§ 4. Характеристика мотивації навчальної діяльності розумово відсталих школярів

Поставлена перед необхідністю виконувати на­вчальне завдання, яке не в змозі належним чином усвідомити, розумово відстала дитина починає вико­нувати такі дії, які диктуються не вимогами завдан­ня, а прагненням задовольнити вимоги вчителя.

...Внаслідок загального психічного недорозвитку, обмеженості потреб та інтересів розумово відсталі школярі потребують спеціальної організації навчаль­ної роботи з ними. Інакше учні ставляться до за­вдання формально... Необхідна така організація пе­дагогічного процесу, яка спонукала б розумово від­сталих школярів керуватись у своїх діях... мотива­ми, породженими їх власними потребами й ін­тересами... При задоволенні цих потреб та інтересів вони проявляють необхідну активність і адекватне ставлення до поставлених завдань...

§ 5. Про взаємозв'язок навчання і розвитку розумово відсталих школярів

В процесі навчання розумово відсталих школярів необхідно прагнути послабити наявні у них дефекти розвитку, а там, де можливо, подолати їх. Це було до­ведено Л.С.Виготським на прикладі використання на­очних засобів у навчанні розумово відсталих дітей. Як відомо, у них погано розвинене абстрактне мислення. Тому можна було б подумати, що у допоміжній школі процес навчання повинен будуватися виключно на на­очній основі. В дійсності завдання вчителя допоміжної школи полягає не в тому, щоб вилучити з навчального процесу моменти абстрагування, а в тому, щоб вводи­ти їх у необхідному обсязі і поступово виробляти у школярів потрібні навички і прийоми абстрактного мислення. Якщо не організовувати навчальний процес у відповідності до цієї мети, це призведе до ускладнен­ня недоліків у розумово відсталих школярів...

На відміну від інших аномальних дітей... у ді­тей-олігофренів порушена не функція окремого ана­лізатора, а функція великих півкуль кори головного мозку загалом. Таке порушення призводить не до часткової недостатності психіки, а до атипового роз­витку усієї психіки дитини. Тому спеціальні педаго­гічні прийоми, які застосовуються для подолання окремих дефектів розумово відсталих школярів, ви­являються успішними тільки тоді, коли вони вклю­чаються в навчальну і практичну діяльність, яка сприяє розвитку цих дітей.

У зв'язку з цим слід вказати на недоліки систем "сенсорної культури" і "психічної ортопедії", спрямо­ваних на виправлення окремих дефектів розумово відсталих дітей. На основі уявлень асоціативної пси­хології фундатори "сенсомоторної культури" велике значення надавали тренуванню відчуттів у розумово відсталих дітей. На спеціально організованих занят­тях діти вчились розрізняти кольори, запахи, якість поверхні на дотик. Відірвані від навчальної та прак-

тичної діяльності дітей, ці вправи не могли істотно вплинути на розвиток чутливості...

Розвиток відчуттів у школяра залежить від харак­теру завдань, які йому доводиться виконувати в процесі навчання і практичної діяльності. Якщо виконання за­вдань потребує використання певних видів відчуттів, то останні будуть інтенсивно розвиватись. Основою сенсо­рного виховання, таким чином, виступає не формальне тренування, а система задач, включених у практичну та навчальну діяльність школяра...

Вправи психічної ортопедії, які не були органіч­но пов'язані з практичною діяльністю дітей-оліго­френів, також перетворились у формальне тренуван­ня, яке істотно не впливало на розвиток психічних процесів. У якості ілюстрації наведемо запропонова­ну Ванеєм вправу на розвиток волі та самоконтро­лю. Розумово відсталій дитині пропонувалось як умова якомога довше тримати на простягнутій руці корок. Такі вправи не можуть сприяти розвитку волі дитини, оскільки вони не включені у значущу для особистості діяльність...

Вміння зберігати нерухому позу і довільно кон­тролювати свою рухову поведінку залежить від бу­дови і мотивації діяльності дитини. Тому шляхом ме­ханічного тренування неможливо досягти результатів у розвитку волі та самоконтролю. Для розвитку цих та інших психічних процесів необхідна спеціальна корек-ційно-виховна робота, спрямована на подолання недо­ліків розвитку будови та мотивації діяльності.

Для розумово відсталих школярів, як і для нор­мальних, провідними видами діяльності є навчання і праця. Тому найбільш доцільно спрямовувати коре-кційно-виховну роботу на розвиток саме цих видів діяльності...