3. Збіг життєвих подій

Під ключовими життєвими подіями ми розуміємо народження, смерті, укладення шлюбів, розлучення і тимчасові поділу, переїзди, серйозні захворювання, зміни у взаєминах, у кар'єрі, зміна місця роботи і навчальних закладів, серйозні невдачі і успіхи і т.д. Події, що відбуваються в один і той же час в сімейній історії та часто здаються незв'язаними, системно співвідносяться і мають глибокий вплив на сімейне функціонування. Ми не говоримо тут, що одна подія викликає іншу і служить її причиною, швидше, мова йде про поєднання низки подій, які можуть впливати на розвиток сімейних патернів.

О.В. Чєрніков виділяє наступні чотири типи таких збігів:

а) збіг важливої життєвої події в родині з початком розвитку проблеми у когось із її членів або з, етапами її загострення. Типовим прикладом подібного збігу є вікова регресія дитини після, народження молодшого братика чи сестрички;

б) групування важливих життєвих подій у перехідний період між стадіями життєвого циклу. У цей період сім'ї особливо уразливі до змін. Наприклад, крах професійної кар'єри батька в якості начальника лабораторії проектного інституту після початку перебудови може накластися наперехід між підлітковим віком і фазою відділення дитини від сім’ї і особливо озлобити взаємини батька з сином, який намагається йти своїм шляхом. Або жінка, яка довго відкладала створення своєї сім'ї, виходить заміж, незабаром після смерті свого батька;

в) синдром річниці. Деякі збіги можуть бути зрозумілі як реакція на річницю якої-небудь важливої або травматичної події. Наприклад, депресивний настрій що виникає щороку в один і той же час, може збігатися з річницею смерті батька або брата / сестри, причому такий зв'язок не обов'язково буде усвідомлюваним.

У певному віці у членів сім'ї може різко зростати тривога. Так, у чоловіка, батько якого помер від інфаркту в 40 років, може розвинутися страх померти від серцевого нападу, коли він починає долати цей віковий рубіж. Або жінка може почати особливо боятися розлучення коли її дочці виповниться стільки ж років, скільки було їй, коли їх сім'ю покинув батько.

У сім'ях ракових хворих широко поширені випадки, коли люди хворіють на рак у тому ж віці, в якому раптово помер хтось із членів сім'ї. Дослідники наводять вражаючі дані, коли людям навіть вдається підгадати день своєї смерті до якоїсь важливої для них дати. Відомо, наприклад, що Томас Джеферсон і Джон Адамс (другий і, третій президенти США) померли в один день - 4 липня 1926 р. - день п'ятдесятиріччя незалежності Америки. Причому в останніх словах Адамса згадувався Томас Джеферсон;

г) збіг ряду подій із народженням дитини може зробити його становище в сім'ї особливим. На особливе положення Зігмунда Фрейда в сім'ї своїх батьків вказує ряд обставин. У рік його народження помирає батько його батька, через рік народжується і незабаром вмирає його брат, після чого в родині довгий час народжувалися одні дівчатка. Крім того, чєрез пару років після його народження старші сини батька від іншого шлюбу іммігрують до Англії. Не дивно, що Зігмунд зайняв у своїй родині виняткову роль, ставши для батьків заміною всіх цих втрат.

Цікаво, що Анна Фрейд, наймолодша дочка Зігмунда, видатний дитячий психоаналітик і єдина з дітей, хто продовжив його справу народилася в 1895 р., в один з найважливіших періодів життя Фрейда.

У 1896 р. помирав батько Зігмунда Фрейда, втрату якого він розглядав як найбільш значущу і важку подію свого життя. У цей період Фрейд публікує свою першу аналітичну роботу «Дослідження істерії» і починає свій знаменитий самоаналіз.

Вибір життєвого шляху може також відштовхуватися від життєвого досвіду та інтересів попередніх поколінь. Проілюструемо це на прикладі історії сім’ї Карла Густава Юнга. Так, батько Юнга, два брата батька, всі шість братів матері, дідусь матері і три брата дідуся матері були священиками. Можна відзначити також, що дідусь, на честь якого Юнг був названий, і прадідусь по батьківській лінії були лікарями. Крім того, кілька членів його сім'ї вірили в окультні феномени - його мати, дідусь матері і його кузина, Олена Прейсверк, яка стверджувала що є медіумом (в юності Юнг брав участь у її сеансах). Вважається також, що мати Юнга і його бабуся по батьківській лінії страждали психічними розладами. Таким чином, те, що Юнг став лікарем-психіатром і відчував глибокий інтерес до релігії і надприродного, вельми відповідає пануючим патернам у його родині.