Розліл 1. Історія вивчення автотрофної компоненти річки случ

Дані про Случ і її притоки, зокрема про розміри і водний режим річок, накопичувалися поступово впродовж багатьох років. Як про водний шлях до Прип’яті писали на початку нашої ери стародавні мислителі Пліній і Плометей. Відомості про річку є в російських літописах. Проте спеціальні обстеження річок басейну, мабуть, до кінця XVII століття не проводилися. На стародавніх картах указувалися лише основні контури крупних річок, включаючи Случ.

У 1540 році С. Мюнстером була видана карта Польщі і сусідніх територій, де показані Прип’ять і її найважливіші притоки: справа – Стир та Горинь із Случчю (Південною). На карті Г. Меркатора (1595 рік) річкова мережа представлена більш повно, хоча і не зовсім правильно в плані. На карті 1645 року вже у загальних рисах дається вірне уявлення про річку Случ і її основні притоки. На виданих в 1702 і 1773 роках картах річкова мережа басейну Прип’яті відбита ще недостатньо повно. Найповніше річкова мережа басейну Прип’яті нанесена на карті «Гідрографія Європейської Росії» (1846 рік). У книзі «Гідрографія Російської імперії», яка вийшла в 1847 році, дані основні характеристики гідрографії Случ і її деяких приток.

Детальні гідрологічні і гідрографічні дослідження в басейні Случі були здійснені в 1873-1898 роках – в період роботи Західної експедиції по осушенню боліт Полісся. Якнайповніше вивчення гідрографії басейну пов’язане з діяльністю навігаційно-описової комісії Міністерства шляхів сполучення в 1874-1900 роках. Докладні обстеження і опис Случі виконані в 1875-1878 роках. Аналогічні дослідження проводилися в 1902-1910 роках і 1911-1912 роках. З метою проектування меліоративних робіт гідромеліоративні дослідження в басейні широко проводяться починаючи з 20-30 роках ХХ століття [9].

У 1984 році П. М. Царенком проводилося дослідження фітопланктону 16 річок Житомирського Полісся у 29 пунктах, де було виявлено 118 видів, 28 різновидностей і 4 форми хлорококових водоростей, що належать до 40 родів і 9 родин. Серед досліджених річок була і Случ, в якій виявлено 55 видів, 7 різновидностей, 1 форма хлорококових водоростей [21].

У 2007 році В. В. Триліс, Г. О. Карповою, Т. М. Новосьоловою та Н. Г. Паньковою було проведено дослідження по визначенню біологічних складових референційних умов однієї з найменш антропогенно змінених ділянок річки Случ. Дослідження здійснювалися у червні 2007 року за стандартними гідробіологічними методиками. Була проведена геоботанічна зйомка з визначенням флористичного та фітоценотичного складу, особливостей зростання макрофітів. Гідробіологічні проби збирались окремо на плесах та перекатах, проводився ручний збір макробезхребетних з річкових субстратів. Іхтіофауна досліджувалася ставними сітками (вічко 25 мм, 30 та 40 мм), мальковим сачком та опитуванням місцевих рибалок. У ході дослідження було встановлено видовий склад фітопланктону плесів, який представлений 25 видовими та внутрішньовидовими таксонами, що відносяться до 6 відділів. Він формувався в основному зеленими хлорококовими – 17 таксонів; водорості інших відділів мали невелику представленість (синьозелені, криптофітові, діатомові по 2, дінофітові та жовто-зелені – по 1 таксону). Автори зазначили, що чисельність фітопланктону (29,52 млн. кл./дм³) переважно утворювалась у результаті розвитку хлорококових, зокрема Coelastrum microporum Nag. In. A. Br., криптофітових Rhodomonas pusilla (Bachm.) Javorn., синьозелених Merismopedia punctata Meyen. У формуванні біомаси (6,68 мг/дм³) головну роль відігравали діатомові Stephanodiscus Hantzschii Grün. in Cl. et Grün., криптофітові Rhodomonas pusilla (Bachm.) Javorn. та зелені хлорококові. Також авторами вказано, що на перекатах фітопланктон характеризувався дещо багатшим видовим складом – 30 таксонів з 6 відділів: синьозелені, дінофітові, жовто-зелені, евгленові – по 1 виду, зелені – 22, та діатомові – 4 види. Біомаса – 3,23 мг/дм³. Домінували за цими показниками зелені. [18]

Попри всі згадані роботи, на сьогодні в літературі відсутні фундаментальні узагальнення щодо фітопланктону річки Случ. Не знайдені задовільні відомості щодо таксономічного, екологічного та інформаційного різноманіття водоростей, частоти трапляння видів, а також просторово-часової динаміки цих показників для даної річки. Таксономічні зведення планктонних водоростей річки Случ необхідні для збереження існуючої альгофлори, виявлення рідкісних, зникаючих видів та видів, що потребують охорони, а також таксонів, що є потенційними об’єктами біотехнології. Саме тому дослідження таксономічного складу фітопланктону р. Случ, на сьогодні є актуальними.

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ