- •Дати визначення спеціальної педагогіки як науки. Визначити об’єкт, предмет і завдання. Висвітлити її значення та зв’язки з іншими науками.
- •2 Розкрити науково-теоретичні основи спеціальної педагогіки, історію її розвитку та становлення як педагогічної науки.
- •3. Визначити правові основи спеціальної допомоги дітям із обмеженими психофізичними можливостями.
- •Перерахувати основні причини ненормативного розвитку дітей. Назвати основні групи дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями.
- •Схарактеризувати основні психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із комбінованими порушеннями.
- •Схарактеризувати дітей із зпр та назвати основні психолого-педагогічні особливості їх розвитку.
- •Охарактеризувати та назвати основні психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями опорно-рухового апарату.
- •Схарактеризувати та назвати основні психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями поведінки.
- •Схарактеризувати психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями мовлення.
- •Схарактеризувати психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями інтелекту.
- •Дати визначення спеціальної психології як науки. Визначити предмет, завдання та методи. Висвітлити значення спеціальної психології та її міждисциплінарні зв’язки.
- •12.Визначити та охарактеризувати основні закономірності психічного розвитку людини. Назвати та охарактеризувати види дизонтогенезу (порушеного розвитку).
- •13.Висвітлити історію становлення і розвитку вітчизняної спеціальної педагогіки.
- •14.Схарактеризувати причини розумової відсталості. Висвітлити класифікацію розумової відсталості у вітчизняній спеціальній літературі.
- •15.Схарактеризувати причини виникнення зпр. Висвітлити класифікацію зпр за к.С. Лебединською.
- •16.Висвітлити методи психолого-педагогічної діагностики дітей з обмеженими психофізичними можливостями.
- •17.Назвати й розкрити значення традиційних і нетрадиційних технологій навчання і виховання дітей з обмеженими психофізичними можливостями.
- •18.Розкрити особливості інтеграційних процесів в сучасній Україні. Дайте визначення понять „інклюзія”, „інтеграція” та охарактеризуйте її типи і форми.
- •19.Розкрити особливості навчально-виховної роботи з розумово відсталими дітьми в дошкільному і шкільному віці.
- •20.Схарактеризувати лінгвістичні та психолінгвістичні основи спеціальної педагогіки. Розкрити соціальний аспект мовленнєвого спілкування.
- •21.Розкрити особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітньої спеціалізованої школи інтенсивної педагогічної корекції і-іі ступеня для дітей із зпр.
- •22.Схарактеризувати основні форми організації навчально-виховного процесу в умовах загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату для дітей з тяжкими вадами мовлення.
- •23.Висвітлити особливості альтернативних форм навчання дітей з пмр, які застосовуються в сучасних умовах.
- •24.Визначити особливості, напрями та принципи організації навчально-виховного процесу дітей з порушеннями зору.
- •25.Дати характеристику методів навчання дітей з порушеннями слуху.
- •27.Висвітлити прогресивні форми організації корекційного процесу дітей із дцп закордоном.
- •28.Розкрити зміст методів навчання дітей з аутизмом теассн-програми, холдинг-терапії, методу „Ритм життя”, комунікативного методу підкріпленого музикою, методу вибору, оперативного навчання.
- •29.Система освітніх закладів для дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями.
- •30.Висвітлити роль сім’ї в навчанні та вихованні дітей з обмеженими психічними і фізичними можливостями, робота дефектолога з батьками.
27.Висвітлити прогресивні форми організації корекційного процесу дітей із дцп закордоном.
Кондуктивне навчання — це ефективна навчальна система реабілітації дітей і дорослих з руховими порушеннями, які виникли в результаті ураження нервової ситсеми. Метод кондуктивного навчання розроблений в Угорщині в минулому столітті лікарем і педагогом Андрашем Пето (1946 p.), базується на концепції, згідно з якою мозок дитини розвивається в конкретних умовах, "навчаючись" керувати задоволенням біологічних і соціальних потреб індивіда, адаптуючись до навколишнього середовища.
Мета кондуктивного навчання Пето не в руховому чи функціональному покращенні (мається на увазі в біологічному розумінні), а у всебічному розвитку особистості за допомогою навчання. Згідно з головною ідеєю, існує опосередкований спосіб — за допомогою рівнів пізнання і сприйняття — подолати порушення функцій і недостатність координацій, характерних для людей з руховою дисфункцією.
У перекладі з англійскої мови "кондуктор" – це "провідник", "інструктор". У системі "суспільство – кондуктор—хвора дитина" кондуктор виступає, з одного боку провідником потреб, прагнень, вмінь дитини-інваліда, а з іншого він адаптує навколишнє середовище до можливостей цієї дитини. Пето вважав, що діти з церебральним паралічем мають великий запас можливостей, який дуже швидко мобілізується при кондуктивній терапії. Підчас довготривалої роботи розвиваються патерни рухів (церебральна активність), тяжкі порушення праксису знижуються, що веде до загального покращення рухової активності.
Кондуктивне навчання не вважає за доцільне проведення індивідуальних занять у "чистому вигляді". Можливий тільки індивідуальний підхід до кожного з учасників групових занять, оскільки крім загальних у кожного є свої завдання і способи їх досягнення. Завдання педагога — знайти спосіб (від простого до складного), який допоможе конкретній дитині найбільш активно і правильно виконати поставлене завдання. Група протягом дня оволодіває різними видами діяльності, включаючи приймання їжі, вмивання, ігри і закінчуючи навчанням. Хода, мовлення, соціальна, психологічна і емоційна сфери розвиваються не окремо чи послідовно, а одночасно і взаємопов'язано. Виконуючи ті чи інші дії, дитина описує їх словами, промовляючи: "я йду", "я сідаю", "я беру" і т. ін. Проговорюванням супроводжується також гра. Підкріплення рухів словами і рахуванням сприяє більш активному закріпленню. Розвиток рухів і мовлення в кондуктивному навчанні розглядається, як єдине ціле.
Для підтримання мотивації у дітей кондуктор повинен в реабілітаційному процесі використовувати принципи заохочення. Заохочення може бути різноманітне — від похвали, до маленького подаруночка: іграшки, цукерки.
Кондуктивна терапія може бути призначена:
1. Дітям різного віку, які мають симптоми тяжкої затримки моторного розвитку.
Всі спастичні форми ДЦП при встановленні діагнозу до 6 років (краще до 3 років). Діти з відносно збереженим інтелектом.
Всім дітям, які мають ознаки дистонічних (чи гіперкінетичних) форм ДЦП в різному віці, навіть дорослим до 20 років з легкими інтелектуальними порушеннями.
Дітям з повільно прогресуючими захворюваннями з дистонічними гіперкінетичними проявами в ранньому дитинстві, якщо дитина доступна контакту і не має порушень зору.
Важливою умовою при відборі дітей для занять за методикою Пето є грамотні, наполегливі, активні батьки, які готові брати участь у терапії, спостерігати за правильним виконанням рухів, положенням, ходою під час гри і переносити все в повсякденне життя.
Оптимальні результати досягаються, коли за системою Пето починають працювати з перших місяців життя дитини, оскільки у віці до 1 року стає можливим зменшити вплив ранніх тонічних рефлексів (поки не сформувались патологічні пози), попередити неправильну поставу, порушення ходи; також запобігти формуванню адаптивних психологічних і пізнавальних проблем.
Кондуктор у своїй роботі приділяє особливу увагу розвитку навичок самообслуговування, покращенню маніпуляцій, формуванню ігрових навичок, ранньому мовленнєвому розвитку, а також формуванню у дитини знань про навколишній світ. У ранньому віці проводяться індивідуальні й групові заняття. Батьки допомагають дитині виконати завдання, які показує кондуктор. Спеціаліст повинен допомогти дитині обрати правильну позу і таке положення тіла, яке надає можливість найбільш правильно виконати необхідне завдання. Мета співпраці з сім'єю — не просто правильне виконання вправ під час занять, а й використання навичок у повсякденному житті.
Фахівців з кондуктивної педагогіки готують в Міжнародному коледжі Інституту Пето в Будапешті. Випусники отримують диплом за двома спеціальностями: ступінь бакалавра з кондуктивної педагогіки і ступінь бакалавра з загальної педагогіки.
