2.Лз галогенів та їх сполук.Л.П кислоти хлористоводневої

Зі сполук цієї групи в медицині застосовується кислота хлористо-

воднева - НС1. Вона є складовою частиною шлункового соку людини,

де її концентрація становить близько 0,3 %.

Кислота хлористоводнева концентрована (ДФУ)

(Acidum hydrochloricum concentratum)

Кислота хлористоводнева розведена (Eur. Ph.)

(Acidum hydrochloricum dilutum)

HCI

Добування. Промисловий спосіб: прямий синтез з водню та хлору,

які утворюються при електролізі розчину натрію хлориду:

NaCl → Na⁺ +CL^-

Сумарно процес електролізу можна подати рівнянням:

2NaCl + 2Н2О → С12↑ + Н2↑ + 2NaOH

Обидва гази (водень та хлор) спалюють у контактних печах:

Н, + С12 → 2НС1

Отриманий хлороводень (НС1) пропускають крізь поглинаючі баш-

ти з водою, в результаті чого утворюється кислота хлористоводнева з

концентрацією 35-39 % (димляча).

Ідентифікація:

1. Водний розчин субстанції повинен мати сильно кислу реакцію (за

кольором індикатора).

2. Субстанція дає характерну реакцію на хлорид-іони:

НС1 + AgNO3 → AgCl↓+ HNO3

Білий осад аргентуму хлориду розчиняється в розчині амоніаку:

AgCl + 2NH4OH →[Ag(NH3)2]Cl + 2Н2О

3. Субстанція повинна витримувати вимоги, зазначені в розділі

"Кількісне визначення".

4. При нагріванні лікарського засобу з марганцю діоксидом виді-

ляється вільний хлор, який виявляють за запахом:

4НС1 + МпО2 →С12↑ + МпС12 + 2Н,0

Випробування на чистоту:

Вільний хлор визначають за реакцією з калію йодидом у присут-

ності розчину крохмалю:

СІ, + 2КІ → I₂ + 2KC1

Протягом 2 хвилин блакитне забарвлення розчину має зникати при

додаванні розчину натрію тіосульфату.

Сульфати. Субстанцію упарюють насухо з натрію гідрокарбона-

том, після чого проводять випробування на сульфати.

Кількісне визначення:

1. Алкаліметрія, пряме титрування, індикатор - метиловий черво-

ний; (s = 1): НС1 + NaOH →NaCl + Н2О

2. Кількісний вміст хлороводню можна визначити також за густиною.

Зберігання. У склянках з притертими пробками при температурі

нижче ЗО °С.

Застосування. Внутрішньо в краплях або у вигляді мікстури (час-

тіше з пепсином) при недостатній кислотності шлункового соку.

6.Лз галогенів та їх сполук.Солі кислоти хлористоводневої:натрію та калію хлорид

Натрію хлорид (Natrii chloridum*) NaCI (ДФУ)

Калію хлорид (Kalii chloridum*) KCI (ДФУ)

Добування. Натрію та калію хлориди одержують шляхом очищен-

ня природних мінералів.

Властивості. Безбарвні кристали або білі кристалічні порошки без

запаху, солоного смаку; розчинні в воді, нерозчинні в 95 % спирті.

Ідентифікація:

Субстанції дають характерні реакції на іони натрію, калію та хлориди.

Випробування на чистоту:

Броміди визначають спектрофотометрично після окиснення хлора-

міном у присутності фенолового червоного і натрію тіосульфату (у ви-

падку присутності йодидів). Оптична густина одержаного розчину не

має перевищувати оптичну густину еталону.

Йодиди визначають з розчином натрію нітриту в кислому середовищі

у присутності крохмалю; не повинне з'являтися блакитне забарвлення:

2I^- + 2NaNO2 + H2SO4 -→ І2 + 2NO↑ + Na2SO4 + Н2О

Барій визначають за реакцією з розчином кислоти сульфатної роз-

веденої. Опалесценція одержаного розчину не повинна перевищувати

опалесценцію суміші розчину S і води дистильованої.

Оскільки іони натрію та калію є антагоністами, то в солях натрію

визначають домішки калію, а в солях калію - домішки натрію методом

атомно-емісійної спектрометрії

Кількісне визначення:

1. Аргентометрія за методом Фольгарда, зворотне титрування в

присутності дибутилфталату, індикатор - феруму (III) амонію сульфат,

перерахунок проводять на суху речовину; (s = 1) (ДФУ):

NaCI + AgNO3 → AgCl↓ + NaNO3

AgNO3 + NH4SCN → AgSCN↓+ NH4NO3

3NH4SCN + Fe(NH4)(SO4)2 → Fe(SCN)3 + 2(NH4),SO4

2. Натрію хлорид можна визначати прямою аргентометрією з по-

тенціометричним визначенням точки еквівалентності, перерахунок про-

водять на суху речовину; (s=1) (ДФУ).

3. Аргентометрія за методом Мора, пряме титрування, індикатор -

калію хромат; (s = 1):

NaCl + AgNO3 → AgCl↓ + NaNO3

2AgNO3 + K2CrO4 → Ag2Cr04↓ + 2KNO3

4. Меркуріметрія, пряме титрування, індикатор - дифенілкарбазон

або дифенілкарбазид; (s= 1):

2NaCl + Hg(NO3), →HgCl2 + 2NaNO3

Точку еквівалентності також можна встановлювати за допомогою

натрію нітропрусиду:

Na2[Fe(CN)5N0] + Hg(NO3)2 →↓Hg[Fe(CN)5NO] +2NaNO3

Зберігання. У добре закупореній тарі.

Застосування. Основна функція натрію хлориду - забезпечення

постійного осмотичного тиску крові.

Калію хлорид застосовується при гіпокаліємії (внаслідок прийому

діуретиків); антиаритмічний засіб.