
- •Тема 2. Функціональні стилі сучасної української мови
- •Література
- •1. Художній стиль
- •Фонетичні
- •Лексико-фразеологічні
- •Граматичні
- •2. Офіційно-діловий стиль
- •Офіційно-діловий силь має такі підстилі:
- •Акт проголошення незалежності україни
- •Проголошує
- •3. Публіцистичний стиль
- •Основні мовні засоби:
- •4. Науковий стиль
- •5. Конфесійний стиль
- •Граматичний рівень:
- •6. Розмовний стиль
- •Фонетичні:
- •Лексико-фразеологічні:
- •Граматичні:
2. Офіційно-діловий стиль
Основне функціональне призначення цього стилю – регулювати ділові стосунки мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговувати громадські потреби людей у типових ситуаціях.
Найголовніші ознаки – документальність (кожен офіційний папір повинен мати характер документа), стабільність, високий ступінь стандартизації, лаконізм, точність, сувора регламентація тексту, майже цілковита відсутність емоційності та образності і будь-якого вияву індивідуальності автора.
Особливості мовного оформлення офіційно-ділового стилю, зумовлені специфікою його використання.
Лексико-фразеологічний рівень:
використання спеціальних термінів – мовних штампів, кліше, канцеляризмів (напр., розпорядження, протокол, нижчепідписаний, супровідний, високі договірні сторони, відповідно до ..., згідно з розпорядженням тощо);
відсутність емоційно-експресивної лексики.
Граматичний рівень:
висока частотність уживання абстрактних іменників на –ість, -ання (розпорядження, стягнення, чинність, організованість, недоторканість і под.);
переважання інфінітивних, неособових дієслівних форм (ухвалити, заслухати, подається, організвоується тощо);
типове вживання ускладнених речень, нанизування кількох підрядних тощо;
розщеплені форми присудків (здійснити перевірку, провадиться набір, прийняти рішення, надати допомогу і под.);
чітка організація тексту – поділ на параграфи, пункти, підпункти.
Офіційно-діловий силь має такі підстилі:
1) адміністративно-канцелярський (накази, інструкції, розпорядження, довідки, заяви, звіти, офіційні листи, оголошення тощо);
2) дипломатичний (міжнародні угоди - кнвенції, повідомлення –комюніке, протоколи, звернення – ноти і под.);
3) законодавчий (юридичний) – закони, статути, укази, постанови тощо.
Зразки стилю:
Акт проголошення незалежності україни
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,
- продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,
- виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,
- здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто
Проголошує
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави – України.
Територія України є неподільною і недоторканою.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
24 серпня 1991 року.
3. Публіцистичний стиль
Головна функція цього різновиду мовлення – інформативно-пропагандистська та агітаційна. Це стиль засобів масової інформації (преси, радіо, телебачення), які покликані не тільки висвітлювати різноманітні суспільно-політичні проблеми, а й формувати громадську думку. Саме тому публіцистика характеризується з одного боку популярним, чітким викладом, орієнтованим на швидке сприймання повідомлень, стислість і зрозумілість інформації, а з іншого – експресивністю, частково поєднуючи таким чином ознаки наукового та художнього стилів.
Отже, визначальною ознакою цього стилю є вдале поєднання логізації викладу із емоційно-експресивним забарвленням, тому він характеризується доступністю, полемічністю викладу, образністю, експресивністю та афористичністю.