Загальні положення щодо організації виробничих процесів у тваринництві

1. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори.

2. Вимоги до персоналу, що бере участь у виробничому процесі.

3. Вимоги до території, виробничих приміщень, майданчиків.

4. Вимоги до організації й виконання виробничих процесів із підвищеним рівнем небезпеки.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про Охорону праці» № 2695-12 від 14.10.92.

2. Федоров М. І. та ін. Охорона праці в галузі АПК, Полтава. – 2005 р. – 396 с.

3. Федоров М. І. та ін. Охорона праці в галузі АПК – (Збірник схем, термінів. До повідкових даних, розрахунків та тестів). Полтава. – 2005 р. – 396 с.

4. Яворська В. М., Чабан В. Й. Охорона праці в галузі: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 288 с.

Вимоги до технологічних процесів.

1. Загальні вимоги охорони праці в тваринництві.

Безпека процесів, пов'язаних з виробництвом продукції тваринництва, повинна відповідати вимогам держ. стандартів, технологічної та експлуатаційної документації, інструкцій з вимог безпеки до технологічних процесів.

У виробництві продукції тваринництва на працюючих можуть діяти небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

- фізичні: рухомі машини та механізми; підвищена запиленість повітря; підвищена чи понижена температура, тиск, вологість та рухомість повітря; підвищений рівень шуму, вібрацій, іонізуючих, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації; відсутність чи нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла та ін.;

- хімічні (токсичні, подразливі, сенсибілізуючі, мутагенні та ті, що впливають на репродуктивну функцію);

- біологічні (мікроорганізми: бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, актиноміцети, найпростіші та продукти їхньої життєдіяльності і макроорганізми: тварини, рослини, люди й продукти їхньої життєдіяльності, а також культури кліток і тканин); а також спільні хвороби для людей і тварин: бруцельоз, туберкульоз,ящур, сибірка, сап, сказ, Ку-гарячка, лептоспіроз, туляремія і деякі гельмінтози (бичачий і свинячий солітер, трихінельоз, ехінококоз);

- психофізіологічні: фізичні перевантаження (статичні та динамічні), нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження та ін.).

Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у тваринництві

Специфіка технологій виробництва тваринницької визначає особливості процесів формування та виникнення виробничих небезпек.

Найтиповішими для тваринництва небезпечними факторами небезпечними умовами і просто небезпеками є:

1) рухомі машини, механізми та їхні окремі деталі;

2) підвищена вологість, запиленість та загазованість повітря робочої зони;

3) підвищена чи понижена температура повітря робочої зони;

4) електричний струм небезпечних параметрів (електроприводи освітлювальні установки, випромінювачі, водонагрівачі тощо);

5) біологічна небезпека: тварини, мікроорганізми, гриби та продукти їх життєдіяльності;

6) термічна небезпека (нагрівачі, гаряча вода, пара);

7) небезпека падіння на слизькій підлозі, східцях, трапах;

8) наявність хімічних речовин (консерванти, вітаміни, миючі засоби, зооциди тощо);

9) вибухонебезпека (компресорні установки, органічний пил);

10)пожежонебезпека;

11) нервово-психічні перевантаження.

При догляді за тваринами ряд небезпек походять безпосередньо від тварин (травмування людей тваринами, можливість зараження інфекційними захворюваннями), машин і механізмів, теплової т електричної енергії, будівель тощо.

Робота працівників тваринництва нерідко буває небезпечною через контакт з хворими тваринами, трупами та гноєм. Особливо небезпечні такі захворювання, як сибірка, туберкульоз, бруцельоз, ящур, лептоспіроз, сказ, бешиха, деякі гельмінтози та інші. Профілактичні заходи при цих захворюваннях зводяться, перед усе, до ретельного ветеринарного нагляду, своєчасної постановки діагнозу, лікування хворих тварин, дезінфекції приміщень та гною, а також дотримання обслуговуючим персоналом заходів особистої профілактики.

Основними травмами у тваринництві є забиття, порізи, переломи кісток, опіки, отруєння, ураження електричним струмом та інші.

Дослідами встановлено, що при експлуатації машин тваринництва і кормо виробництва відносно загальної кілько травм, які виникають щороку у тваринництві, на машини, агрегатуються з тракторами, припадає 64 %, при обслуговуванні стаціонарного обладнання - 29%, самохідних та інших машин для кормо виробництва - 7 %

На підприємствах із виробництва продукції тваринництва повинні бути передбачені заходи щодо захисту працюючих від дії цих факторів (ЗІЗ, ЗКЗ).

Небезпечні місця та зони на фермах необхідно позначати попереджувальними знаками згідно з ГОСТ 12.4.026. Знаки, безпеки повинні бути розміщені на видному місці. Сигнальні пристрої, які попереджують про небезпеку, розміщують таким чином, щоб сигнали були помітними або добре прослуховувались під час виконання виробничого процесу.

 

2. Вимоги до технологічних процесів.

При проектуванні, організації ї впровадженні виробничих процесів у тваринництві необхідно виконувативимоги:

— утримання тварин;

— зменшення часу безпосереднього контакту працівників з тваринами за рахунок заміни ручної праці на механізовану та автоматизовану;

— виключення шкідливої дії на працівників продуктів життєдіяльності тварин, а також матеріалів, які мають шкідливі властивості;

— використання засобів колективного та індивідуального захисту;

— заміни виробничих процесів і операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами і операціями, за яких зазначені фактори відсутні, а вміст шкідливих речовин не перевищує гранично допустимих концентрацій та рівнів;

— дотримання правил експлуатації машин і обладнання, викладених в експлуатаційній документації;

— забезпечення заходів, направлених на запобігання проявленню небезпечних і щкідливих виробничих факторів у разі аварії;

— використання сигнальних пристроїв, кольорів і знаків безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026;

— своєчасного прибирання, знешкодження і знезараження виробничих відходів, які є джерелом шкідливих виробничих факторів.

Виробничі процеси, які супроводжуються забрудненням навколишнього середовища (повітря, ґрунту, водойм) і розповсюдженням шкідливих речовин у концентраціях, що перевищують гранично допустимі норми, встановлені відповідно до чинних стандартів та інших нормативних документів, проводити не дозволяється.

Для виробничих процесів, пов'язаних з виділенням і накопиченням шкідливих речовин та хвороботворних мікроорганізмів, потрібно передбачати устаткування для механічного очищення місць їх накопичення (доїльна апаратура, трубопроводи, виробничі приміщення, транспортні засоби тощо) з подальшим їх знешкодженням та знезараженням.

В місцях встановлення машин, механізмів, обладнання необхідно вивішувати інструкції по їх безпечному обслуговуванню і експлуатації.

2. Вимоги до персоналу, що бере участь у виробничому процесі.

З метою запобігання випадків травмування, при необережному поводженні з тваринами, кожен працівник тваринництва під керівництвом зооветфахівця вивчає правила безпеки по догляду та утриманню тварин.

Фізична безпека. При роботі з механізмами та рухомими машинами потрібно бути обачними і працювати в спецодязі. Мікроклімат виробничого середовища не повинен чинити несприятливого впливу на працівників. У виробничих приміщеннях, де неможливо встановити допустимі нормативні показники мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, повинен бути забезпечений колективний або індивідуальний захист працівників згідно з вимогами. В інших виробничих та підсобних приміщеннях мікроклімат повинен відповідати ГОСТ 12.1.005. Температура поверхонь, що оточують постійне робоче місце, не повинна перевищувати 35 °С. Вологість оптимальна 40-60%, допустима 75%. Рівень шуму на робочому місці повинен бути не більше 80 дБА відповідно до ГОСТ 12.1.003.

У разі відсутності технічної можливості зниження шуму на робочих місцях до гранично допустимих величин працівники допускаються до роботи лише при наявності засобів індивідуального захисту.

Біологічна безпека повинна забезпечуватися мінімальним часом контакту працівників із тваринами, кормовими сумішами, продукцією тваринництва, екскрементами тварин і відходами виробництва; ефективною роботою вентиляції, систематичним проведенням дезінфекційних робіт та прибиранням приміщень, встановленням бактерицидних ламп та ін.

Поводження з тваринами має бути спокійним, упевненим, але не грубим.

Над стійлами агресивних тварин слід вивішувати попереджувальні знаки відповідно до ГОСТ 12.4.026 з пояснювальним написом типу "Обережно! Корова б'ється!" тощо. Конструкція станків, секцій, стійл для тварин повинна відповідати вимогам.

Працівники по догляду за тваринами, які мають незначні рани, садна, захворювання шкіри, допускаються до роботи лише з дозволу медпрацівників і за умови виконання ними потрібних захисних заходів.

Обслуговуючий персонал, що працює в ізоляторах, повинен мати санітарний спецодяг та взуття: халати, комбінезони, шапочки чи косинки, гумові фартухи, чоботи й рукавиці, які по закінченні роботи обов’язково дезінфікують. По закінченні роботи обслуговуючий персонал переодягається лише після душу. Для знезараження взуття перед входом у приміщення обладнують дезбар’єри.

Інфікований гній та трупи прибирають у гумових чоботях, комбінезоні та рукавицях. Одяг після цього ретельно дезінфікують. Халати й рушники раз на тиждень замочують в 1%-му розчині їдкого лугу чи 2%-му розчині натрію гідрокарбонату, кип’ятять 30 хв. і перуть у гарячій воді з милом. Спецодяг та взуття дезінфікують під наглядом ветеринарного працівника.

Працівники заходять на територію ферми через ветсанпропускник, обладнаний гардеробною кімнатою, рукомийниками, душовими кімнатами та пральнею з відділенням для дезінфекції одягу. Тут працівники та відвідувачі знімають свій одяг, приймають душ і в одязі господарства входять у виробничі приміщення. По закінченні роботи вони знову приймають душ у санпропускнику й одягають уже свій одяг. Гардеробну кімнату влаштовують так, щоб індивідуальний одяг і спецодяг зберігалися окремо.

У кожному тваринницькому приміщенні повинна бути аптечка з набором медикаментів і перев’язувальних матеріалів для надання першої допомоги працівникам ферм при травмуванні. Правила особистої гігієни спрямовані на збереження здоров’я працівників, профілактику хвороб тварин та одержання продуктів високої санітарної якості.