Тема 2. Функціональні стилі сучасної української мови

1. Художній стиль української мови: мета, сфера вживання, підстилі, жанри, мовні ознаки.

2. Характеристика офіційно-ділового стилю.

3. Стильові ознаки, підстилі, жанри реалізації публіцистичного стилю сучасної української мови.

4. Науковий стиль сучасної української мови та його мовні особливості.

5. Конфесійний стиль в системі функціональних стилів сучасної української мови.

6. Загальний огляд розмовно-побутового стилю сучасної української мови.

Література

1. Кожина М. Стилистика русского языка – М.: Просвещение, 1983. – С 66-82

2. Єрмоленко С. Нариси з української словесності: Стилістика і культура мови. – К.: Довіра, 1999. - С. 270-284

3. Сучасна українська літературна мова: Стилістика. – К.: Наукова думка, 1973. – С. 561-582

4. Чередниченко І.Г. Нариси з загальної стилістики сцчасноїукраїнської мови. – К.: Рад. шк., 1962. – С. 41-85

5. Культура мови вчителя: Курс лекцій / за заг. ред. О.Г. Муромцевої. - Харків: Гриф, 1998. – С.162-172

6. Пономарів О.Д. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. - С. 5-18

7. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. – К.: Наук. думка, 1976. – 287 с.

1. Художній стиль

Особливим функціональним різновидом писемної мови є стиль художньої літератури (інші назви – художній, художньо-белетристичний). Специфіка його у тому, що це складний сплав компонентів, у якому відображається усе багатство національної мови. З одного боку, він вбирає у себе елементи усіх інших стилів літературної мови, трансформує і переосмислює їх, з іншого – передбачає використання діалектизмів, жаргонізмів, неологізмів, застарілих слів та інших складників, якщо це вмотивовано потребою мистецького зображення дійсності. В історії української літературної мови художній стиль посідає особливе місце. Адже саме із художньої творчості І. Котляревського започаткувалася нова українська літературна мова. Тривалий час цей різновид залишався єдиним повнокровним стилем, оскільки інші стилі через обмежені державною системою функції не могли природно розвиватися.

Художній стиль обслуговує духовно-естетичну сферу життя народу. Він використовується в індивідуальній і колективній творчій діяльності, різних видах мистецтва, культурі, освіті. Це особливий спосіб мислення, який полягає у відтворенні дійсності через конкретно-чуттєві образи.

Основне призначення цього стилю – впливати засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття, і волю читачів, формувати ідейні переконання, моральні якості та естетичні смаки.

Головні ознаки: образність, поетичність, естетика мовлення, експресія як інтенсивність вираження, зображувальність (конкретно-чуттєве живописання дійсності – людей, природи, явищ, понять, якостей, властивостей, відношень). У художньому стилі все подається крізь призму інтелекту і світовідчуття особистості (образ автора), і все спрямовується на особистість читача (слухача).

Основні мовні засоби:

Фонетичні

• звукові повтори (алітерація, асонанс, звуковий паралелізм, анафора, епіфора, зіткнення, рима, кільце тощо. Напр.: Криши, ламай, трощи стереотипи! Вони кричать, пручаються,- ламай!(Л.Костенко) – алітерація; “Йде вже літо повноліто Йде вже сонце повна повня...” (І.Драч)- анафора, звукоповтори);

• звуконаслідування (Сумними довгими ключами Летять у вирій журавлі, Прощаючись надовго з нами Своїм “кру-кру”... – Б.Лепкий );