4. Перерахувати основні причини ненормативного розвитку дітей. Назвати основні групи дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями.

Розвиток - це процес кількісних і якісних змін в організмі, психіці, інтелектуальній та духовній сферах людини, зумовлених впливом зовнішніх, внутрішніх, керованих й некерованих факторів. Аномальним (від грец. - неправильний) розвитком називають порушений нормальний хід загального розвитку фізичним чи психічним дефектом дітей, що виник під впливом несприятливих екзогенних й ендогенних факторів на розвиток ембріону й плоду в період внутрішньоутробного розвитку, пологів та на ранніх етапах життя дитини до 3-х років. Ендогенні (генетичні) причини: спадкова схильність, вік, гормональний статус, вірусні та бактеріальні інфекції, що здатні змінити хід вагітності. Екзогенні (фактори середовища) причини викликають відхилення в розвитку, що впливають у різні періоди онтогенезу: в пренатальний період - патогенні агенти, які діють на плід у внутрішньоутробному розвитку (інфекції, фізичні, психічні травми, токсикози вагітності, інтоксикації, температурні впливи, хвороби вагітної жінки); в натальний - (травми, інфекції, асфіксія); в постнатальний - (травми, алкогольні, наркотичні, нікотинові інтоксикації, нестача харчування взагалі або вітамінна неповноцінність чи надлишок, токсичні речовини у воді й продуктах, радіація, стрес). На основі теорії Л.Виготського про первинний дефект відбувається вивчення порушень у дітей та залежно від типу порушення виокремлюють такі категорії дітей з ОПФМ: 1. з порушеннями слуху (глухі, оглухлі, зі зниженим слухом) (первинний дефект порушення слухової функції, а вторинний - мовлення); 2. з порушеннями зору (сліпі, осліплі, зі зниженим зором) (первинний - порушення зорового аналізатора, вторинний-порушення пізнавальної діяльності); 3. з порушеннями інтелекту (розумово відсталі) (первинний дефект - порушення формування пізнавальних здібностей і пізнавальної діяльності, а вторинний - порушення мовлення); 4. група дітей ЗПР (первинний - несформованість псих. процесів, вторинний - порушення пізнавальної діяльності і мовлення); 5. з мовленнєвими порушеннями (первинний - порушення усного мовлення, вторинний - писемного); 6. з порушеннями опорно-рухового апарату (первинний - порушення моторно-руховоїї функції м'язової системи, вторинний - порушення пізнавальної діяльності і мовлення); 7. зі складною структурою порушень (розумово відсталі; сліпі чи сліпоглухонімі та ін.) два первинних дефекти - порушення аналізаторів і порушення ЦНС; 8. з емоційно-вольовими порушеннями та діти з аутизмом (аути - порушення комунікативної функції) (первинний - порушення навчальної діяльності, вторинний - порушення мовлення). Статистичні дані демографічних процесів свідчать, що в Україні з кожним роком зростає кількість дітей із проблемами розвитку, сьогодні їх понад 152 тисячі, близько 58 тисяч сімей виховують дітей з ОПФМ. Від народження ця категорія дітей вимагає особливого підходу, бо через обмежені фізичні й психічні можливості вони нездатні самостійно, без спеціально організованих умов й спеціального педагогічного навчання і виховання адаптуватися до зростаючих соціальних вимог.