Висновки

Вивчення мовлення учнів допоміжної школи пока­зало, що дебіли, як і діти, що нормально розвиваються, знаходячись у постійному оточенні розмовляючих лю­дей, самостійно оволодівають усним мовленням ...

... Хоч формування мовлення розумово відсталих і дітей, що нормально розвиваються, має загалом єдиний напрямок, мовленнєвий розвиток олігофренів характе­ризується різко вираженою своєрідністю... Становлення мовлення у дебілів звичайно відбувається пізніше, ніж у нормі і надалі розвивається аномально.

Діти-олігофрени засвоюють звукову систему рі­дної мови в певній послідовності, проте будова їх­нього мовлення тривалий час виявляється спотворе­ною. Словниковий запас дебілів обмежений і особ­ливо бідний словами, які мають специфічні і уза­гальнюючі значення і необхідними для визначення станів властивостей і якостей об'єктів. Вживані ре­чення переважною більшістю прості, за побудовою далеко не завжди відповідають нормам мови. Разом з тим, дебілів часто буває значно важче спонукати до мовлення, ніж дітей, що нормально розвиваються, через знижену мовленнєву активність, бідність і не­стійкість інтересів, недостатність емоційно-вольової сфери.

Сприймання зверненого мовлення також не по­вною мірою доступне олігофренам. В одних випад­ках вони не розуміють почутого, в інших — виявля­ються неуважними.

Таким чином, мовленнєве спілкування розумово відсталих дітей з оточуючими певною мірою обме­жене. Проте можливості навіть такого неповноцінно­го спілкування при відповідному навчанні розкри­вають широкі перспективи для удосконалення мис­лення дебілів, для формування їхньої особистості і в кінцевому результаті для соціальної адаптації.

Велику роль відіграє мовлення при здійсненні розумово відсталими дітьми практичної і трудової діяльності....

Учні допоміжної школи можуть певною мірою оволодіти не тільки усним, а й писемним мовлен­ням. ...

Навчання розумово відсталих дітей писемному мовленню грунтується на вже відносно розвиненому усному мовленні. В подальшому писемне мовлення, оскільки воно є значно складнішою діяльністю, ніж усне, здійснює на останнє суттєвий вплив, організо­вуючи і впорядковуючи його.

Під впливом корекційного навчання усне мов­лення розумово відсталих дітей значно удосконалю­ється, проте не досягає нормального розвитку. Дійс­но, словник, яким активно користуються школярі, по мірі переходу їх з класу в клас збагачується, проте переважно лише за рахунок конкретних за своїм значенням слів. Учні... рідко вживають слова, які мають узагальнюючі і специфічні значення. Не часто зустрічаються в мовленні олігофренів прикметники, особливо ті, які характеризують особистісні якості людини, а також дієслова, які передають стани об'єктів, деякі види прислівників. Більшість речень, які вживають учні старших класів, відповідає нор­мам ... мови, проте складні, особливо складнопідряд­ні речення займають серед них незначне місце.

Школярі досить точно переказують тексти, про­те лише в тих випадках, коли вони прості за змістом і невеликі за обсягом.

В учнів допоміжної школи виникають труднощі, якщо їм необхідно виконати за словесною інструкці­єю відносно складне завдання або спланувати май­бутню діяльність...

Багато дебілів не оволодівають писемним мов­ленням, навчаючись навіть за спеціальною методи­кою допоміжної школи...