Другий етап

На 4-му році навчання Сергій став спокійнішим, дисциплінованішим, різко знизилась імпульсивність. Він міг самостійно, без всякої допомоги, виконати запропоновані йому завдання. Завдяки педагогічно­му впливу значно покращилась його поведінка, роз­винулась емоційно-вольова сфера. Він став обража­тися, критичніше ставитися до себе, припинив вимо­ги завищеної оцінки.

Сергій швидко і виразно читав. Правда, при де­якому зростанні збудження прискорювався темп чи­тання... Проте зауваження педагога сприяли віднов­ленню попереднього темпу читання.

До цього часу Сергій добре оволодів письмом. Якість його письмових робіт була дуже нестійкою: іноді було багато помилок, а іноді він подавав робо­ту без жодної помилки.

При розв'язанні арифметичних прикладів і легких задач він часто давав випадкові імпульсивні відповіді, не зосереджувався на завданні. Проте при організації уваги якість його відповідей покращувалась.

На 4-му році навчання в досліді з класифікацією Сергій був у змозі користуватись завченими категорія­ми..., в той час, як на першому міг об'єднувати в групи лише ідентичні предмети... Разом з тим виявились спе­цифічні риси недорозвитку здатності до абстракції і узагальнення...[Хлопчик міг об'єднувати предмети на основі спільності конкретної ситуації].

... Хлопчик краще почав розуміти зміст сюжет­них малюнків. Він уже не обмежується перерахуван­ням зображених предметів, а характеризує цілу си­туацію... Сергій може пов'язувати спільним сюже­том ряд послідовних картинок у найлегшій серії.

Недорозвиток його пізнавальної діяльності ви­являється в розумінні ним літературних текстів. Се­ргій не вміє уважно слухати, не вникає в зміст, часто відволікається, задає багато питань, не вислуховуючи відповіді на них... Розуміння оповідання з прихова­ним внутрішнім змістом йому недоступне.

... Сергій став значно краще виконувати завдан­ня на аналіз і синтез у межах окремих аналізаторів. На цьому етапі він впізнає картинки у перевернуто­му вигляді, часто впізнає і пунктирні малюнки. Але поруч з правильним впізнаванням може дати помил­кові відповіді, зумовлені відволіканням та підвище­ною виснажливістю.

Виявлено значний розвиток його просторової орієнтації. Він міг скласти за зразком досить склад­ну фігуру.

Третій етап

Учень став організованим і дисциплінованим. Він виконує вимоги вчителя, виконує всі запропоно­вані завдання, з бажанням вступає в бесіду, прави­льно відповідає на ряд поставлених йому питань... У класі працює зосереджено, порушення працездатнос-

ті виявляються лише при наростанні втоми або прі ускладненні завдання... Чітко виявився достатній рі вень розвитку зорових сприймань, просторових син» тезів,  рухових вмінь.

Мовлення Сергія достатньо розвинене... Має мі' сце помітний розвиток ситуативних форм мислення вміння користуватись завченими категоріями... Вів може зрозуміти легке оповідання з внутрішнім, при! хованим змістом.

Четвертий етап

Цей етап охоплює 8-й рік навчання.

Сергій став дисциплінованим, організованим, слухняним. Він виконував завдання за інструкцією педагога, почав проявляти більше інтересу до навча­льної роботи... Досить критично ставився до своїх можливостей, до дорученої роботи, переживав свої успіхи і невдачі. Чітко виявилась його зацікавленість шкільними заняттями... Він виконував усі завдання в обсязі програми допоміжної школи.

При дослідженні його пізнавальної діяльності виявились зрушення... Він вільно користується за­вченими категоріями. Проте понятійні зв'язки вияв­ляються недостатньо чіткими, як і у всякої дитиня олігофрена.

... На 8-му році навчання Сергій став розуміти найлегші оповідання [з прихованим, внутрішнім зміс­том]... Він об'єднує єдиним сюжетом серію послідовних малюнків навіть при деякому ускладненні завдання...

При дослідженні аналізу і синтезу в межах окремих аналізаторів ніяких порушень у нього вже не спостерігалося.

... Доказом розвитку емоційно-вольової сфери і особистості в цілому є його ставлення до оцінки вчителем виконаної ним роботи і навіть критичне ставлення до своєї роботи і до своїх можливостей...