Характеристика інтересів розумово відсталих дітей

[Вчителі допоміжних шкіл і вчені-дослідники так характеризують інтереси розумово відсталих дітей]:

...байдужість до навчання, уникання виконання завдань, пов'язаних з подоланням труднощів; інтеле­ктуальна пасивність, відсутність інтересу до мисли-тельної діяльності; ... відсутність уваги і будь-якого інтересу до предмета або діяльності в інертних дітей;

або неуважність, відсутність зосередженості у дітей збудливих.

... Л.В. Занков [вивчав інтереси розумово від­сталих школярів і відмічає] їх різноманітність: ін­терес до навчальних занять, техніки, спорту, музики, рукоділля, малювання, ліплення та ін. Проте Л.В. Занков характеризує ці інтереси за силою і глиби­ною як малоінтенсивні, неглибокі і нестійкі..., автор говорить про одноманітність і недостатній розвиток інтересів у розумово відсталих дітей;... якісні особ­ливості інтересів розумово відсталого школяра... ха­рактеризує як щось дифузне, малодиференційоване.

...Успіх у навчанні є найважливішою передумо­вою виховання інтересу до навчання і засобом його зміцнення. [Інтереси можна розвивати шляхом] індиві­дуального підходу до дітей і індивідуалізації завдань..., раптовим використанням [на уроці] знайомих ігрових предметів, що викликає у дітей позитивні емоції...

Сприяє підвищенню інтересу до навчальної дія­льності також прийом залучення досвіду учнів і ви­користання їхніх попередніх знань...Власний досвід дітей можна співставляти з новими, несподіваними для них явищами, які вступають у деяке протиріччя з їхніми попередніми спостереженнями... У процесі такої роботи з допомогою вчителя учні відкривають нові сторони у власному попередньому досвіді... Ви­користання конкретного практичного досвіду учнів створює умови для подачі нових знань на вищому теоретичному рівні... У процесі такої роботи з допо­могою вчителя учні відкривають нові сторони у вла­сному попередньому досвіді... Використання конкре­тного практичного досвіду учнів створює умови для подачі нових знань на вищому теоретичному рівні...

Підвищує активність учнів на уроці викорис­тання дидактичних ігор. Інтерес, викликаний ігро­вими формами занять не можна назвати пізнавальним, але він виступає у якості попереднього етапу, викликає орієнтовну діяльність і мобілізує актив­ність дітей... [Використання дидактичних ігор і за­вдань] створює сприятливий ґрунт для розвитку і підтримки інтересу до предмета.

Досвід показав, що власне вербальна стимуляція мислительної активності учнів допоміжної школи не має успіху... Якщо вчитель просто вимагає, щоб учень думав активніше, не намагається з'ясувати хід його думки і причину мовчання, він не отримає ба­жаного результату. [Слід не спонукати учня до дія­льності, а допомогти цю діяльність організувати].

При неправильній організації уроку, зокрема, при відсутності розуміння смислу виконання за­вдання, його зв'язку з життям, потребами, інтерес до предмета не тільки не розвивається, а й може зник­нути... Щоб виховати в учнів інтерес до розв'язання завдань, необхідно, щоб вони були пов'язані з жит­тям дітей, потребою щось пізнати, з тим щоб на цій основі навчитися ставити завдання самостійно...