§2. Організація роботи і шляхи подолання

неадекватних дій розумово відсталих школярів у

Процесі праці

...Учні допоміжної школи виявляють тенденцію відхилятися від даного конкретного завдання, ігно­рувати вимоги інструкції...

У діях розумово відсталих учнів має місце не ли­ше відсутність необхідних навичок та вмінь, але й від­сутність певного критичного ставлення до виконуваних операцій... Така операція виявляється відірваною від завдання, не співвідноситься з кінцевою метою.

Для подолання неадекватних дій розумово відста­лих школярів у процесі праці необхідно передусім зве-рігути увагу на те, щоб поставлене перед ними завдання було достатньо конкретним і посильним для них...

Найважливішим засобом, який сприяє кращому оволодінню учнями допоміжної школи трудовими операціями, є включення практичної діяльності са­мих учнів у навчальний процес. Показ і пояснення необхідно поєднувати з практичними діями школя­рів, тоді вони швидше і краще оволодівають трудо­вими операціями, яким їх навчають...

Незважаючи на словесні пояснення, у процесі зорового сприймання трудової операції розумово відсталий школяр не визначає необхідних просторових зв'язків і відношень між окремими елементами виробу, не усвідомлює, в якій послідовності треба здійснювати операції. Практично виконуючи операції, розумово від­сталий школяр здійснює такі процеси аналізу та синте­зу, які у розумовому плані йому не доступні...

...Розумово відсталі учні неспроможні реалізувати сформульовану в загальній формі інструкцію про мету і характер виконання трудового завдання. [їхню увагу слід спеціально фіксувати на зв'язках і відношеннях, з урахуванням яких завдання повинно виконуватись]...

...Усвідомлення вимог завдання розумово від­сталими дітьми неможливе на основі інструкції з неповними даними...

§3. Шляхи підвищення рівня мотивації трудової діяльності у розумово відсталих школярів

Необхідною умовою підвищення рівня мотивації трудової діяльності у розумово відсталих школярів є включення процесу праці у зрозумілі їм суспільно значущі завдання... При виконанні таких завдань ро­зумово відсталі діти проявляють велику наполегли­вість у роботі і досягають значних результатів...

При включенні процесу праці у зрозуміле розу­мово відсталим школярам і суспільно значуще за­вдання... провідним мотивом їхньої діяльності стає прагнення досягти високих показників у роботі. На­явність такого прагнення сприяє подоланню власти­вої для розумово відсталих школярів тенденції "спо­взання" з поставленої мети.

... При наявності у розумово відсталого школяра внутрішньої зацікавленості створюються необхідні передумови для виховання відповідальності.

При наданні допомоги розумово відсталому школяреві у виконанні цікавої для нього роботи вчи­телю необхідно врахувати його можливості... Проте це не означає, що розумово відсталому школяреві слід завжди давати тільки легкі завдання. Завдання повинні містити для школяра певні труднощі, інак­ше вони не будуть стимулювати його до активної діяльності і підкріплювати проявлений до них ін­терес. Однак ці труднощі мають знаходитись в ме­жах того, що доступно учневі, і тоді надана йому до­помога призведе до гарних результатів...

Прагнення досягти кращих результатів у проце­сі діяльності викликає у школяра потребу в застосу­ванні раціональних та ефективних способів і прийо­мів дії. В зв'язку з цим вказівки педагога усвідом­люються учнями як допомога в розв'язанні постав­леного перед ними  завдання...

... Рівень вимог до якості виконуваної роботи ни­зький у розумово відсталих школярів, якщо трудове завдання усвідомлюється ними як навчальне... Вклю­чення трудового завдання у суспільно значущу для розумово відсталого школяра діяльність сприяє під­вищенню рівня його вимог до якості цієї діяльності...

***

...Аналізуючи процес розвитку мотивації навча­льної' діяльності учнів з нормальним інтелектом, ОМЛеонтьєв розрізняє "знаємі" та "дієві" мотиви. Перші не співпадають з внутрішніми потребами особи-стосгі дитини і тому істотно не впливають на її пове­дінку... Під впливом шкільного навчання і виховання мотиви навчальної діяльності значно змінюються. При цьому "знаємі" мотиви перетворюються на "дієві".

Як видно з аналізу особливостей мотивації навчальної діяльності розумово відсталих школя­рів..., співвідношення "знаємих" та "дієвих" мотивів у них інше... Школярі, що нормально розвиваються, сприймають навчальні задачі як свої. Навіть, якщо завдання здається їм нецікавим, вони виконують йо­го з усвідомленням того, що задачу необхідно пев­ним чином осмислити і виробити адекватні способи

розв'язання... А розумово відстала дитина, керуючись у процесі діяльності найближчими завданнями і не проявляючи правильного ставлення до труднощів і одержаних результатів, не усвідомлює завдання як проблему, яку треба вирішити. Задача розв'язується нею через те, що була запропонована вчителем... В учнів не виникає потреби у досягненні чітко усвідо­мленої мети, у цілеспрямованих формах діяльності. Діти-олігофрени знають, що учбові завдання треба виконувати правильно, що виконувані дії повинні призвести до вірних результатів. Це знання не де­термінує проте їхніх дій... Одержавши, наприклад, певну відповідь при розв'язанні арифметичної задачі, учень допоміжної школи запитує в учителя про пра­вильність результату. Разом з тим, у процесі самого розв'язування задачі такі школярі виявляють тенден­цію не співвідносити свої дії з умовою і запитанням, що містяться у задачі. Така суперечливість діяльності ро­зумово відсталих учнів свідчить про те, що "знаємі" мотиви ще не стали для них "дієвими", що ці мотиви не відображають потреб особистості дитини, не спону­кають її до активної цілеспрямованої діяльності...

... Труднощі, з якими зустрічаються розумово відсталі учні, емоційні переживання, викликані не­вдачами і негативною оцінкою оточуючих є причи­нами відставання у розвитку мотивації учіння...

Ось чому, праця, включена в зрозумілі і суспільно значущі завдання, є незамінним засобом розвитку мо­тивів діяльності у розумово відсталих школярів. Праця відкриває широкі можливості для загального розвитку школярів. Виконуючи трудові завдання, усвідомлені як суспільно значущі, діти-олігофрени переживають задо­волення від власної активності. У них починають фор­муватись "дієві" дальні мотиви діяльності.

Зміни в мотивах діяльності здійснюють великий по­зитивний вплив на розвиток довільності пізнавальних процесів і поведінки дитини. Щоб скористатись вка­зівками педагога, їх потрібно осмислити, запам'ятати. Потреба у кращому здійсненні цих процесів сприяє їх розвитку, особливо такої їхньої якості, як довільність...

Все це означає, що в процесі виконання трудо­вих завдань, які усвідомлюються як практично важ­ливі і суспільно значущі, у розумово відсталих шко­лярів формуються цілеспрямовані форми діяльності, які відіграють надзвичайно важливу роль в їхньому загальному розвитку. У зв'язку з виконанням цих завдань у них формуються такі якості психічних процесів і властивості особистості, які є необхідною передумовою свідомого засвоєння знань...