- •Використання аудіовізуальних засобів при вивченні інформатики
- •Розділ має починатися з нової сторінки розділ 1. Сучасні аудіовізуальні засоби навчання
- •1.1. Аудіовізуальні засоби навчання та їх роль в навчальному процесі
- •Між підрозділами маєте пропускати рядок
- •1.2. Характеристика аудіовізуальних засобів навчання
- •Глава 2. А чому глава має бути розділ і теж з нової сторінки Методика роботи з аудіовізуальними засобами навчання на уроках інформатики
- •2.1. Методичні прийоми використання аудіовізуальних засобів навчання
- •2.1. Особливості використання різних видів аудіовізуальних засобів на уроках інформатики
- •2.3. Ефективність використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках інформатики
- •З нової сторінки!!!висновки
Між підрозділами маєте пропускати рядок
1.2. Характеристика аудіовізуальних засобів навчання
Аудіовізуальні засоби навчання займають особливе місце серед інших засобів навчання і мають найбільш сильний навчальний вплив, оскільки забезпечують образне сприйняття досліджуваного матеріалу і його наочну конкретизацію у формі найбільш доступній для сприйняття і запам'ятовування; є синтезом достовірного наукового викладу фактів, подій, явищ з елементами мистецтва, оскільки відображення життєвих явищ відбувається художніми засобами (кіно - і фотозйомка, художнє читання, живопис, музика та ін.).
Дидактичні особливості аудіовізуальних засобів навчання:
- висока інформаційна насиченість;
- раціоналізація підношення навчальної інформації;
- показ досліджуваних явищ у розвитку, динаміці;
- реальність відображення дійсності.
Використання аудіовізуальних засобів навчання сприяє реалізації наступних дидактичних принципів: принципу цілеспрямованості; принципу зв'язку з життям; принципу наочності; позитивний емоційний фон педагогічного процесу.
Аудіовізуальні засоби навчання є ефективним джерелом підвищення якості навчання завдяки яскравості, виразності та інформативної цінності зорово-слухових образів, що відтворюють ситуації спілкування і навколишню дійсність.
Аудіовізуальні засоби навчання підрозділяються на (за класифікацією Ляховицького):
- візуальні (зорові) засоби (відеограми): рисунки, таблиці, схеми, транспаранти, діафільми, діапозитиви;
- аудитивні (слухові) засоби (фонограми): грамзапис, магнітозапис, радіопередачі;
- власне аудіовізуальні (зорово-слухові) засоби (відеофонограми): кіно-, теле- і діафільми із звуковим супроводом.
Інша класифікація аудіовізуальних засобів включає екранні, звукові та екранно-звукові засоби (за класифікацією Зельманова) [9].
Аудіовізуальні засоби навчання можуть бути:
1) навчальними, спеціально призначеними для занять мовою і містять методично оброблений навчальний матеріал (наочні посібники);
2) навчальними, створеними для занять з інших дисциплін, але залучаються в якості навчальних матеріалів (засоби наочності);
3) природними засобами масової комунікації, що включаються в навчальний процес [10].
До аудіовізуальних засобів навчання пред'являють наступні вимоги:
функціональні – здатність апаратури забезпечувати необхідні режими роботи (гучність і якість звучання, місткість касет аудіовізуальних засобів, достатня для проведення заняття з мінімумом перезаряджень; універсальність приладу);
педагогічні – відповідність можливостей технічного засобу тим формам і методам навчально-виховного процесу, які відповідають сучасними вимогами;
ергономічні – зручність і безпека експлуатації; мінімальна кількість операцій при підготовці та роботі з апаратом; рівень шуму; зручність огляду, ремонту, транспортування;
естетичні – гармонія форми (наочне вираження, масштаб, відповідність); цілісність композиції, товарний вигляд;
економічні – відносно невисока вартість при високій якості і довговічності технічних засобів.
Функції аудіовізуальних засобів в навчально-виховному процесі різноманітні. Вони взаємодоповнюють, взаємообумовлені, і виділення їх досить умовне. Не всі функції можуть бути притаманні тому чи іншому аудіовізуальному засобу в повному обсязі.
Перша функція – комунікативна, функція передачі інформації.
Друга - управлінська, що передбачає підготовку учнів до виконання завдань і організацію їх виконання (відбір, систематизація, впорядкування інформації), отримання зворотного зв'язку в процесі сприйняття та засвоєння інформації та корекцію цих процесів.
Третя – кумулятивна, тобто зберігання, документалізація і систематизація навчальної та навчально-методичної інформації. Це здійснюється через комплектування та створення фоно- і відеотек, накопичення, збереження і передачу інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій.
Четверта – науково-дослідна функція, пов'язана з перетворенням отриманої за допомогою аудіовізуальних засобів інформації учнями з дослідницькою метою, з пошуком варіантів використання технічних засобів навчання, моделюванням змісту та форм подачі інформації.
