2.3.Стандарт gks.

2.3.1 Призначення стандарту gks

У серпні 1985 р. документ, описуючий " Графічну корневу систему (Graphical Kernel System - GKS), був затверджений як міжнародний стандарт ISO 7942. Для того, щоб це стало можливим, знадобилося кілька років напружених зусиль провідних спеціалістів багатьох європейських країн і США в області машинної графіки. Новий стандарт об'єднав найбільш плідні методи й ідеї, досить повно представивши сучасний рівень розвитку програмування задач машинної графіки.

Як підказує сама назва стандарту, вона регламентує базові засоби системи машинної графіки, найбільше часто використовувані при рішенні різних задач. Тому застосування стандарту GKS найбільше доцільно при розробці програмних систем, що надають графічні засоби прикладним програмам більш високого рівня. Наприклад, розроблений на базі GKS графічний пакет, реалізований у виді бібліотеки підпрограм, до яких можуть звертатися модулі прикладної програми, може послужити в якості зручного інструмента прикладного програміста. На його основі можна розробляти програмні засоби, орієнтовані на рішення конкретних виробничих задач користувача найбільш зручним для нього способом.

GKS визначає набір базових функцій для програмування в області МГ, що застосовується для розробок графічних систем, починаючи від пасивного висновку до діалогових систем високого рівня.

Одна з основних концепцій GKS - поділ функцій висновку і введення. При цьому процесом діалогової взаємодії керує програма, що використовує GKS. Повний поділ і незалежність функцій висновку і функцій уведення, по-перше, забезпечує гарну структурируемость прикладних програм, по-друге, сприяє універсальності застосування GKS у різних системах.

В описі. GKS визначена семантика графічних функцій, а не синтаксис, тому GKS є язиково-незалежним ядром графічних систем. При реалізації передбачається його прив'язка до конкретних мов програмування.

При цьому всі базові графічні функції виконуються тільки через GKS. Виклик функцій GKS реалізується за допомогою мовного інтерфейсу, що залежить від конкретної мови програмування і звичайно виконується у виді підпрограм чи процедур.

При будь-якому варіанті побудови прикладної системи машинної графіки використання стандарту GKS дає визначені переваги в порівнянні з орієнтацією на конкретні графічні пристрої. Спрощується перенос програмного забезпечення на обчислювальні системи інших типів. Використання стандартних способів взаємодії з оператором дозволяє уніфікувати режими роботи користувача з різними програмними засобами, розробленими на основі GKS і родинних йому стандартів. Стандартизація способів взаємодії з пристроями дозволяє найбільше оптимально організувати обмін даними з апаратними засобами, при розробці яких використовувалися концепції GKS чи стандарту на інтерфейс графічного пристрою CGI.

Якщо реалізуюча стандарт GKS графічна система дозволяє формувати графічні метафайли відповідно до стандарту CGM, то можливий обмін графічною інформацією з іншими графічними системами.

У дійсній главі розглядаються основні особливості стандарту GKS і його мовних оболонок. Повний опис стандарту не приводиться. Тим, хто має потребу в більш докладних зведеннях, випливає їх знайти в роботах [6],[20],[21].

У прикладах, використаних у дійсній главі, використовується стандартна мовна оболонка для мови ФОРТРАН. У цій мовній оболонці імена функцій скорочені до 6 і менш символів із префіксом «G». Наприклад, для ламаної лінії ім'я функції виглядає як GPL, для активізації робочої станції - GACWK. У прикладах не використовується угода Фортрану, відповідно до якого перший символ імені функції визначає тип її вихідних даних, оскільки для читачів, не знайомих з мовою ФОРТРАН, таке використання імені функції незвично.