- •Схарактеризувати особливості логопедичної роботи при порушеннях опорно-рухового апарату.
- •Схарактеризувати особливості навчання і виховання дітей із загальним недорозвитком мовлення. Розкрити зміст логопедичної роботи з ними у системі освіти.
- •Висвітлити специфіку логопедичної роботи з дітьми з обмеженими розумовими можливостями.
- •Розкрити специфіку логопедичної роботи при порушеннях зору у дітей.
- •Розкрити специфіку логопедичної роботи при порушеннях слуху у дітей.
- •Дати визначення дизартрії. Висвітлити історію її вивчення, причини виникнення. Схарактеризувати види та напрями логопедичної роботи.
- •Дати визначення дисграфії, її видів. Схарактеризувати напрями та етапи логопедичної роботи.
- •Дати визначення дислексії, її видів. Схарактеризувати напрями та етапи логопедичної роботи.
- •Висвітлити основні види порушення писемного мовлення. Висвітлити історію їх вивчення та причини виникнення.
- •Схарактеризувати основні етапи логопедичної роботи при алалії та розкрити їх сутність.
- •Дати визначення алалії. Висвітлити історію її вивчення, причини виникнення та види.
- •Назвати основні етапи логопедичної роботи з дошкільниками при заїкуванні та розкрити їх зміст.
- •Дати визначення заїкування. Висвітлити історію його вивчення, причини виникнення та види.
- •Схарактеризувати види порушення темпу мовлення та причини іх виникнення. Відмітити комплексний характер усунення.
- •Схарактеризувати види порушення голосу. Назвати основні етапи логопедичної роботи з дітьми при дисфонії, ринофонії, афонії та розкрити їх сутність.
- •Перерахувати основні етапи логопедичної роботи при закритій ринолалії та розкрити їх зміст.
- •Назвати основні етапи логопедичної роботи при відкритій ринолалії та розкрити їх сутність.
- •Дати визначення ринолалії, розкрити історію її вивчення, причини виникнення та види.
- •Перерахувати основні ознаки функціональної дислалії, охарактеризувати її різновиди та етапи логопедичної роботи.
- •Дати визначення дислалії та розкрити історію її вивчення, причини виникнення та види.
- •Схарактеризувати фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення у дітей та напрями корекційної роботи.
- •Розкрити сутність психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
- •Проаналізувати основні напрями в організації логопедичної допомоги дітям, підліткам й дорослим в Україні.
- •Розкрити теоретичні основи логопедії, історію становлення як педагогічної науки в Україні та її зв’язки з іншими науками.
- •Дати визначення логопедії як педагогічної науки. Визначити об'єкт, предмет і завдання логопедії. Висвітлити актуальні проблеми сучасної логопедії.
Розкрити специфіку логопедичної роботи при порушеннях зору у дітей.
Практично 80% дітей з проблемами зору мають порушення мовлення і мови. У них частіше зустрічаються комплексні відхилення від норми, порушення просторової координації, погано розвинена дрібна моторика, проблеми в пізнавальній сфері, не сформована мовленнєва функціональна система, обмежений словниковий запас, спотворено розуміння смислової сторони мовлення. Нечіткість, вузькість сприйняття утрудняє пізнавання предметів, їх форм, характерних зовнішніх ознак. У слабозрячих дітей труднощі фонетико-фонематичного і артикуляційного порядку, виникають проблеми лексико-граматичної властивості. У системі занять здійснюється комплексний підхід до корекції порушення, розвитку дітей силами логопеда, тифлопедагога, ортоптиста, психолога, вихователя і ряду інших фахівців. Корекційну спрямованість логопедичних занять визначають: 1. Використання спеціальної наочності, крупної фронтальної (до 15-20 см) і диференційованої індивідуальної (від 1 до 5 см); використання фонів, поліпшуючих зорове сприйняття при демонстрації об'єктів; переважання допомоги червоного, оранжевого, жовтого кольору, підставок, що дозволяють розглядати об'єкти у вертикальному положенні. 2. Вибір методів і прийомів з обліком не тільки вікових і індивідуальних можливостей, але і стану зорових функцій, рівня розвитку сприйняття, періоду лікування. Швидка стомлюваність дітей вимагає зміни діяльності. Як обов'язкова частина будь-якого заняття вводяться фізкультхвилинки. 3. Індивідуальний і диференційований підхід, необхідно враховувати гостроту зору і залежно від цього можливості дитини, швидкість входження в контакт в процесі навчання, темп виконання завдання, реакцію на оцінку діяльності, стійкість уваги. 4. Створення умов для кращого зорового сприйняття при проведенні фронтальних занять з дітьми розміщення наочного матеріалу на тлі інших об'єктів. 5. Умови для повного і точного сприйняття демонстрованого об'єкту: вибір адекватного фону; вибір оптимального кольору; постійне використання указки для уточнення; дитина з оклюзією знаходиться при показі у дошки з боку розплющеного ока; на даній картині мають чіткий контур; безперервне зорове навантаження складає не більше 10 хв. Найважливішою ланкою всієї системи корекційної роботи є ігрова діяльність: ігри і вправи, сприяючі розвитку слухової уваги; адаптовані д/ігри і допомога (малюнки з чітким контуром, обов'язково в рамці).При організації логопедичної роботи вирішуються і спеціальні завдання дошкільної установи для дітей з порушеннями зору: збагачення зорових уявлень (малюнки предметів); розвиток зорово-рухової координації (всі завдання на з'єднання); розвиток слухової уваги (орієнтування на звукові властивості предмету); стимуляція зорово-пізнавальної активності; включення в наочно-практичну діяльність розумових операцій (диференціювання голосних і приголосних, звукобуквений аналіз слова); розвиток зорового сприйняття в єдності з розвитком несенсорних психічних функцій (уваги, пам'яті, мислення, мови). Навчання грамоті також звуковим аналітико-синтетичним методом (пропозиція - слово - склад - звук). Проте ця робота має корекційну спрямованість: навчання грамоті, що включає наступні завдання: розвиток інтересу до занять; уточнення і розширення уявлень про навколишній світ, розвиток мови; виправлення недоліків слухового сприйняття, виховання фонематичного слуху; зміцнення м'язів апарату артикуляції, розвиток навиків чіткого артикулювання звуків; розвиток зорового сприйняття і просторового орієнтування; координація дрібних м'язів руки. Формування навиків звукового аналізу починається з уміння розрізняти немовні звуки (шум машини, шелестіння листя, шум вітру). Щоденне проведення артикуляційної гімнастики, вправ для м'язів апарату артикуляції, виправлення вимови, заучування віршів на певний звук створюють основу для подолання порушення мовлення. Особливе значення має: формування орієнтації в просторі; вих-ня уваги до частин власного тіла та розвиток просторових уявлень; розвиток моторики; ігрова терапія. Підбір дидакт.матер.: рельєфні картинки; спец, підбір іграшок для такт, сприйняття, навчання, орієнтації в просторі.
