§ 2. Порушення орієнтації в завданні та ставлення до труднощів і одержаних результатів

...Порушення цілеспрямованості діяльності у ро­зумово відсталих школярів при виконанні поставле­ного завдання проявляється 1) у порушенні орієн­тації в завданні; 2) у порушенні ставлення до труд­нощів, що виникають; 3) у порушенні ставлення до одержаних результатів.

Порушення орієнтації в завданні

На відміну від нормальних досліджуваних, у ро­зумово відсталих школярів при виконанні завдання за інструкцією порушена функція спілкування з екс­периментатором. Під час дослідів вони не викорис­товують можливостей спілкування для уточнення завдання чи для визначення принципу дії.

... Для розумово відсталих школярів характерна тенденція починати виконання завдання без необ­хідної попередньої орієнтації в ньому, без аналізу його умов і дій, без активної мислительної роботи над планом і вибором засобів, які забезпечили б до­сягнення мети. Це було яскраво виявлено при дослідженні особливостей виконання учнями допоміжної школи конструктивних завдань. Учням пропонува­лась фігура з Т-подібних частин, яку треба було уважно розглянути, щоб згодом відтворити по пам'яті. Виконуючи це завдання, діти зовсім не вра­ховували величину брусків та місце розташування Т-подібних фігур в залежності від величини (як це було на зразку)... Учні виконували завдання без ана­лізу зразка. Подивившись на зразок, не зорієнтував­шись в особливостях його побудови, вони одразу ж проявляли готовність розпочати конструювання фі­гури. Ця готовність не спиралась на відповідне ана­лізуюче сприймання об'єкта. Жодного разу не спо­стерігалось, щоб досліджувані перш ніж складати фігуру, сортували бруски за величиною (як це роби­ли нормальні досліджувані)...

В результаті досліджень Готшальда було виявлено, що характер і способи дії дітей-олігофренів істотно від­різняються від характеру та способу дії нормальних ді­тей. Так, виконуючи завдання, нормальна дитина пере­ходить поступово від примітивних форм побудови до більш досконалих; способи дії дитини змінюються з урахуванням попередніх помилок. Здорова дитина пси-холопчно ніколи не повторює дій, а кожного разу удо­сконалює їх. Інакше чинить розумово відстала дитина. У неї відсутній план дії і чіткість мети. Вона про­довжує невірно виконувати побудову доки не вико­ристає весь будівельний матеріал; не переходить від примітивних форм конструювання до більш доско­налих... Залишаючись на самоті, розумово відстала дитина швидко втрачає мету і починає використову­вати дії, які не стосуються завдання. Це свідчить про порушення орієнтовної діяльності у розумово від­сталої дитини, про те, що вона при виконанні за­вдання не прагне дотримуватись мети. Дії виконую­ться нею в кожен даний момент без перспективи і здійснюються безвідносно до кінцевої мети.

Порушення ставлення до труднощів, що виникають в процесі виконання завдання

... При зустрічі з труднощами і перешкодами в процесі діяльності розумово відсталі школярі "спо­взають" з шляху виконання поставленого завдання і починають здійснювати такі дії і операції, які відво­дять їх від первинної мети... На відміну від нормаль­них школярів, які при виникненні труднощів вдава­лись до пошукових проб, щоб знайти раціональний спосіб дії, розумово відсталі учні в процесі конструю­вання приводили свої операції та окремі дії у відповід­ність до того, що ними вже було помилково побудова­но, хоч це вело від поставленого конкретного завдання. Учні масової школи оцінювали окремі операції і роботу загалом з точки зору кінцевої мети...

Не долаючи труднощів, що виникають, розумово відсталі школярі підмінюють складну для них операцію іншою, подібною, проте більш доступною і легкою.

У ряді випадків до зустрічі з труднощами діти-дебіли діють абсолютно правильно. Помилкові дії по­чинаються у них лише тоді, коли вони виявляються не в змозі розв'язати в ході діяльності те чи інше конкрет­не завдання... Це свідчить насамперед про нестійкість мети у розумово відсталих дітей у процесі діяльності...