Цінове регулювання

Цінова політика проводиться на основі вільного ціноутворення у поєднанні з державним регулюванням та посиленням антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси, енергоносії і послуги, що надаються товаровиробникам.

Основними напрямами цінового регулювання будуть :

- удосконалення та розширення державної підтримки цін і доходів на окремі види тваринницької продукції з урахуванням кон’юнктури ринку;

- створення умов для відновлення виробництва продукції основних галузей сільського господарства на основі застосування заставних цін на квотовану продукцію через діяльність системи товарно-кредитних корпорацій;

- участь у підтримці цін через систему квотування виробництва окремих видів продукції для державних потреб (забезпечення потреб Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та інших споживачів бюджетної сфери);

• державна підтримка доходів сільськогосподарських товаровиробників шляхом прямого фінансування за відповідними державними програмами (селекція, насінництво, племінна справа та інше);

- активізація діяльності та посилення ролі узгоджувальних комісій для дотримання еквівалентності економічних відносин та обґрунтованого розподілу доходів між сільгосптоваровиробниками, переробними підприємствами і торгівельними організаціями, до складу яких мають входити учасники аґрарного ринку, а також представники професійних спілок, організацій із захисту прав споживачів та незалежні експерти;

- здійснення комплексних заходів, спрямованих на розширення експорту сільськогосподарської продукції та продовольства;

- здійснення захисту потенційно конкурентоспроможної продукції та продовольства вітчизняного виробництва через внесення пропозицій по регулюванню імпорту;

- активізація діяльності та посилення ролі узгоджувальних комісій для дотримання еквівалентності економічних відносин та обґрунтованого розподілу доходів між сільгосптоваровиробниками, переробними підприємствами і торгівельними організаціями, до складу яких мають входити учасники аґрарного ринку, а також представники професійних спілок, організацій із захисту прав споживачів та незалежні експерти;

- недопущення будь-якого адміністративного обмеження рівня цін на сільськогосподарську продукцію та усунення бар’єрів на шляху її вільної реалізації;

- посилення антимонопольного контролю за формуванням цін на матеріально-технічні ресурси, енергоносії та послуги, що надаються товаровиробникам, недопущення диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію та ресурси, що одержує сільське господарство.

Ефективне функціонування механізмів цінового регулювання здійснюватиметься одночасно з підвищенням купівельної спроможності населення та реструктуризацією заборгованості сільськогосподарських товаровиробників.

Заходи щодо підвищення купівельної спроможності населення

В області проводитиметься робота з підвищення купівельної спроможності населення, в тому числі шляхом:

- підвищення заробітної плати працівникам сільськогосподарських підприємств;

- зростання особистих доходів сільського населення завдяки інтенсифікації виробництва у підприємствах і особистих селянських господарствах. Відновлюватиметься провідне місце заробітної плати у формуванні особистих доходів сільського населення;

- ріст орендної плати за оренду земельних та майнових паїв;

- вдосконалення системи державних гарантій щодо рівня мінімальної заробітної плати, не нижчого за межу малозабезпеченості в наступні роки вона досягатиме рівня, який буде визначатися вартістю повного споживчого кошика.

Передбачається забезпечити зростання доходів за рахунок підвищення заробітної плати, питомої ваги фонду оплати праці у валових витратах підприємств