1 Шкідливий вплив сучасного харчування

1.1 Джанк-фуд або «їжа-сміття»

В сучасних умовах люди в Україні все частіше люди харчуються висококалорійними але малопоживними продуктами та напоями, які одержали назву "джанк-фуд". Це негативно впливає на харчовий статус і здоров’я населення, особливо молоді, призводить до розвитку так званого "прихованого голоду", дефіциту нутрієнтів, в першу чергу мінеральних речовин і вітамінів, призводить до поширення несприятливих харчових звичок, сприяє зростанню хронічних хвороб обміну речовин організму [Гуліч, Пересічний]

Смачні картопляні чіпси, пишні гамбургери і апетитна смажена курочка з ресторанів швидкого харчування, білий шоколад, шоколадні батончики, кава "три в одному", супи швидкого приготування, солоні горішки, "хімічні" сухарики з різноманітними смаками, кола, пепсі та інші солодкі газовані напої ‒ це неповний перелік продуктів, що мають високу калорійність, але при цьому низьку поживність і які вже 40 років іменують «джанк-фудом».

Джанк-фуд в перекладі з англійської (junk-food) означає «сміттєва їжа». До джанк-фуду сьогодні відносять всі продукти, які мають високу енергетичну цінність, підвищений вміст солі, цукру, жирів і добавок, але при цьому не приносять організму ніякої користі. Такі харчові продукти витримують тривале зберігання без спеціальних умов, дрібно розфасовані і спеціально створені для їжі на ходу. Проте з часом таке харчування призводить до розвитку хронічних захворювань: коліту, холециститів, гастритів, печії та запорів, ожиріння, задишки, депресії та ін. [Пятирикова].

Основні споживачі сміттєвої їжі ‒ люди, які мало замислюються про своє здоров’я, завжди поспішають, але нікуди не встигають. Їх також приваблює красиве оформлення таких продуктів. Так, молодь, ласуни, любителі пива, люди з низьким соціально-економічним достатком вибирають продукти швидкого приготування ‒ чіпси, кока-колу, вермішель «Мівіна» та їм подібні, кукурудзяні пластівці, чізбургери і гамбургери, напівфабрикати. При цьому реклама цих продуктів досить агресивна і розрахована на саму незахищену частину населення. В мережу «продуктового обману» потрапляє не тільки молодь, але й доросле населення. А дослідження показують про розвиток генетичної схильності дитини до сміттєвої їжі в тому випадку, якщо під час вагітності такими продуктами харчувалася мати [Пятирикова].

Їжа, вироблена промисловим способом вбиває ‒ стверджують багато вчених. З тих пір, як світ вступив в епоху індустріалізації, людству довелося впритул познайомитися з такими хворобами, як рак, цукровий діабет, атеросклероз, ожиріння, безпліддя, алергія, анемія, астма, синдром дефіциту уваги та гіперактивність, остеопороз, карієс ... Це також пов’язано з уявним достатком на прилавках з одного боку і активною рекламою з іншого боку, яка наполегливо просуває м’ясні і рибні напівфабрикати, різноманітні соуси, йогурти і сирки, величезний вибір солодощів та ін.

Ми відмовляємося від традиційної поживної їжі на користь сучасних зручних продуктів. Адже навіщо варити кашу з вівсяної крупи, якщо можна зварити кашу з пластівців або запікати рибу, якщо можна з’їсти пару сосисок. Так швидше і зручніше, але за це ми розплачуємося. З переходом людства на «зручну» їжу, кожне наступне покоління народжується все більш і більш слабким (фізично і психічно) [Козырева].

Крім того, в склад ласощів, на обкладинці яких красується напис «без консервантів і барвників» виробники найчастіше добавляють: сироп глюкозно-фруктозний; цукор; олію пальмову; сухе знежирене молоко, сухе незбиране молоко; емульгатори ‒ ефіри гліцерину і жирних кислот; розпушувачі: дигідропірофосфат натрію та бікарбонат натрію; суху молочну сироватку; какао-порошок; ароматизатор «ванілін» ідентичний натуральному і т. п.

До чого призводить Е211, він же бензоат натрію (як консервант харчових продуктів у виробництві повидла, мармеладу, меланжу, соків, лимонадів, маринадів, йогуртів, напівфабрикатів і багатьох добавок до їжі)? До злоякісних пухлин. Ризик підвищується, якщо в цьому продукті є вітамін С (аскорбінова кислота). В результаті хімічної реакції цих елементів утворюється бензол, який пошкоджує клітини нашого організму і може викликати онкологію.

Але в наш час небезпеку становлять не тільки добавки типу Е, а й численні замінники рослинного і вершкового масел, які шифруються під різними багатозначними фразами типу рослинний жир (а це не що інше як хімічний, тобто штучно створений, чужорідний нам жир, що негативно позначається на рівні інтелекту, обміну речовин тощо).

Так, глюкозно-фруктозний сироп (один із замінників цукру) додають майже в усі продукти дитячого харчування, такі як соки, сирки, йогурти, шоколад, мармелад, газовану воду, а також в кондитерські вироби. Адже цей сироп дуже дешевий, що значно зменшує собівартість товару, дозволяє збільшити термін придатності, надає апетитний вигляд товару, посилює апетит у покупця і викликає звикання, тому такий продукт хочеться купити знову і знову.

Але через деякий час після вживання ласощів з глюкозно-фруктозним сиропом, відбувається потужний емоційний сплеск, який у дітей може проявлятися у вигляді плаксивості, агресивності, небажання що-небудь робити. Знижується концентрація уваги, погіршується пам’ять ‒ тоді не до уроків. В таких ситуаціях лікарі ставлять дітям діагноз синдром дефіциту уваги або гіперактивності. Крім того, глюкозно-фруктозний сироп створює базу для прояву алергічних реакцій на все що завгодно, або посилює їх, якщо вони вже є. Руйнується обмін речовин, що проявляється у вигляді неприродної повноти або у вигляді неприродної худорлявості [Козырева].

Що б не говорила реклама, зірки з екранів телебачення і модних журналів, важливо усвідомлювати, що їх основне завдання продаж і прибуток, а тільки ми несемо відповідальність за стан свого здоров’я і наших дітей. Від Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) маємо такі невтішні дані: приблизно 2,3 мільярда дорослих людей мають надмірну вагу, понад 700 мільйонів ‒ страждають ожирінням. При цьому основними ворогами здоров’я людства ВООЗ називає «глобальні зміни харчування у бік підвищеного споживання енергоємних продуктів харчування з високим вмістом жиру і цукру з низьким вмістом вітамінів та мінералів», а також тенденцію до малорухомого способу життя. І якщо раціон підростаючого покоління складається з джанк-фуду, то в 30 років населення має представляти собою суцільну масу огрядних людей з серцево-судинними патологіями, порушеннями обміну речовин і діабет.

Вперше за 100 років Британське Агентство з продовольчих стандартів попереджає, що шкідливе швидке харчування і брак фізичного навантаження може призвести до значного скорочення очікуваної тривалості життя нинішнього молодого покоління. Проблема джанк-фуду загрожує вимиранням цілих народів і катастрофі світового масштабу. Тому в деяких країнах вона почала вирішуватися заборонами на державному рівні. Так, в ряді країн вже заборонено продаж у школах і навколо них джанк-фуду: не можна продавати лимонади, коктейлі, квас, чіпси і карамель. Медики рекомендують включити в шкільне харчування молоко і кефір, замінити напівфабрикати свіжою випічкою. [Пятирикова].

Начебто простіше, дешевше і швидше купити готові або напівготові продукти. Але треба не забувати, що ці продукти пройшли сувору обробку, рафінацію, нашпиговані хімічними добавками і негативно впливають на наше здоров'я. А заощаджені час, сили і гроші зараз, прийдеться витрачати часто в більшому розмірі потім – на лікування патологічних наслідків вживання таких продуктів. Хоча іноді, за браком часу на приготування їжі або за святковим столом, можна зробити виключення з правил здорового харчування, але повсякденне меню повинне складатися з натуральних продуктів [Жалпанова - Продукты, Троицкая].

Отже, джанк-фуд ‒ ворог для здоров’я людей. А культура споживання їжі в першу чергу виховується в сім’ї. Якщо батьки не звертають уваги на те, що вони їдять, то і їхня дитина буде неакуратною і неграмотною у виборі корисної їжі. Популяризація здорового способу життя може дати серйозний бій джанк-фуду, якому місце на сміттєвих звалищах, а не в шлунках людей [Пятирикова].