§ 2. Роль минулого досвіду в оволодінні новою предметною дією

... Дане експериментальне дослідження має за мету вивчення особливостей переносу минулого до­свіду, набутого у процесі засвоєння предметних дій, на виконання подібної дії... Перенесення минулого досвіду завжди пов'язане з більш або менш склад­ними процесами аналізу і синтезу... Дійсно, щоб здійснився перенос, необхідно виділити у виконува­ній дії такі елементи, які мають подібні риси з еле­ментами минулого досвіду... З іншого боку, аналіз, що здійснюється при переносі, тісно пов'язаний з процесами узагальнення, спрямованими на визна­чення принципів, засобів, прийомів дії.

Експериментальними завданнями для вивчення [того, як розумово відсталі школярі використовують свій досвід], було будівництво ними стінок із цегли­нок "Конструктора-будівельника"... [Дітей вчили бу­дувати стінку № 1 і стінку № 2 із різних за величи­ною цеглинок].

№1

№2

       №3

Коли досліджуваний настільки оволодівав тех­нікою будівництва цих стінок, що міг тричі підряд самостійно скласти кожну з них правильно, йому показували зразок стінки № 3.

Досліджуваному пропонували уважно розгляну­ти зразок, щоб потім по пам'яті збудувати стінку № 3 з цеглинок, які звільнились після руйнування стінок № 1 і № 2. При неправильній побудові стінки № 3 зразок демонструвався досліджуваному вдруге і втретє. При 2-му і 3-му експонуванні зразка побудо­вана перед цим досліджуваним стінка знаходилась на експериментальному столі і він мав можливість порівнювати її зі зразком. Час для розглядання зразка не обмежувався,

... Зразок стінки № 3 уявляв собою конструк­цію, що об'єднувала конструкцію стінок № 1 і К° 2...

90% досліджуваних з нормальним інтелектом збудували стінку №3 лише після другої або третьої демонстрації зразка... Це можна пояснити тим, що у першокласників масової школи ще відсутній досвід виділення у процесі сприймання даних, необхідних для розв'язання задачі... Під час першої демонстрації досліджувані сприймали зразок недиференційовано... Більшість з них нижню частину стінки за аналогією будувала як стінку № 2, а верхню — як стінку № 1, не враховуючи того, що кількість рядів у нижній та верхній частинах стінки №3 повинна бути іншою, ніж у стінках № 2 та 1... Повторна демонстрація зразка сприяла правильному виконанню завдання...

... У розумово відсталих досліджуваних перенесен­ня досвіду, набутого у ході будівництва стінок № 1 і № 2, на будівництво стінки № 3 не було підпорядкова­не завданню будівництва стінки, ідентичної зразку...

... Повторні демонстрування зразка не викорис­товувались розумово відсталими учнями для того, щоб більш диференційовано сприйняти його струк­турні особливості та встановити адекватні принципи дії. Вони не були використані ними також для того, щоб шляхом порівняння стінки із зразком виявити недоліки свого будівництва...

Досить характерно, що у багатьох досліджува­них повторний показ зразка не тільки не призводив до зменшення різниці між будовою зразка і стінки, що викладалась, а навпаки, збільшував її...

Виникає запитання: якщо розумово відсталі діти будували нижню та верхню частини не за аналогією зі зразком № 1 та 2, то у чому тоді полягає у них перенос минулого досвіду? [Для з'ясування змісту перенесення минулого досвіду в розумово відсталих дітей було проведено контрольний експеримент].

Методика контрольного експерименту відрізня­лась від вищеописаної тим, що завдання, спрямоване на будівництво стінки № 3, досліджувані викоігували без попереднього оволодіння процесом будівництва сті­нок № 1 і № 2. Виявилось, що досліджувані були зо­всім неспроможні на основі самостійного попереднього сприймання зразка так або інакше виконати завдання. Вони або відмовлялись від виконання завдання, поси­лаючись на своє невміння, або без усякої системи і плану нагромаджували одні цеглинки на інші.

Таким чином, дані контрольного експерименту дають підстави стверджувати, що набутий розумово відсталими учнями досвід будівництва стінок № 1 і № 2 істотно впливав на характер будівництва стінки № 3, проте перенесення цього досвіду відбувалось не у відповідності з вимогами поставленого перед ними завдання. Окремі елементи досвіду... допомогли до­сліджуваним спростити завдання, яке підміняло об'єктивно поставлене перед ними завдання.

У ще більш яскравій формі відрив перенесення ми­нулого досвіду від вимог завдання у розумово відсталих учнів був виявлений у експерименті за видозміненою ме­тодикою, коли зразок не прибирався з експерименталь­ного столу, і діти .могли на нього дивитись при виконанні завдання. Незважаючи на те, що зразок весь час знаходи­вся перед їхніми очима, вони викладали стінку № 3, не аналізуючи його структуру і не підпорядковуючи йому окремі свої операції і одержаний результат з точки зору відповідності особливостям зразка

... Таке ставлення до своїх дій і одержаного ре­зультату зумовлювалося тим, що досліджувані керу­вались у процесі діяльності своїм власним, більш спрощеним завданням. Вони бачили його тільки в тому, щоб побудувати стінку із 2-х неоднакових за шириною частин... Таким чином, більшість розумово відсталих дітей у процесі побудови стінки № 3 звер­тала увагу лише на те, щоб ця стінка складалась з двох частин — нижньої широкої і верхньої вужчої. Структура цих частин при цьому не бралась до ува­ги. Завдання збудувати стінку ідентичну зразку було замінене простішим завданням — збудувати стінку з двох різних за шириною частин. У відповідності до цієї мети і здійснювався перенос минулого досвіду.

... Із набутого в експерименті досвіду діти викорис­товували такі елементи, які потрібні були для виконан­ня свого власного, своєрідно усвідомленого завдання... На відміну від першокласників масової школи, у яких відхилення від вимог задачі у процесі побудови стінки № 3 по пам'яті зумовлені недосконалістю прийомів сприймання, в учнів допоміжної школи відхилення від умов задачі зумовлені її своєрідним усвідомленням і спрощенням. Учні масової школи бачили своє завдання у тому, щоб збудувати стінку, ідентичну зразку, але не могли виконати це завдання через недостатність аналізу у процесі сприймання. Учні ж допоміжної школи неза­лежно від умов експерименту, будували стінку № 3 з двох неоднакових за шириною частин, не намагаючись шляхом порівняння зі зразком перевірити правильність виконання завдання.

Своєрідність діяльності учнів-олігофренів, особли­вості її будови і мотивації накладають глибокий відби­ток на характер перенесення минулого досвіду. Із засо­бу виконання об'єктивно поставленого завдання пере­несення перетворюється у них у засіб виконання іншо­го, подібного, проте спрощеного завдання.