Теоретичні питання формування особистості розумово відсталої дитини

...Найважливішими ознаками особистості, за В.М.Мясіщевим, є соціальність, свідомість і само­стійність. Усіма вказаними ознаками володіє біль­шість випускників допоміжних шкіл... Значить, ро­зумово відсталий учень — це особистість, яка розви­вається і формується.

...Ядерні ознаки розумової відсталості (Л.С.Ви­готський) ... опосередковано позначаються на фор­муванні особистості і зумовлюють специфіку психі­чного розвитку дитини. До ядерних первинних ознак розумової відсталості відносять патологічну інерт­ність нервових процесів, слабкість замикаючої функ­ції кори головного мозку, надмірно широку генералі­зацію подразників. На основі цих первинних анома­лій формуються вторинні ознаки: недорозвиток ви­щих психічних функцій — мислення, довільної ува­ги, творчої уяви, самосвідомості, волі.

Важливу роль у процесі соціального розвитку дитини відіграє потреба в нових враженнях, яка розг­лядається як база для розвитку інших соціальних по­треб дитини [Л.І.Божович]... Дифузне ураження кори не дає можливості мозку функціонувати нормально, що і гальмує виникнення потреби у враженнях навіть тоді, коли немає дефіциту у спілкуванні розумово відсталої дитини з батьками. Якщо дитина росте в неповноцінній сім'ї, то формування з раннього дитинства соціальних потреб ще більше ускладнюється.

Своєрідність розвитку особистісних якостей ано­мальної дитини пояснюється також специфічними сто­сунками з оточуючими, які часто виявляються неспри­ятливими, оскільки для розвитку особистості аномаль­ної дитини однаково шкідливим є і ігнорування її, і надмірна опіка. Особливо негативно впливає на форму­вання [особистості] навчання дитини-дебіла в масовій школі. Відставання у навчанні, негативне ставлення од­нолітків формує негативні риси характеру (патологічну ніяковість або озлобленість, слабкість волі).

Особливості особистості розумово відсталої ди­тини залежать і від часу ураження ЦНС. Якщо ор­ганічне ураження кори великих півкуль головного мозку виникло в період внутрішньоутробного розви­тку або в пологовий період, то взаємостосунки ди­тини з зовнішнім середовищем ускладнені з моменту її народження. Якщо ж ураження мозку виникає після того, як дитині виповниться рік, то взаємодія з середовищем будується на фундаменті нормального безпосередньо-емоційного спілкування... Розвиток особистості [дементних] дітей протікає на основі ра­ніше засвоєних навичок і знань, які повністю не втрачаються; формування ж нових форм психічної діяльності ускладнене [Г.Є.Сухарєва].

Проте у всіх випадках у розумово відсталих дошкільників недорозвиток особистості найяскраві­ше проявляється в ігровій діяльності. Розумово від­стала дитина пасивна в грі, яка не стає для неї мо­деллю соціального досвіду...

Розумово відстала дитина [в сім років] ще не готова до навчальної діяльності, вона стає для неї провідною приблизно з другого класу. З четвертого класу в життя учня допоміжної школи входить про­фесійно-трудова діяльність. Ця обставина грає пози­тивну роль у формуванні соціально важливих особи-стісних властивостей розумово відсталих дітей.