Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Холоденко.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
212 Кб
Скачать
☆

Завдання видала __________________________ Холоденко в. С. Завдання отримала _______________________ Жук і. В. Вступ

Метою курсового проекту є оволодіння сучасних методик оцінки використання водних ресурсів в басейні річки відповідно до діючої нормативно-законодавчої бази та нормативів екологічної безпеки водокористування.

Під час виконання курсового проекту потрібно виконати такі завдання:

  • Провести оцінку запасів поверхневих вод басейну річки;

  • Зробити аналіз сучасного стану демографічного і техногенного навантаження та прогноз їх розвитку на заданій території;

  • Виконати оцінку використання водних ресурсів учасниками ВГК;

  • Дослідити джерела забруднення вод;

  • Оцінити вплив скидів стічних вод на якість річкової води;

  • Провести нормування скидів завислих речовин у поверхневі води;

  • Розробити проект ГДС для учасників ВГК;

  • Провести розрахунок платежів за забруднення поверхневих вод учасниками ВГК.

Розділ 1. Оцінка запасів поверхневих вод

Басейн річки знаходиться в Рівненській області.

Рівненська область розташована на північному заході України. Її площа – 20051 км2, що становить 3,1 % від загальної території країни.

Клімат області помірно континентальний: м’яка зима з частими відлигами, тепле, нерідко дощове літо, середньорічна кількість опадів - 600-700 мм. Середня багаторічна температура в області змінюється мало і становить 6,6-6,9°С на північному сході та 7-7,5°С на південному заході.

Область в геоморфологічному відношенні поділяється на три частини:

Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся.

Територія області розташована у межах двох крупних платформенних структур - Українського щита та Волинсько-Подільської плити.

Гідрологічно Рівненщина знаходиться у районі трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип’ятського та Українського басейну тріщинних вод.

Ріки області належать до басейну Прип’яті і живляться в основному за рахунок талих снігових вод, у меншій мірі – ґрунтових вод та атмосферних

опадів. Найбільші з них – Горинь, Стир та притока Горині – Случ. Основний напрямок течії - з півдня на північ. Найбільші серед озер – Нобель (4,99 км2) та Біле (4,53 км2).

Ґрунтовий покрив області неоднорідний. Найпоширеніші дерново-підзолисті, опідзолені, дернові, торфові та торфоболотні ґрунти.

Область за своїм рослинним покривом належить до Східноєвропейської провінції Європейської широколистяної і лісової зони. У рослинному покриві переважають ліси (36 % площі), 10 % займають луки та 7-8 % - болота.

Тваринний світ характерний для лісової зони. Басейн річки наведений у вихідних даних. Гідрографічні показники басейну річки наведені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Гідрографічні показники

№

з/п

Назва

Позначення

Одиниці виміру

Значення

1

Довжина річки

Lр

км

90

2

Довжина водозбору

Lв

км

80

3

Довжина правої притоки

Lп

км

40

4

Довжина лівої притоки

Lл

км

35

5

Коефіцієнт звивистості

Кзв

-

1,1

6

Площа водозбору

F

км2

23875

7

Довжина щільності річкової мережі

D

км/км2

0,006

Площа окремих елементів басейну річки наведена в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Наростання площ в басейні річки

Назва площі

Віддаль від витоку

Площа, км2

Назва площі

Віддаль від витоку

Площа, км2

F

Σ F

F

Σ F

Правий берег

Лівий берег

Міжпрото-чний простір МП1

-

3625

3625

Міжпрото-чний простір МП1

-

2875

2875

Частковий водозбір

ЧВп

30

7375

11000

Частковий водозбір

ЧВл

55

2750

5625

Міжпрото-чний простір МП2

-

1000

12000

Міжпрото-чний простір МП2

-

6250

11875

Графік наростання площ водозбору та сумарний графік наведені на рис. 1.1 та 1.2 відповідно.

На даній річці розташовуємо розрахункові створи І-І, ІІ-ІІ та ІІІ-ІІІ на відстані 1 км до впаду приток та до гирла.

Проводимо розрахунок середньорічної витрати стоку за формулою:

Qср = Мср F/1000, м3/с (1.1)

де Мср – середньорічний модуль стоку, л/скм2; F – розрахункова площа басейну річки, км2.

Визначення витрати води для років різної забезпеченості за водністю визначаємо за формулою

Qp% = Qср k p% , м3/с (1.2)

де kp% – модульний коефіцієнт приймаємо залежно від значення Сv і Сs; Сv– коефіцієнт варіації; Сs– коефіцієнт асиметрії приймається в залежності від кліматичних умов: для зони надлишкового та нестійкого зволоження Cs= 2Cv; для зони недостатнього зволоження Cs= (1,5…1,8)Cv; для посушливої зони Cs= 1,5Cv.

Розрахунок проводимо у вигляді табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Оцінка запасів поверхневих вод

№

з/п

Показник

Одиниці вимірювання

Створ

І-І

ІІ-ІІ

ІІІ-ІІІ

1

F

км2

6875

14000

23875

2

Мср

л/с км2

0,4

3

Qср

м3/с

2,7

5,6

9,5

4

Сv

-

0,3

5

Cs

-

0,6 Сv

6

К5%

-

1,54

7

К50%

-

0,970

8

К75%

-

0,784

9

К95%

-

0,565

10

Q5%

м3/с

4,1

8,6

14,6

11

Q50%

м3/с

2,6

5,4

9,2

12

Q75%

м3/с

2,1

4,3

7,4

13

Q95%

м3/с

1,5

3,1

5,3

Графік наростання витрат 95 % забезпеченості по довжині річки наведено на рис.1.3.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]