- •Комплексна програма
- •1. Загальна характеристика
- •Сучасний стан та проблеми
- •Основні завдання
- •Методи реґулювання діяльності і розвитку аґрарного сектору
- •2. Сільські території в системі новітнього стану розвитку аґрарного сектору
- •2.1 Вихідні положення формування новітньої аґрарної політики
- •2.2 Сільські території: концептуальні основи сутності та організації
- •2.3 Сільські території з погляду відродження і сталого розвитку аґрарної сфери економіки
- •3. Соціально-економічна спрямованість
- •Забезпечувальні чинники
- •4.1. Головна мета формування програми
- •4.2. Основні цілі, завдання та етапи реалізації програми
- •Цілі визначені на державному рівні:
- •Цілі галузевого рівня:
- •Цілі обласного рівня:
- •Перший етап – підготовчий
- •Другий етап – середньостроковий ( 2008 - 2010 роки).
- •Індикатори досягнення
- •Третій етап – довгостроковий (до 2015 року)
- •Третій етап розвитку полягає в наступному:
- •4.3 Стратегічні орієнтири, інвестиційна та інноваційні моделі розвитку, створення структурної ефективності
- •Пріоритетами аґрарної політики в регіоні є:
- •Пріоритетні напрямки розвитку сільського господарства
- •4.4. Створення умов економічного зростання на пореформеному етапі розвитку Напрями розвитку організаційно-правових структур
- •Розвиток фермерських господарств
- •Розвиток особистих селянських господарств населення
- •Зростання кількості кредитних спілок
- •Розвиток сільськогосподарської дорадчої діяльності
- •Основними завданнями Програми з розвитку дорадництва є:
- •Цінове регулювання
- •Заходи щодо підвищення купівельної спроможності населення
- •Формування спеціалізованої банківської та страхової системи
- •5. Раціональне використання і охорона земель
- •Захист земель від ерозії
- •Впровадження системи сівозмін
- •Використання осушених земель
- •Моніторинг земель як засіб контролю за їх використанням
- •6. Концепції стабілізації та розвитку основних галузей:
- •6.1. Галузі рослинництва
- •Обґрунтування оптимального варіанту, шляхи та засоби вирішення проблеми
- •6.2 Галузі тваринництва
- •Комплексною програмою передбачається:
- •Основні напрями розвитку галузі тваринництва
- •Комплексна програма реалізується в три етапи
- •Очікувані результати реалізації Комплексної програми
- •Механізм реалізації
- •6.3 Технічної політики Аналіз ситуації. Основні напрямки технічної політики у 2005-2010 рр. Та на період до 2015 року
- •Комплексна механізація галузі рослинництва
- •Комплексна механізація тваринництва і птахівництва
- •Оновлення машинно-тракторного парку
- •Джерела фінансування для придбання нової техніки
- •Технічний сервіс в апк області
- •Матеріально – технічне забезпечення Напрями реформування структур матеріально-технічного забезпечення
- •6.4 Галузі харчової і переробної промисловості
- •Проблеми галузі
- •Пріоритети розвитку харчової і переробної промисловості
- •Основними завданнями розвитку харчової і переробної промисловості є:
- •Заходи щодо реалізації програми розвитку харчової та перероблення сільськогосподарської сировини на 2005-2015 роки :
- •6.5 Баланси основних продовольчих ресурсів
- •6.6 Інфраструктура аґрарного ринку
- •Функціональні напрями діяльності аґрарного ринку
- •Система закупок сільськогосподарської продукції
- •Розвиток оптової, біржової та роздрібної торгівлі
- •6.7 Сільський “зелений” туризм
- •Мета й основні завдання
- •Основними завданнями є:
- •Основні напрями розвитку “зеленого” туризму:
- •Фінансове забезпечення
- •Очікувана ефективність
- •Забезпечення рівня соціальної спрямованості комплексної програми в сільському господарстві
- •Програмою передбачається:
- •Визначення потреби і обсягів цільової підготовки фахівців для галузей апк
- •Підготовка кадрів для аґропромислового комплексу області
- •Зміцнення навчально-матеріальної бази та кадрового потенціалу аґрарних закладів освіти
- •Удосконалення змісту освіти та методичного забезпечення підготовки фахівців
- •Післядипломна освіта та підготовка кадрового резерву
- •Удосконалення професійної освіти та підготовки робітничих кадрів
- •8. Очікувані результати виконання Програми
- •Щодо забезпечення виконання завдань Програми розвитку аґропромислового комплексу та сільських територій Івано-Франківської області
- •Щодо забезпечення виконання завдань Програми розвитку аґропромислового комплексу та сільських територій Івано-Франківської області у 2006 – 2010 рр. На період до 2015 року
2.2 Сільські території: концептуальні основи сутності та організації
Категорія “сільські території” настільки стрімко входить у нашу діяльність, що за нею не встигають ні наука, ні, тим більше, практика. Хоч в її розумінні, формуванні та особливостях функціонування зроблено ще дуже мало, все ж є підстави вести мову про те, що маємо справи з новою гілкою аґрарно-економічної науки, яка порівняно швидко може привернути увагу все більшої чисельності зацікавлених у її вивченні.
Поки ж що наша країна істотно (на кілька десятиліть) відстає від світової науки і практики. У ній широко відомі дослідження з цієї проблеми Віденського Міжнародного інституту системних досліджень, одного з структурних наукових підрозділів у Чеській республіці та інших країн. Проблема вийшла за межі науки і все більше входить у практику, в тому числі в частині державного управління. Мається на увазі те, що у ряді зарубіжних країн традиційна назва Міністерства сільського господарства доповнюється словами “і сільських територій” чи “розвитку сільських територій”.
У нашій країні переважає фрагментарне вивчення окремих питань цієї проблеми, що не дає підстав вести мову про її системне вивчення.
Вперше системний підхід до вивчення сільських територій започатковано у 2004 році в Національному науковому центрі “Інститут аґрарної економіки УААН”.
2.2.1 Сільська територія не ототожнюються з територіально-просторовим утворенням. Вона розглядається як системне явище (утворення), яке крім певної території як такої охоплює собою (включає в орбіту свого буття), все те, що у тій чи іншій формі функціонує на ній або є її “фізичною” складовою.
2.2.2 Сільська територія включає в себе наступні складові:
сільську громаду (общину) як визначальний соціальний осередок функціонування сільської території. Вона об’єднує всіх без винятку громадян, які проживають на даній території, незалежно від того, де вони працюють – на даній території чи поза її межами;
село (сільське поселення) як соціально-побутовий, а також у тій чи іншій мірі безпосередньо виробничий осередок, адміністративний і соціально-культурно-побутовий центр, своєрідна “столиця” кожної даної сільської території;
органи місцевого самоврядування та інші громадські організації (структури), що розташовані і діють на даній сільській території;
соціальну і виробничу інфраструктуру, що діє на даній сільській території і забезпечує потреби її функціонування і розвитку;
сільськогосподарські угіддя, на яких здійснюється виробництво продукції рослинницьких, включаючи багаторічні насадження, галузей;
тваринницькі та інші виробничі приміщення, незалежно від місця їх розташування – у сільському поселенні чи поза його межами;
зрошувальні, осушувальні та інші споруди;
природоохоронні (екологозабезпечуючі) та інші лісові насадження, включаючи власне лісові ділянки;
заготівельні, переробні та інші підприємства та організації, що є безпосередньо виробничими або обслуговуючими структурними утвореннями, незалежно від того, у чиїй власності вони знаходяться;
сільськогосподарські підприємства різних форм власності та інші виробничі, управлінські, господарюючі структури, незалежно від форм власності, на яких вони засновані, організаційно-правових типів, спеціалізації тощо;
Жодна державна, комунальна чи будь-яка інша структура не може діяти на даній сільській території без дозволу сільської громади (общини) і тим більше діяти на них “по-своєму”, з порушенням визначених нормативно-правових положень.