3. Глибина розумової відсталості. Імбецили та дебіли

... Ідіоти не можуть не лише навчатися, але й обслуговувати себе... При ідіотії пошкоджується не тільки кора півкуль головного мозку, але й утворен­ня мозкового стовбуру, підкіркової та діенцефальної областей мозкових оболонок.

Глибина та поширеність пошкодження познача­ється на порушеннях фізичного розвитку: деформа­ція будови черепа та скелета, ендокринні розлади, загальна дисгармонійність.

Моторика ідіотів грубо порушена, у багатьох відмічаються розлади стояння та ходіння, спостері­гаються стереотипні ритмічні рухи у вигляді розхи­тування тулуба, смоктання пальця, тощо. Особливо грубо порушені при ідіотії дрібні рухи рук...

... Мовлення не розвивається, знаходиться на рі­вні вимови окремих звуків; спостерігаються такі ви­падки ідіотії, коли діти можуть спотворено вимовля­ти окремі слова; в поодиноких випадках вимовна сторона мовлення може бути дещо збереженою, але при цьому діти не розуміють смислу та значення слів, що ними вимовляються.

Поведінка ідіотів також грубо порушена. Деякі з них мляві, апатичні і майже не реагують на оточен­ня... Інші, навпаки, надмірно рухово розгальмовані, неспокійні...

Утворення навіть простих умовних рефлексів виявляється вкрай складним. При спробі одержати диференціації загальмовується сформований раніше умовний рефлекс.

Інша картина спостерігається у дітей-імбецилів... При імбецильності, хоч і в менш виразній формі, чітко виявляється порушення фізичного розвитку у вигляді загальної диспластичності та аномалій у будові черепа.

... їхня моторика вкрай недиференційована. і тому вони часто не можуть виконати ізольований рух. У цих дітей  спостерігається  велика кількість зайвих рухів рук та корпусу. Особливо виразно у імбецилів виступають порушення дрібних довільних рухів. Саме тому імбецили погано себе обслугову­ють... Імбецили часто поводять себе неадекватно.

У школі вони не розуміють, що прийшли вчи­тися, що повинні певним чином поводити себе, ви­конувати вказівки вчителя. Під час уроку вони схо­плюються з місця, ходять по класу, беруть все, що потрапляє під руки, ламають іграшки, рвуть книги та зошити. На поведінку імбецилів впливають особ­ливості їхньої емоційно-вольової сфери. Одні з них мляві, апатичні, загальмовані, інші ж, навпаки, роз­гальмовані, збудливі, неспокійні.

У дітей-імбецилів важко виробляється ставлення до оцінки вчителем їхньої роботи... Навчальні посібни­ки часто виступають для них як об'єкти маніпуляції.

У дітей-імбецилів недостатньо диференційоване сприймання, у них недорозвинені просторові уяв­лення, вони не розрізняють праву та ліву сторони, не можуть за показом скласти з паличок елементар­ну фігуру... У них виразно недорозвинені як вимов­на, так і сенсорна сторони мовлення.

Дуже грубо у імбецилів недорозвинена пізна­вальна діяльність, і це викликає значні труднощі в процесі навчання їх елементарній грамоті та рахун­ку, їм важко запам'ятовувати букви. Вони часто плутають букви, які мають оптичну подібність або звуки мовлення, подібні за звучанням. При навчанні елементарної грамоти проявляється недостатність їхнього слухового аналізу та синтезу. Діти-імбецили з великими труднощами засвоюють конкретний ра­хунок і довго не співвідносять число з відповідною кількістю предметів. Перехід до абстрактного рахун­ку виявляється для них недоступним, часто вони лише механічно заучують порядковий рахунок і таб­лицю множення.

Через недорозвиток пізнавальної діяльності ді­ти-імбецили не схоплюють смисл простої сюжетної картинки. Вони здатні перелічувати окремі зображе­ні предмети, але не усвідомлюють їх дій...

Неможливість дітей-імбецилів осмислити дію на картинці призводить до заміщення осмисленої від­повіді стереотипними зв'язками з власного досвіду... З завданням «четвертий зайвий», в якому дитині пропонується виділити з чотирьох зображених пре­дметів один, що не відноситься до даної категорії, імбецил не справляється і вилучає по черзі усі кар­тинки. Властивим для дітей-імбецилів є погане ви­користання наданої допомоги.

Для більшості дітей-імбецилів складніші задачі на класифікацію предметних картинок виявляються недоступними. Дитина-імбецил розглядає кожну картинку окремо, називає їх, але не об'єднує.

Від описаних двох ступенів розумового недо­розвитку відрізняються за глибиною пошкодження діти-дебіли...

... Причину дебільності складає дифузне, пере­важно поверхове пошкодження кори півкуль голов­ного мозку... Дебіли мають лише незначні відхилен­ня у фізичному розвитку, а у ряді випадків помітних відхилень у фізичному розвитку взагалі не відмічає­ться. У більшості дебілів виразні дефекти моторики виявляються лише в тих випадках, коли їм доводи­ться виконувати певний рух за словесною інструкці­єю або в уявній ситуації...

Діти-олігофрени у ступені дебільності, як пра­вило, розуміють звернене до них мовлення. Лише на перших етапах навчання у них мають місце фізіоло­гічні порушення звуковимови...

У дебілів виразно проявляється недорозвитої систематизуючої, узагальнюючої функції слова.

Основною особливістю дітей-дебілів є недороз виток пізнавальної діяльності... Описуючи сюжетні картинку, дебіл може зрозуміти зображені дії, але ні може визначити систему зв'язків, необхідну для ро зуміння смислу картинки.

... Задачу на класифікацію предметних картиної діти-дебіли виконують, об'єднуючи малюнки зі ознакою, в основі якої лежить спільність конкретно ситуації...

... Діти-дебіли в процесі навчання розвиваються настільки, що можуть пристосуватися до суспільні корисної трудової діяльності.