Порівняльна клінічна характеристика учнів допоміжної школи

... Дифузний недорозвиток психіки, характерний для учнів-олігофренів, обумовлений анатомічними поверховими змінами кори великих півкуль голов­ного мозку. У деяких випадках такі порушення мо­жуть поєднуватись з глибшими локальними пошко­дженнями кори головного мозку або його нижчих відділів. Ці стійкі незворотні стани органічного типу під впливом корекційно-виховних та лікувально-про­філактичних заходів мають зазвичай позитивну ди­наміку, але ніколи не дають повного відновлення...

Неспецифічні для олігофренії прояви можуть ускладнити інтелектуальну недостатність... У цьому випадку ми маємо справу з складними формами олі­гофренії, при якій поряд з порушеннями вищих форм психічної діяльності у якості первинних ви­ступають також порушення емоційно-вольової сфе­ри. Вони обумовлені органічним пошкодженням ни­жніх відділів мозку, грубими розладами корково-підкіркових взаємозв'язків...

При ускладнених формах олігофренії клінічний симптомокомплекс проявляється особливо виразно саме у підлітковому віці. Відбувається загострення патологічних проявів, що може розглядатися як своєрідна декомпенсація або субкомпенсація, спро­вокована пубертатною кризою...

Емоційно-вольова сфера дітей та підлітків з неускладненою формою олігофренії

... Неускладнена форма олігофренії характеризу­ється такими особливостями: сповільненість психо­моторного темпу, зокрема процесів включення та переключення з одного виду діяльності на інший, персеверативність мислення, труднощі засвоєння но­вого матеріалу, що має у своїй патофізіологічній ос­нові інертність нервових процесів, труднощі перебу­дови динамічного стереотипу.

Діяльність таких учнів цілеспрямована, планомір­на. Такі діти відрізняються посидючістю. У них спосте­рігається порівняно достатня сила спонукань до діяль­ності і витривалість щодо відповідних навантажень. Можна відмітити відносну здатність до самоконтролю в процесі роботи та деяку здатність до самооцінки.

Динаміка розвитку таких учнів позитивна. Вони емоційно врівноважені. їм притаманна типова для усіх клінічних варіантів олігофренії підвищена суге­стивність. Для цієї форми характерна відносна пси­хічна стійкість щодо несприятливих зовнішніх умов. Такі підлітки порівняно мало піддаються психічним зривам, декомпенсації психічного статусу...

Відрізняючись слухняністю, обов'язковістю, по­чуттям відповідальності, доброзичливістю до оточу­ючих людей і відносною адекватністю реакцій, гото­вністю підкорятись керуванню зовні, такі учні вияв­ляються порівняно благополучними щодо соціальної адаптації у майбутньому.

Зазвичай особистіші установки таких підлітків, їхні домагання, хоч і примітивні, корисливі, але не суперечать інтересам суспільства... Ці підлітки до­тримуються елементарної дистанції зі старшими, до­брозичливі до оточуючих людей, здатні адекватно реагувати на заохочення та зауваження...

У якості ілюстрації неускладненої форми оліго­френії наводимо клінічне спостереження.

Спостереження 1

Ігор С, 15,5 років

Скарги на труднощі засвоєння матеріалу майже з усіх предметів. Труднощі у поведінці відсутні.

Анамнез

Дитина від 4-ї вагітності. Народився у сім'ї дру­гим. Старша сестра здорова. Вагітність характеризу­ється токсикозом. Передчасні, на 7-му місяці пологи через піднімання важких речей. Хлопчик народився весь синій, закричав не відразу. Тримати голівку по­чав у 4,5 місяці, сидіти — у 6 місяців, ходити — в 13 місяців. Перші слова з'явились після року, а фразове мовлення — на 5-му році життя. Хлопчик почав вчи­тись у першому класі масової школи у 7.5 років. Про­граму не засвоював. Переведений у допоміжну школу.

Орієнтується у просторі, часі, у своїй особисто­сті. Легко вступає в контакт, доброзичливий. Трима­ється природно, розкутий, смішливий. Мовлення чі­тке, емоційне, запас слів відносно великий, грамати­чна побудова фрази правильна. Відповіді примітивні, але адекватні. Виявлені елементи критичності (хлоп­чик критично ставиться до невірних відповідей свого друга). До бесіди ставиться серйозно. Цілеспрямова­ний, правдивий. Має місце своєрідна психічна ін­фантильність, наївність, дитяча безпосередність.

Відмічається позитивне, добре ставлення до оточуючих людей, почуття прив'язаності до близь­ких, особливо до племінників-малюків. Ставлення до них оцінює так: "Я V них, як нянька, вони такі ма­ленькі та смішні"... Йому притаманне своєрідне по-

чуття колективізму, готовності допомогти іншим. Користується повагою та довірою товаришів. Не прагне до домінуючої позиції у колективі... Здатен до співпереживання...

Три роки тому у зв'язку з арештом батька за хуліганство, деякий час у хлопчика спостерігались порушення поведінки. У цей період він був негативі-стичним, неконтактним, відмовлявся вчитись... Зараз у хлопчика переважає хороший настрій, ставлення до навчання позитивне, але бувають такі моменти, коли бажання вчитись зникає. Виразна реакція на оцінку, похвалу, зауваження... Коло інтересів обме­жене. Має місце спрямована на допомогу людям практичність... Власний дефект учнем не усвідомлює­ться... Особистісні реакції на успіх та неуспіх адекватні. При швидкому темпі діяльності знижується здатність до планування, контролю та коригування помилок.

Увага порівняно стійка... Обмежена здатність до абстрагування та узагальнення. Мислення конкретне. Хлопчик не може зрозуміти змісту прислів'я, напри­клад, прислів'я "За двома зайцями побіжиш — жод­ного не спіймаєш", пояснює таким чином: "Ось вовк біжить за зайцями, то за одним, то за другим, і не зловить"... Якщо необхідно визначити подібність між предметами, то робить це, виходячи з конкретної си­туації, але з деякими завданнями справляється... Текст з прихованим змістом зрозумів вірно, але дав примітивне пояснення. Виконує завдання на розпо­діл понять за аналогією. Може скласти речення із запропонованих слів, виправити невірно побудовану фразу. Виконав завдання на просторову орієнтацію. Асоціативний експеримент виявив збільшення ла­тентного часу в 2 рази порівняно з нормою, що свід­чить про інертність нервових процесів...