§ 1. Залежність дій розумово відсталих

школярів від співвідношення словесних і

наочних компонентів ситуації

Постановка питання і завдання дослідження

... Ефективність словесних і наочних методів навчання великою мірою залежить від їх поєднання. Л.В. Занковим було виділено 4 основні форми поєд­нання слова вчителя і наочних засобів навчання.

Перша форма... — слово використовується вчи­телем для того, щоб керувати спостереженнями уч­нів у процесі сприймання наочного об'єкта... Вчитель не повідомляє учням готових знань, а спрямовує їхні спостереження у певне русло...

Друга форма... — слово використовується вчите­лем для того, щоб керувати процесом встановлення зв'язків між явищами, які не можна безпосередньо побачити в процесі сприймання. Наочні засоби слу­гують при цьому опорою для усвідомлення вказаних зв'язків між явищами.

... Третя форма — слово використовується вчителем для повідомлення учням нових знань і відомосгеи про об'єкт, що сприймається, а наочні засоби — для підтвер­дження або конкретизації словесних узагальнень.

При 4-й формі поєднання, як і при третій, слово використовується вчителем для того, щоб повідоми­ти учням певні відомості... На відміну від третьої фор­ми наочний об'єкт слугує вчителю лише відправним пунктом, а-не засобом конкретизації відомостей.

Дослідженнями Л.В.Занкова... показано, що ефективність словесних та наочних засобів у процесі навчання залежить від правильного використання названих форм, від їх поєднання при розв'язанні тих чи інших навчальних завдань.

Роль слова, наочності і їх поєднання в оволо­дінні предметними діями характеризується у розу­мово відсталих школярів рядом своєрідних особли-

востей, зумовлених порушеннями взаємодії першої та другої сигнальних систем...

[Завданням дослідження було з'ясування ролі], яку відіграють наочні і словесні компоненти ситуа­ції у предметних діях розумово відсталих школярів. Для цього їм пропонували будувати з матеріалу ди­тячого "Конструктора" різноманітні споруди...

Роль словесної інструкції і наочного зразка в діях розумово відсталих школярів

[З метою вивчення ролі словесної інструкції і наочного зразка в діяльності розумово відсталих школярів проводився спеціальний експеримент]. Під час експерименту досліджуваним давали 6 завдань, які полягали у виконанні певних будівель із елемен­тів будівельного матеріалу. Три з них виконувались за інструкцією, в якій вказувалось на те, що повинно бути одержано в результаті виконання завдання. [Способи і прийоми роботи досліджувані повинні були визначити шляхом аналізу зразка]. Інші три завдання виконувались за інструкцією, в якій поряд з вказівкою на кінцеву мету була певна додаткова вимога, яку слід враховувати під час будівництва. [Способи і прийоми роботи треба було встановити не тільки на основі сприймання наочного зразка, а й з урахуванням вимог інструкції.]

За кожною з двох інструкцій досліджувані ви­конували три завдання різної складності. Споруди уявляли собою конструкції, що складались з воріт, з обох боків від яких були хвіртки. В усіх спорудах ворота були однаковими і складались з однакових елементів, а праві хвіртки відрізнялись від лівих за висотою і шириною. За першою інструкцією вимага­лось збудувати споруду за зразком... За другою інст­рукцією необхідно було побудувати споруду дзер­кально зразку, тобто права хвіртка повинна бути по­будована зліва, а ліва — справа...

... Завдання за першою інструкцією було вико­нане успішніше, оскільки було простішим... Вирі­шальне значення при виконанні тих, чи інших за­вдань мав рівень аналітико-синтетичної діяльності, на якому повинна була виконуватись дана побудова. Дійсно, виконання завдання з переміщенням бічних частин споруди вимагало глибшого аналізу зразка, ніж виконання аналогічних завдань без таких пере­міщень. Виконання завдання за найскладнішим зраз­ком вимагало усвідомлення більшої кількості зв'яз­ків між окремими елементами, ніж виконання за­вдання за простим зразком...

....Побудова за складним зразком здійснювалась без урахування відповідних зв'язків і відношень між елементами зразка і без урахування вимог другої ін­струкції... Невірно здійснені операції не виправля­лись розумово відсталими школярами...

... Розумово відсталі школярі часто виконували операцію не на основі попереднього аналізуючого сприймання зразка... Не підкоряючи окремі дії і опе­рації вимогам завдання, досліджувані все більше від­далялись від правильності його виконання...

Експерименти... показали, що роль словесної ін­струкції і наочного зразка в діях розумово відсталих учнів залежить не тільки від змісту інструкції і ха­рактеру наочного зразка, а й від складності завдання в цілому. При цьому одна й та ж інструкція відіграє різну роль в діях розумово відсталих учнів і призво­дить до різних результатів при поєднанні її з об'єк­тами різного ступеня складності. І навпаки: один і той же наочний об'єкт при поєднанні його з інстру­кціями, які відрізняються між собою складністю ви­мог, також призводить до різних результатів.

Матеріали дослідження, таким чином, показу­ють, що роль словесної інструкції і наочного зразка в діях учнів допоміжної школи визначається в кін­цевому результаті складністю процесів аналізу і син­тезу, необхідних для виконання завдання у відповід­ності з інструкцією і особливостями даного наочного об'єкта. У тих випадках, коли виконання завдання не вимагало складної аналітико-синтетичної діяльності, ... досліджувані діяли у відповідності з вимогою ін­струкції і з урахуванням особливостей об'єкта, що сприймався наочно. У тих же випадках, коли вико­нання завдання вимагало більш складної аналітико-синтетичної діяльності [і через складний зразок, і через складнішу інструкцію], досліджувані не враху­вали тією чи іншою мірою вимоги інструкції і особ­ливості структури наочного об'єкта.