5. Право на працю та відпочинок. Право на страйк.

Пра­ця — це діяльність людини, що потребує витрат фізичної або розумової енергії і має своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей. Праця є найважли­вішою умовою існування суспільства, його розвитку і вдо­сконалення.

У Конституції України (ст. 43) зазначається, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяль­ності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспіль­них потреб.

Конституція України проголошує, що використання примусової праці забороняється. Не вважається приму­совою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до зако­нів про воєнний і про надзвичайний стан.Кожен має право на безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законодавством.

 Ст. 45 Конституції України закріплює положення, згідно якого кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується, зокрема, шляхом встановлення на підприємствах, в установах, організаціях перерв для відпочинку і харчування, надання вихідних днів, встановлення святкових і неробочих днів, а також надання оплачуваних щорічних відпусток.

            Зокрема,  згідно ст. 66  Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час і повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.

            Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

Згідно із ст. 17 Закону страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.

6. Право на освіту.

Право на освіту — це право людини на здобуття певного обсягу знань, культурних навичок, професійної орієнтації, які необхідні для нормальної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства.

Право на освіту вважається одним з прав людини « другого покоління» (соціально -економічних і культурних; аспект недискримінації може розглядатися також як громадянське право першого покоління).

Право на освіту в Україні забезпечується:

1. доступністю та безоплатністю;

2. розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти;

3. відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;

4. різними формами навчання — очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.