2.Річні витрати газу

Споживачами газу в місті є: населення, комунальні та громадські заклади, на опалення та вентиляцію і централізоване гаряче водопостачання, споживання промисловістю.

При проектуванні газопостачання населеного пункту, як правило, витрати газу обчислюють відповідно до діючих нормативів газоспоживання, а при реконструкції існуючих систем – на підставі характеристик встановленого газо-використовуючого обладнання.

Річні витрати газу населенням,м³/рік, (для приготування їжі та гарячої води) визначають по формулі (4.3 МВ 055-186):

_{,
(2)}

(1.1)

N – кількість населення, що проживає в районах з відповідним ступенем благоустрою. У формулу (1) слід підставити сумарне число із табл..1 ( )

y_i = 1 - ступінь охоплення газопостачанням житлових будинків у відповідному районі (для малоповерхової зони з 1-м ступенем благоустрою прийняти y_i =0,9).

- норма витрати теплоти населенням, яка залежить від ступеню благоустрою; вона приймається по [1,с.6,табл..2;2, таб. 5.1], так:

для 3-го ступеню благоустрою житла (газової плити + гаряче централізоване водопостачання), 2800 МДж\люд·рік;
_{для
2-го ступеню(газова плдита + газовий
водонагрівач для}_{підігріву
води)} ₈₀_{00
МДж\люд·рік;}
_{для
1-го ступіню благоустрою (газова плита
для підігріву їжі)} 4600 – МДж\люд·рік;

_-нижча теплота згоряння газу в МДж/м³.(у разі відсутності даних про хімічний склад газу його теплотворну спроможність, слід прийняти 34 МДж/м³) [1,с.5,п.3.3].

Приклад:

2.2 Річні витрати газу комунальними та громадськими підприємствами

Для пралень формула річних витрат газу V, м³/рік

, (2)

де 100 – кількість білизни в кг розрахунку на 1-го жителя;

z_n - ступінь охоплення пральними населення міста (0,3…1). В КП прийняти 1 - для багатоповерхової забудови і 0,5 – для малоповерхової; 0,3 – для одноповерхової забудови з 1-м ступенем благоустрою ;