Розділ 2 динаміка розвитку дітей-олігофренів з переважанням процесу збудження

... До цієї форми олігофренії відносяться діти, у яких загальний недорозвиток пізнавальної діяльності ускладнюється помітними порушеннями поведінки, які проявляються в підвищеній збудженості, імпуль­сивності, зниженій працездатності.

...При даному виді дефекту йдеться про поєд­нання розлитого поверхового пошкодження кори півкуль головного мозку із залишковою гідроцефалі­єю... У таких дітей... епізодично виникає головний біль, запаморочення, психосенсорні порушення, шви­дке виснаження.

Ці діти легко збудливі, рухливо розгальмовані, роздратовані, постійно відволікаються. Емоції їх не­стійкі, лабільні, мінливі. Поряд з цим у них відзначає­ться знижена працездатність, невміння зосередитись на завданні, відволікання від його виконання, які прояв­ляються вже в найелементарніших і доступних для них формах діяльності. Всі ці особливості поєднуються із значним недорозвитком пізнавальної діяльності...

Спостереження друге

Сергій X., 17,5 років. Закінчив допоміжну шко­лу, працює підсобним робітником.

...Вступив [до школи] зі скаргами на загальну дезорганізованість поведінки, підвищену збудливість, розгальмованість, дратівливість на фоні різкої за­тримки інтелектуального розвитку.

Враховуючи особливості соматичного стану у поєднанні з розумовою неповноцінністю хлопця, можна передбачити, що етіологічним фактором у да­ному випадку міг бути конгенітальний сифіліс.

Анамнестичні відомості

У матері нашого обстежуваного було три вагіт­ності. Від першої — син 25 років, глухонімий після перенесеного менінгіту. Від другої вагітності — син 23 роки, здоровий. Наш обстежуваний — від третьої вагітності, яка проходила в умовах евакуації, коли мати голодувала і одночасно виконувала важку фі­зичну роботу.

Пологи нормальні. Вже в грудному віці поміча­лись деякі ознаки затриманого розвитку. У 1,5 року хлопчик захворів дизентерією, і під час цього захво­рювання у нього був одиничний судомний приступ з тривалою втратою свідомості. Зуби з'явились у 2 роки. Ходити і вимовляти перші слова почав з кінця третього року життя. Мовлення і далі розвивалось дуже повільно.

У переддошкільному віці хлопчик був рухливо не­спокійним, крикливим, плаксивим, погано спав... У до­шкільному віці він стає ще більш неспокійним, з дітьми грається без бажання, ображає менших. Часом прояв­лятися імпульсивність, грубість, розв'язність.

У 8 років Сергійко вступив у 1-й клас масової школи, але, провчившись рік і не оволодівши ніякими елементами грамоти, перейшов у допоміжну школу.

Перший етап Психічний стан

Хлопчик швидко звик до нової обстановки, лег­ко розгальмовувався і збуджувався. За поведінкою він був одним із найважчих учнів класу.

Під час ... занять Сергій ні на хвилину не зали­шався спокійним... Кожен предмет, який потрапляв йому на очі, викликав імпульсивну рухову реакцію... Він був неспроможним виконати найелементарнішо­го завдання. Дії його були надмірно імпульсивні, а здатність до їх гальмування — дуже низька.

Сергійко не міг скласти найпростішу пірамідку, знаючи принцип, за яким вона збирається [причи­ною була імпульсивність дій].... На оцінку ніяк не реагував.... Не проявляв інтересу до навчального ма­теріалу, не сприймав завдання, не розумів навчаль­ної ситуації. Часом загальне збудження його ще бі­льше зростало. Тоді він кидав шкільні речі, рвав зошити, бився з дітьми, відбирав у них речі.

При відсутності паралічів і парезів моторика хлопчика була дуже дезорганізованою: відмічалось багато зайвих, непотрібних рухів.

Підвищена збудливість хлопчика проявлялась в його мовленнєвій розгальмованості... Нерідко він су­проводжував виконання завдання зовсім не пов'яза­ним з ним мовленням.

Сергій був дуже нестійким у своїх емоційних проявах, часто розгальмовувався, збуджувався і од­ночасно був недостатньо критичним — вимагав за­вищеної оцінки за погано виконану роботу.

Процес навчання хлопчика на початковому етапі значно ускладнювався через підвищене відволікання, імпульсивність, швидку виснажливість.

Сергій з великими труднощами оволодів еле­ментарною грамотою. Букви він легко запам'ятав, але часто плутав їх і забував. Особливо важко йому було оволодіти звуко-буквеним аналізом. Помилки при читанні були зумовлені прагненням не прочита­ти слово, а відгадати його, недочитуванням слів до кінця, тенденцією з'єднувати початок одного слова з кінцем наступного.

...Особливо великі труднощі виявились при навчанні його рахунку... Рахунок у межах десяти за­кріпився у нього у вигляді інертного словесного сте­реотипу.

Особливості поведінки і діяльності поєднува­лись з досить низьким рівнем розвитку його пізна­вальної діяльності. На цьому... етапі він не розумів са­мого змісту завдань, ... зокрема, виконуючи методику 4-й зайвий, він по черзі виділяв кожну картинку..., за­вдання на класифікацію картинок він викоігував, роз­кладаючи картинки по одній на столі. Опис сюжетних малюнків був на найелементарнішому рівні. Так, він безладно перераховував предмети, що потрапили у його поле зору, не намагаючись зрозуміти змісту зображено­го... Не зміг Сергій порівняти між собою добре відомі йому предмети. Він виділяв окремі ознаки кожного об'єкта без усяких спроб співставлення.

При дослідженні зорових сприймань Сергій упі­знавав предмети лише в прямому зображенні... Пе­ревернуті, перекреслені, пунктирні зображення хло­пчик не впізнавав.

Він припускався помилкових відповідей через свою неуважність; "сповзав" з даного йому завдання. Нерідко у його відповідях виникали побічні асоціа­ції... Іноді реагував не на ту картинку, яку йому по­казували, а на сусідню. У хлопчика була виявлена псевдооитична агнозія — він впізнавав лише частину показаного предмета.

Значно краще у хлопчика були розвинені прос­торові синтези: він мав поняття про праве і ліве, він міг скласти фігурки з сірників або паличок, з легкіс­тю називав букви алфавіту, які подавались у переве­рнутому вигляді. Проте, поряд з правильним виконанням всіх цих завдань, часто давав помилкові, ім­пульсивні відповіді... Сергій добре розуміє звернене до нього мовлення, правильно будує фрази...

В 1-му класі було здійснено корекційно-виховні заходи з використанням тих методичних прийомів, які спрямовані на організацію діяльності і поведінки (організація діяльності дитини шляхом спільного виконання завдань, організація діяльності з допомо­гою регулюючої функції мовлення, включення його мовлення в процес виконання того чи іншого завдання). Всі ці заходи призвели до того, що хлопчик дав помітні зрушення у своєму розвитку...