5. Інші види розумової відсталості у дітей

Діти з розумовою відсталістю внаслідок пере­несених менінго-енцефалітів. У цих дітей спостеріга­ються помітні зміни інтелекту, а також розлади пове­дінки і характеру. Такі діти часто дратівливі, збудливі, запальні, розгальмовані, з нестійким настроєм.

У деяких випадках відмічається схильність до афективних спалахів та підвищених потягів.

Структура самого дефекту при постенцефаліт-них станах відрізняється деякою своєрідністю. В од­них випадках виразні порушення складних форм психічної діяльності поєднуються з різними локаль­ними порушеннями у вигляді паралічів, парезів, мо­вленнєвих дефектів, недостатністю оптичного та оп-тико-просторового аналізу і синтезу.

В інших випадках виразніше виступає поєднан­ня порушень вищих форм пізнавальної діяльності зі змінами в емоційно-вольовій сфері...

Розумово відсталі діти з плинним епілептич­ним процесом. Однією з основних ознак епілепсії виступає епілептичний приступ, який має 4 фази. Перша фаза може бути дуже різноманітною за свої­ми проявами. Часто приступу передують неприємні відчуття у різних частинах тіла, неоформлені світло­ві відчуття, рухові феномени (прагнення кудись біг­ти, крутитися на одному місці), викрикування окре­мих слів, а також слухові, зорові галюцинації. Друга фаза приступу полягає у втраті свідомості і розслаб­ленні усієї мускулатури, через що дитина падає. У третій фазі приступу наступає загальне напруження м'язів з виразним посинінням і збільшенням частоти пульсу. Тонічні судоми супроводжуються клонічни-ми: раптове згинання і розгинання кінцівок, посми­кування м'язів обличчя, судомні рухи щелеп. Під час нападу діти можуть вимовляти невиразні звуки, що залежать від судомного скорочення м'язів гортані. Під час приступу зіниці розширені, на світло не реа­гують, може бути мимовільне виділення сечі та калу.

Четверта фаза характеризується розслабленням м'язів і відновленням свідомості.

Крім розгорнутих приступів у дітей спостеріга­ються «малі приступи» — короткочасна втрата сві­домості без судом; атипові приступи   — рухові роз-

лади, при яких діти починають крутитися на одному місці або кудись бігти, сміятись, плакати.

Крім судомних приступів у дітей-епілептиків відмічаються різноманітні психічні зміни, до яких можна віднести періодичні зміни настрою, каприз­ність, роздратованість, невдоволеність, нічні жахи. Своєрідне порушення пізнавальної діяльності у епі­лептиків характеризується сповільненістю усіх пси­хічних процесів.

Діти дуже повільно виконують будь-яке завдання: вони повільно рухаються, їдять, одягаються, читають, пишуть, рахують. їм важко добирати потрібні слова, тому в їхньому мовленні багато додаткових слів, таких як «ну», «це». Темп мовлення сповільнений.

У епілептиків помітні виразні порушення здат­ності до абстрагування та узагальнення. Так. напри­клад, вони стверджують, що чашка, ложка, виделка не можуть бути об'єднані одним словом, оскільки з кожним з цих предметів виконують різні дії.

Характерною специфічною особливістю епілеп­тичного слабоумства є надмірна закляклість психіч­них процесів.

Епілептик стрягне на виконанні якогось виду діяльності і не може переключитись на інший.

Діти-епілептики ретельно і охайно виконують за­вдання. Це часто дратівливі, грубі, скупі, улесливі діти. Епілептикам властивий стан афективного напруження...

Діти з розумовою відсталістю внаслідок піз­нього травматичного пошкодження мозку. Симпто­ми травматичного пошкодження мозку вкрай різнома­нітні і залежать від різних причин: від характеру трав­матичного пошкодження, від віку, в якому мало місце пошкодження мозку, від того, наскільки великі області мозку охоплені хворобливим процесом, від особливос­тей стану дитини до початку травматичної хвороби.

Наслідками травми головного мозку є наявність головних болей, запаморочення, підвищена втомлю­ваність, знижена працездатність.

Поєднання зниженої працездатності з порушен­нями пізнавальної діяльності дають підстави для діа­гнозу травматичного слабоумства...

***

... Електрична активність мозку олігофренів у більшості випадків відрізняється від електричної ак­тивності мозку нормальних дітей того ж віку.

У нормальних дітей електрична активність моз­ку, записана у стані повного спокою, має частоту 10 коливань за секунду (альфа-ритм)...

У розумово відсталих дітей замість альфа-ритму фіксуються повільні коливання, частотою 3-4 коливан­ня за секунду (дельта-хвилі). Дельта-хвилі відрізняють­ся великою амплітудою і своєрідною конфігурацією...

Складність олігофренії у переважній більшості випадків відповідає ступеню порушення електричної активності мозку. Це чітко видно при порівнянні елек­троенцефалограм імбецштів та дебілів... Характер зміни електричної активності мозку відображає не лише сту­пінь дефекту, але і його якісну своєрідність...

Метод електроенцефалографії може бути вико­ристаний для діагностики локальних порушень го­ловного мозку... Про наявність таких порушень свід­чить фіксація патологічних хвиль високої амплітуди у певних областях кори головного мозку...

Разом з тим є незначна частина дітей з розумо­вою відсталістю, у яких характер біострумів мало відрізняється від норми. Тому необхідно шукати до­даткові методи дослідження, які б дозволили вико­ристовувати енцефалографію для характеристики функціонального стану мозку...

Додатковим засобом, який дозволив би з допо­могою енцефалографії глибше вивчити функціо­нальний стан мозку при олігофренії, використано подразники блимаючого світла... Світлове подраз­нення демонструвалось у вигляді ритмічних світло­вих блимань, частота яких змінювалась від 3 до 24 блимань за секунду...

Дослідження біострумів мозку нормальних дітей при подразненні блимаючим світлом показало, що нормальна кора має здатність під впливом ритмічно­го світла змінювати частоту електричних потенціа­лів. Так, наприклад, якщо у стані спокою частота електричних коливань дорівнює 10 коливанням за секунду, то під впливом подразнення блимаючим світлом частотою 14 блимань за секунд}' корковий ритм змінював свою частот}', і на кривій замість альфа-ритму реєструвався ритм електричних коливань, який за частотою точно співпадав з ритмом світлових бли­мань, тобто 14 коливань за секунду. Це явище називає­ться перебудовою або засвоєнням ритму...

Російський фізіолог М.Є.Введенський вважав, що нормально працюючий нерв здатний засвоїти ви­соку частоту подразнення, а при зміні функціональ­ного стану через втому або хворобу нервова тканина втрачає здатність засвоювати високі частоти подраз­нення, зате легко починає засвоювати низькі ритми подразнення, а на високі відповідає появою ритмів низької частоти.

... Навіть у тому випадку, коли енцефалограма ро­зумово відсталої дитини, записана у стані спокою, не відрізняється від енцефалограми нормальної дитини, реакція кори мозку олігофрена на ритмічне світло істо­тно відрізняється від реакції нормальної кори... У біль­шості розумово відсталих дітей перебудова коркового ритму під впливом блимань високої частоти або не відбувається, або виражена дуже погано...

Разом з тим у більшості розумово відсталих ді­тей на відміну від нормальних можна спостерігати засвоєння ритмів низької частоти (3-4 блимання на секунду), а також появу на електроенцефалограмі повільних хвиль у відповідь на подразнення світло­вими блиманнями високої частоти...

Усі особливості перебудови в олігофренів вка­зують на суттєві зміни функціонального стану моз­ку, на значні порушення нейродинаміки, які поляга­ють у схильності коркових клітин легко впадати у стан гальмування.

Метод електроенцефалографії може бути вико­ристаний з діагностичною метою диференціації олі­гофренії від затримки психічного розвитку, а також від туговухості. Виразний альфа-ритм і відсутність патологічних хвиль на енцефалограмі буде говорити проти діагнозу олігофренія...

Розділ IV