14 Опис конструкції розподільчого пристрою

Відкритий розподільчий пристрій (ВРП) одержали широке застосування у високовольтних установках на напругу 35кВ і вище. Основний елемент ВРП є несучі конструкції,до яких за допомогою ізоляторів кріпляться струмопровідні частини. Апаратура відкритого розподільчого пристрою переважно встановлюється на невисоких фундаментах і розміщується так,щоб забезпечити наглядність схеми,зручність монтажу,ремонту і розширення підстанції.

Відстань між струмопровідними частинами і від них до різних елементів ВРП вибирається у відповідності з вимогами ПУЕ. На території розподільчого пристрою передбачені бетонні доріжки,які забезпечують зручність обслуговування і полегшують транспортування обладнання при монтажі і ремонті. Над доріжками передбачені достатні відстані від транспортуючого обладнання до струмопровідних частин. Розміри кожної комірки ВРП визначаються типом комутації обладнання і їх габаритами,а також прийнятими згідно ПУЕ ізоляційними проміжками і відносно допустимого по умовах безпеки для персоналу проходу поблизу обладнання, яке знаходиться під напругою.

РП 110кВ виконаний за схемою двох робочих систем шин з обхідною. В такому компонуванні всі вимикачі розміщуються в один ряд біля другої системи шин,що полегшує їх обслуговування. Такі розподільчі пристрої називають однорядними на відміну від інших компонувань,де вимикачі ліній розміщені в одному ряду,а вимикачі трансформаторів в іншому.

Кожний полюс шинних роз’єднувачів другої системи шин розміщений під проводами відповідної фази збірних шин. Таке розміщення дозволяє виконати з’єднання шинних роз’єднувачів безпосередньо під збірними шинами і на цьому ж рівні приєднати вимикач.

Ошинування РП виконується гнучкими сталеалюмінієвими провідникоми -АС-600/72. Лінійні і шинні портали і всі опори під апаратами – стандартні, залізобетонні.

Велика кількість портальних конструкцій в розглянутому типовому ВРП викликає необхідність проведення робіт на висоті, затруднює монтаж. Шинні роз’єднувачі РНДЗ-1-110Б/1000У1 розміщені на типовій опорній конструкції нижче збірних шин,причому всі три полюси – під середньою фазою. Роз’єднувачі шинних апаратів і лінійні кріпляться на опорних конструкціях висотою 2,5 м.

Кабелі і повітропроводи проложені в лотках із залізобетонних плит,котрі служать одночасно перехідними доріжками. В місцях перехрестя з дорогою лотки прокладаються під проїжджою частиною дороги.

На ВРП застосовані вимикачі типу ВВУ-110Б-40/2000У1,трансформатори струму типу ТФЗМ 110Б-111,та трансформатори напруги НКФ-110-83 У1.

15 Розрахунок захисного заземлення

Розраховуємо заземляючий пристрій РП-330 кВ, який виконаний по схемі

чотири вимикача на три приєднання. Кількість комірок: 5;

струм І_по =21,3 кА; ґрунти в місці спорудження: суглинок, глина;

довжина вертикальний заземлювачів ℓ = 5м; товщина ґрунту h₁ = 2м;

час дії релейного захисту 0,1с; час відключення вимикача 0,08с

Рисунок 15.1 - Контур заземлення РП-330 кВ.

Визначаємо довжину горизонтальних заземлювачів:

L_г = 222 ^. 9 +150 ^. 11 = 3420 м;

Визначаємо допустиму напругу дотику:

t = 0,18 с;

U_{доп.дот} = 400 В [1,с. 596]

Визначаємо коефіцієнт дотику:

М = 0,69 ₁/₂ = 150 / 50 = 3; [1,с. 598];

Визначаємо потенціал на заземлювачі

Визначаємо струм замикання на землю:

І_по⁽¹⁾ / І_по⁽³⁾ ≈ 1,5; І_по⁽¹⁾ = 1,5 ^. І_по⁽³⁾ ;

І_з = (0,4 ÷ 0,6) І_по⁽¹⁾ ; І_з =0,5^.1,5 21,3=15975 А

Визначаємо опір заземляючого пристрою:

Д ійсний план заземляючого пристрою перетворюємо в розрахункову квадратну модель:

Визначаємо кількість комірок по стороні квадрата:

m = 8 шт.

L^’_г = 2√S ^. (m + 1) = 2^. 182 ^. (8 + 1) = 3276 м.

Визначаємо довжину сторін комірки:

b = √S / m = 182 /8 = 22,8 м.

Визначаємо кількість вертикальних заземлювачів:

; nв = 73 шт

Загальна довжина вертикальних заземлювачів:

L_в = n_в ^. ℓ_в = 5 ^. 73 = 365 м.

Відносна глибина:

розраховуємо за формулою:

А = 0,444 – 0,84 ^. 0,03= 0,419

при ₁/₂ = 100 / 50 =2; а / ℓ_в = 11 / 5 = 2; [5, табл. 7.6]

знаходжу

визначаємо _е/₂ = 1,13;

_е = 1,13 ^. ₂ =1,13^. 50 = 56,5Ом ^. м.

Визначаємо загальний опір складного заземлювача:

Визначаємо напругу дотику:

U_доп = k_дот ^. R_з ^. І_з = 15975 ^. 0,13 ^. 0,18= 374 В  400 В.

Рисунок 4.1 – схема проектованої електростанції варіанту 1

Рисунок 4.2 – схема проектованої електростанції варіанту 2