Виховання самосвідомості розумово відсталих дітей Самооцінка і рівень домагань розумово відсталих дітей

... В ході навчання і виховання відбувається розви­ток самосвідомості розумово відсталої дитини, форму­вання реалістичної самооцінки, рівня домагань.

...Розумово відсталі дошкільники некритично оцінюють свої можливості, не співставляють їх з ме­тою запропонованої діяльності... Дітям старшого до­шкільного віку з алалією та з розумовою відсталістю показали картину І.І.Шишкіна "Ранок у сосновому гаю" і запитали, чи зможуть вони намалювати таку картину. Більшість розумово відсталих на це запитання відповіли ствердно. Жоден з алаліків не вва­жав, що зможе виконати таке завдання. Розумово відсталі дошкільники вважали, що зможуть виконати інші непосильні для них завдання і одночасно не бу­ли впевнені у своїх можливостях щодо цілком до­ступних для них видів робіт.

...У розумово відсталих дітей дошкільного віку, якщо їх спеціально не навчати, запізнюється розви­ток критичності, самооцінки... Учні початкових кла­сів допоміжної школи також не мають адекватних уявлень про свої можливості. Вони або надмірно за­вищують їх, або занижують.... Г.М.Дульнєв помітив, що учні допоміжної школи початкових класів не можуть правильно оцінити свої можливості. Вони беруться за будь-яке завдання. Це пов'язано з низь­ким рівнем розвитку інтелекту і з первинним неди-ференційованим рівнем розвитку афективної сфери... У молодшого школяра немає різниці між рівнем до­магань ("я хочу") і самооцінкою ("я можу")... Самоо­цінка і оцінка товаришів стає адекватнішою, почи­наючи з середнього шкільного віку [Ж.І.Шиф]. Са­мооцінка розуму в учнів 5-7 класів загалом досить реалістична: більшість учнів поставили себе на оці­ночній шкалі за розумом нижче класного керівника. Разом з тим, деякі п'ятикласники з низькою успіш­ністю вважали себе розумнішими за вчительку. Мо­жливим мотивом такої оцінки було негативне став­лення до вчительки... У цьому впливі емоційного компоненту проявилась незрілість особистості час­тини розумово відсталих п'ятикласників, які, оціню­ючи розум, не змогли диференціювати своє ставлен­ня до вчителя і визначення його інтелектуальних здібностей. У семикласників подібна залежність не відмічалась... Учні сільської школи адекватніші в оцінці свого розуму, ніж міські школярі.

...У формуванні самооцінки відіграють роль за­гальні соціальні впливи, соціально-психологічні стан­дарти поведінки... Адекватнішою є самооцінка учнів старших класів допоміжної школи з гарною успішністю і вищими розумовими здібностями, менш адекватну, завищену самооцінку проявляють підлітки з більш об­меженими інтелектуальними даними, гіршою успішніс­тю... Для дослідження рівня домагань учням пропону­вали вибрати завдання певного ступеня складності. Учень виконував 5 завдань за власним вибором...

У розумово відсталих дітей, як і в нормі, розвиток самооцінки і рівня домагань відбувається при розмежу­ванні двох рівнів домагання — загальноособістісного (глобального) і диференційованого (за типами діяльно­сті)... Найбільш стійким виявився рівень домагань уч­нів допоміжної школи у трудовій діяльності, а найменш стійким — при виконанні завдань з мови.

Адекватність першого вибору завдання з віком підвищується у розумово відсталих школярів. Разом з тим, спостерігається значна неадекватність реакції на успіх та невдачу... порівняно з учнями масової школи. У 39% випадків реакція розумово відсталих на неуспіх виявилась неадекватною... Після невдало­го розв'язання задачі розумово відсталі переходили до складнішої задачі.

Деякі підлітки (12%) ... схильні до іншого типу неадекватності. Через невпевненість у собі вони після успіху вибирали легші задачі. Значна частина розумово відсталих школярів байдуже поставилась до свого успі­ху або невдачі, що свідчило про несформованість у них рівня домагань. Необхідно зазначити, що у семиклас­ників кількість подібних реакцій у двічі менша, ніж у п'ятикласників. Отже з віком рівень домагань формує­ться у більшої частини розумово відсталих...

Для виявлення причин соціальної неадекватнос­ті дітей-олігофренів була розроблена методика рет­роспективної  оцінки  вибору.   Після виконання  за-

вдань на рівень домагань досліджуваному пропону­валось оповідання, у якому співставлялась реакція двох однолітків на ситуації успіху та невдачі. Один з них діяв адекватно, а другий — ні. Досліджуваний повинен був оцінити правильність поведінки персо­нажів. Більшість розумово відсталих школярів, зо­крема і ті, що в аналогічній ситуації діяли неадеква­тно, вірно оцінили запропоновані ситуації...

Отже, в основі неадекватної поведінки розумово відсталих дітей лежить не тільки і не стільки інтеле­ктуальна недостатність, скільки своєрідне поєднання інтелектуальних і емоційно-вольових, афективних компонентів, в результаті чого зрозумілі дітям моти­ви адекватних дій, не стали ще дієвими, не набули особистісного смислу...

З віком взаємозв'язок самооцінки та рівня до­магань у розумово відсталої дитини стає все більш нерозривним. Проте у ступені сформованості цієї єд­ності велику роль відіграє вид діяльності... Найбільші зрушення у злитті цих властивостей відмічаються у трудовій діяльності, а найменші — у навчальній. Цей факт пояснюється самою структурою трудової діяльно­сті, результатом якої є наочно сприйнятий продукт, а також зростаюча його об'єктивна та суб'єктивна значи­мість для учня допоміжної школи. Трудове навчання постійно наштовхує учня на самооцінку своїх дій,... на формування рівня домагань...

...Велику роль у розвитку особистості розумово відсталої дитини відіграє оцінка нею свого положен­ня в колективі, рівень домагань у галузі міжособистіс-них стосунків... В учнів 1-2 класів допоміжної школи відсутнє адекватне розуміння свого місця у класі, більшість з них неусвідомлено переоцінюють його. В учнів 3-4 класів з'являється реалістична оцінка, а у де­яких навіть недооцінка свого статусу у групі...

...Спільним для підлітків з нормальним інтелек­том і для учнів допоміжної школи є ... парадокс ус­відомлення: учні, що займають сприятливе станови­ще в колективі, схильні недооцінювати або адекват­но оцінювати його; підлітки, що не користуються симпатіями однолітків, переоцінюють своє станови­ще в колективі. Коефіцієнт усвідомлення свого місця в системі міжособистісних стосунків... в учнів 5 кла­су допоміжної школи не відрізняється від такого ко­ефіцієнта в учнів початкових класів масової школи, а показник усвідомлення у розумово відсталих се­микласників наближається до коефіцієнта підлітків з нормальним інтелектом. Це свідчить про те, що з віком усвідомлення свого становища в групі у розу­мово відсталих школярів зростає.

...Загальне уявлення про місце однолітків у [структурі особистих взаємин] утворюється у [розу­мово відсталих підлітків] швидше і є більш прави­льним, ніж усвідомлення власного становища. Своє становище в колективі учні зазвичай переоцінюють у більш організованих класах, оскільки товариське ставлення один до одного створює ілюзію симпатій.