Спостереження 2

Коля В., 16 років

Скарги підлітка на періодичний головний біль, головним чином у лобово-скроневих областях, най­частіше у другій половині дня.

Скарги педагогів на пасивність учня на уроках, підвищену втомлюваність, розсіяність, млявість, безініціативність, низьку успішність, підвищену роз­дратованість, плаксивість.

Алсшнез

Дитина від 2-ї вагітності, яка була дуже важкою. Пологи вчасні, без відхилень. Тримати голівку почав у 2 місяці, сидіти - у 6, ходити - в 1 рік. Перші слова вимовив до року. У 10 місяців мав місце роз­горнутий судомний приступ з втратою свідомості. В З роки почав заїкатися з невідомої причини. У ран­ньому дитинстві — часті удари голови, які супрово-

джувались блювотою. Відставання у розвитку було помічено з вступом до школи. Хлопчика в сім'ї не любили, батьки соромились його, відштовхували від себе. Хлопчик це важко переживав. У 2 роки його глибоко вразила смерть батька.

Хлопчик правильно зорієнтований у часі, прос­торі, власній особистості. Інколи має місце негативі-стичність, ускладненість контакту. Учень буває гру­бим, тримається незалежно, може стати "в позу". Але цей стан минає, і підліток стає контактним, чемним, доброзичливим. Слова, інтонація, жести учня носять наслідувальний характер. Мовлення неголосне, недостатньо модульоване, з клоно-тонічним заїканням, яке посилюється в емоційно насиченій ситуації.

Відмічається певна збереженість емоційної сфе­ри, як правило, позитивне ставлення до оточуючих людей. Навіть засуджуючи вчинки певних людей, робить це без злості, доброзичливо, проявляючи при цьому певну критичність, примітивну за зміс­том... До бесіди ставиться зазвичай з інтересом. Од­ного разу на початку бесіди проявив негативне ста­влення, яке згодом минуло... Хлопчик дуже чутливий до похвали, до добрих слів...Схильний до своєрідного гумору та образності висловлювань, які є наслідком на­слідування... Переважає позитивний настрій...

Хлопчик друзів не має, авторитетом у класі не користується, але і ворогів у нього немає теж. Він слабохарактерний, довірливий через що часто потра­пляє під негативний вплив... Міркування хлопчика часто носять характер своєрідного резонерства. Його розповіді про події власного життя виявляють схи­льність до псевдологічних проявів... Разом з тим, він має певну життєву спритність і несподіваний запас деяких спеціальних знань...

Виконуючи завдання, часто вдається до сторон­ніх асоціацій... Так, на запитання про різницю між склом та фанерою відповів: "Скло можна розбити... А у літаках не одразу розіб'єш, воно 12 см завтовш­ки. А фанера не розбивається"... Допомогу при вико­нанні завдань майже не використовує. При визна­ченні розуміння змісту метафор та прислів'їв дає просторікувату відповідь, адекватність якої не зав­жди залежить від труднощів завдання... При пояс­ненні смислу прислів'їв виразно виступає конкрет­ність мислення... Смисл прислів'я "Не в свої сани не сідай" пояснив так: "Чужого не май звички брати". Справляється з завданням на розподіл понять за анало­гією... Інколи в процесі обстеження спостерігається схильність до відмов... Виконуючи завдання на класи­фікацію картинок, лише інколи допускає помилки, які виправляє самостійно або знаходить після надання до­помога у вигляді запитань. Так само виконує завдання із серією малюнків. Добре впізнає перевернуті конкрет­ні зображення, справляється з завданнями на визначен­ня просторової орієнтації. В завданнях на дослідження конструювання допускає помилки, при цьому працює у сповільненому темпі... Асоціативний експеримент ви­явив значне збільшення латентного періоду — в 2-3 ра­зи порівняно з нормою, що свідчить про сповільненість реакцій, а якість слів-реакцій вказує на примітивність асоціацій підлітка...

Підвищена роздратованість, втомлюваність, зни­жена працездатність, заїкання — все це невротичний комплекс, що ускладнює олігофренію. Отже, у цьому випадку ми маємо справу з олігофренією, ускладненою невротичним синдромом. Наявність псевдологічних ре­акцій трактується як прояв гіперкомпенсації невротич­ного стану із своєрідним комплексом неповноцінності. Це вказує на можливий початок патохарактерологічно-го розвитку особистості за істеричним типом, що уск­ладнює корекцію основного дефекту у підлітка-олігофрена та його соціально-трудову адаптацію.

Особливості функціонально-динамічних та

структурно-характерологічних змін особистості в

учнів-олігофренів з психопатоподібними

проявами

... Динаміка еволютивного розвитку при олігоф­ренії, ускладненій психопатоподібним синдромом ча­сто виявляється негативною, що залежить від не­сприятливих умов, в першу чергу від соціально-пси­хологічної структури сім'ї або іншого мікросоціаль-ного оточення....

Підлітки, що страждають олігофренією з психо­патоподібним синдромом, майже постійно готові до іфективного спалаху через незначний привід, а час-гіше — незалежно від ситуації. Для них властива оз­лобленість (це своєрідне, активне зло, яке постійно лукає можливості реалізації), імпульсивність вчин­ків, агресивність, а також парадоксальне сполучення патологічної лабільності емоцій з їх патологічною :тійкістю, інертністю.

В афективно-вибухових підлітків переважає по-шуро-роздратований настрій, невмотивовані зміни пастрою, яких не буває у підлітків з невротичними проявами.

Істероїдні варіанти психопатоподібних проявів у )лігофренів підліткового віку характеризуються час-гим виникненням настрою ейфоричного типу..., який адрізняється бідністю, елементарністю проявів.

Для усіх клінічних варіантів психопатоподібних проявів при олігофренії характерна своєрідна емо-іійна тупість. У таких підлітків нерозвинене або 5загалі відсутнє почуття прив'язаності навіть до са-»іих найближчих родичів.

Егоцентричні установки — будь-що привернути ю себе увагу навіть шляхом негативних вчинків, пе-зеоцінка власної значущості, грубі претензії на лі­дерство, некритичність щодо себе, неадекватність сритики щодо інших є джерелом численних конфлі­ктів. Інтереси вкрай нестійкі та примітивні. Має мі-ще чітка цілеспрямованість і впертість у досягненні сорисливих цілей. Ці діти люблять лікуватися, дуже уважні до свого здоров'я, часто схильні до аггравації 'перебільшення хворобливих проявів) та симуляції... Відсутність відчуття дистанції щодо старших, безвід­повідальність, розв'язність, недисциплінованість уск­ладнюють контакт не лише з ровесниками, але й з дорослими, ускладнюючи у такому випадку і педаго­гічний процес. Психопатологічна структура може бу-ги обтяжена патологією потягів у формі дромоманії або гіперсексуальності. В пубертатному періоді вира­зно проявляється схильність до наслідування та иідкореність негативним впливам. Схильність до на­слідування у цих підлітків значно виразніша, ніж при олігофренії з невротичними проявами: викорис­тання чужих висловлювань з примітивною інтерпре­тацією, штампи у мовленні, блюзнірство. Цей "розрахунок на глядача" є типовим для істероїдної форми психопатоподібних проявів у підлітків-олігофренів. Відмічаються також завищення рівня домагань та самооцінки..., прояви брехливості та фантазування з обов'язковим виділенням для себе центральних ролей у власних вигадках..., активний афективний негативізм... Ці підлітки, володіючи пе­вною ініціативою та негативною спрямованістю, створюють навколо себе групи   "однодумців"... Влас-

тива їм підвищена навіюваність призводить до того, що вони самі часто піддаються негативному впливу, виявляються залученими до асоціальних груп, здійс­нюють правопорушення...

Інтелект при олігофрени з психопатоподібним синдромом потенційно здатний забезпечити не такий примітивний та дисгармонійний розвиток особистос­ті. Але дефект емоційно-вольової сфери в клінічній картині обумовлює своєрідність патології формуван­ня особистості олігофрена. За період навчання у до­поміжній школі ці учні виявляють певну позитивну динаміку у розвитку інтелекту, тоді як з боку емо­ційної сфери ця динаміка або незначна, або набуває негативного характеру...

В умовах допоміжної школи найчастіше зустріча­ються такі варіанти психопатоподібних синдромів, як синдром афектованої вибуховості та істероїдний.