Запитання

1. В чому полягає своєрідність формування особистості розумово відсталої дитини?

2. Якими є міжособистісні стосунки у класі допоміжної школи?

3. Назвіть потреби та мотиви в структурі особистості розумово відсталої дитини.

4. Охарактеризуйте самооцінку та рівень домагань у розумово відсталих дітей.

5. Назвіть особливості волі розумово відсталих дітей.

6. Як реалізувати індивідуальний підхід до учнів допомі­жної школи?

7.Охарактеризуйте принципи дослідження особистості розумово відсталого учня. 

В.К.Кузьміна діти з розладами поведінки

К.: Радянська школа, 1981. — 81 с.

Розумова відсталість як медико-педагогічна проблема

... Як наголошує Г.Ю.Сухарева, нині намітилось три головних аспекти вивчення олігофренії: біологіч­ний, клінічний та аспект соціологічної реадаптації.

Біологічний напрямок, зокрема біологічна гене­тика, пояснюють причини та патогенетичну сутність олігофренії, відкривають можливості її профілактики та раннього лікування...Робота над проблемою розу­мової відсталості в клініко-соціологічному плані по суті тільки розпочалась...

... Віднести до олігофренії той чи інший вид ін­телектуальної недостатності можна лише тоді, коли має місце недорозвиток складних форм діяльності, обумовлений пошкодженнями зародка, або органіч­ним пошкодженням центральної нервової системи на різних етапах онтогенетичного розвитку організму — внутрішньоутробному, пологовому або ранньому постнатальному... В усіх випадках якісну структуру дефекту при олігофренії визначають три чинника: час пошкодження, етіологія, локалізація. Провідною клінічною ознакою олігофренії усіх форм та ступенів виступає недорозвиток пізнавальної діяльності, особли­во мислення, а також відсутність прогредієнтності...

Чим раніше виявлена своєрідність структури дефекту дитини-олігофрена, чим раніше розпочата корекційна робота з урахуванням усіх психопатоло­гічних компонентів, тим сприятливішим буде соці­ально-психологічний прогноз. Відмічаючи важли­вість вчасного і всебічного вивчення дефекту оліго­френів, Д.Є.Мелехов звертає увагу на такі обстави­ни: "Вивчення трудової діяльності цих хворих у співвідношенні з клінічною картиною показало, що прогрес соціальної адаптації визначається не лише ступенем інтелектуального дефекту..., але й особли­востями особистості (емоційна врівноваженість, ці­леспрямована активність, працездатність, характер інтересів та потягів, особливості пристосування до умов оточуючого середовища)"... В зв'язку з цим особ­ливої уваги заслуговують питання вивчення особистості

розумово відсталого учня, формування якої залежить від клінічного стану, структури дефекту та правильного вибору корекщино-виховних засобів.

Додаткова симптоматика соматогенного або пси­хогенного походження, яка нашаровується на дефек­тивний фон, і особливо — наявність в емоційно-во­льовій сфері грубих первинних змін, часто призво­дять до ускладнень у підлітковому віці, сприяє своє­рідному психопатологічному формуванню характеру, появі нових негативних якостей, які ускладнюють корекцію основного психічного дефекту...