Вона спочатку не реагувала на запропоновані їй картинки. Лише додаткова сти­муляція дала можливість переконатися у тому, що дівчинка може впізнавати зображення окремих пре­дметів. Проте при щонайменшому наростанні зага-льмованості реакція на картинки зникала, а в окре­мих випадках у неї виникав симптом псевдооптичноі агнозії. Вона сприймала лише окремі частини пред­мета. У цьому ж експерименті у Зіни виявилась схильність до персеверації. Дівчинці була показана картинка із зображенням столу, яку вона правильно назвала; при пред'явленні ряду наступних картинок (курка, замок, огірок) вона кожну з них називала столом. Перевернуті зображення дівчинкою впізна­вались лише після ін'єкції кофеїну.

Стимуляція, підбадьорювання допомогли вияви­ти у дитини наявність самих елементарних просторових орієнтацій. Так, вона могла правильно показа­ти праву та ліву руку у себе, але не могла показати праву та ліву руку свого співрозмовника і часто ви­конувала це завдання дзеркально. Лише при стиму­ляції та додатковій допомозі  Зіна могла     скласти найпростіші фігури з паличок... На цьому етапі ви­разно помітна загальна недостатність моторики дів­чинки. Всі її рухи дуже некоординовані, невпевнені, не визначені, при ході вона часто втрачає напрямок. Вона погано включається в рух. Вона може зупини­тись, коли діти продовжують виконувати якесь за­вдання, або продовжувати його виконання, коли інші його закінчили. Навіть саме легке завдання на прак-сис пози їй недоступне. Не справляється вона також із завданням на динамічний праксис. Мовлення дів­чинки скандоване, часом через млявість і пасивність воно ставало змазаним, незрозумілим, невиразним, упо­вільненим, проте вона може при додатковій стимуляції повторювати за експериментатором  порівняно  важку для вимови фразу. Дівчинка розуміє побутове мовлен­ня, правильно повторює корелюючи фонеми, але при розширенні обсяг}' даного завдання допускає помилки... ... З метою подолання виявлених вад були намі­чені конкретні педагогічні заходи. Проводились ін­дивідуальні заняття спрямовані на розвиток оптич­ного сприймання, просторових синтезів, збагачення її мовлення, спеціальні вправи з розвитку мислення і додаткові заняття з оволодіння елементарними на­вичками грамоти і рахунку. [Це поєднувалось з пси­хотерапевтичним впливом і лікувальними заходами].