Опорний конспект лекцій з дисципліни «основи підприємницької діяльності»

Тема 1: Підприємництво в ринковому середовищі

1. Поняття та ознаки підприємництва

2. Принципи та функції підприємництва

3. Суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності

Література: І – 1-3

ІІ – 1,2,4,7,10,13,15

ІІІ – 1,9,12,14

Підприємництво - невід’ємна частина бізнесу, ринкової економіки й розвивається тільки там, де утверджується вільне ринкове середовище й демократизація суспільства.

Згідно із Господарським кодексом України підприємництво розглядається як комерційна господарська діяльність. У Законі зазначено, що підприємництвом є така господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів з метою одержання прибутку.

У ст.42 підприємництво визначається як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку

Якщо порівняти визначення підприємницької діяльності, яке подано у Господарському кодексі України, з визначенням, у Законі України "Про підприємництво", то незмінним залишилось виділення таких рис підприємницької діяльності, як самостійність, ініціативність, систематичність і наявність власного ризику в процесі здійснення господарської діяльності.

Господарський кодекс України є нормативною базою для здійснення підприємницької діяльності. Саме він регламентує ступінь свободи підприємницької діяльності, її основні, принципи, організаційні форми підприємництва, права найму працівників і соціальні гарантії щодо використання їх праці, загальні гарантії для підприємців, державну підтримку підприємства, відповідальність суб'єктів підприємництва, діяльність іноземних підприємців в Україні, припинення підприємницької діяльності.

Для підприємницької діяльності провідне значення має характеристика сучасного ринкового механізму, основними ознаками якого є: наявність необмеженої кількості товаровиробників, різноманітні форми власності, вільна конкуренція.

Основна мета підприємницької активності – виробництво й пропозиція ринку такого товару, який би викликав зацікавленість та приносив прибуток.

Підприємницький прибуток - це різниця між доходами та витратами, отримана внаслідок реалізації прийнятого підприємцем рішення щодо виробництва й постачання на ринок товару.

Для країн з ринковою економікою існують загальні умови розвитку підприємництва:

• стабільність економічної та соціальної політики держави, яка є джерелом упевненості підприємців у тому, що вони не стануть жертвами кон'юнктурних політичних рішень;

• позитивна громадська думка - ставлення до підприємництва як до одного з престижних видів діяльності;

• існування розвинутої інфраструктури підприємництва;

• ефективна система захисту інтелектуальної власності;

• дебюрократизація процедур регулювання підприємницької діяльності з боку державних органів.

Підприємництво в Україні здійснюється на основі таких принципів:

1) вільний вибір діяльності;

2) вільний найм працівників;

3) самостійне встановлення цін відповідно до законодавства;

4) самостійне формування програми діяльності й вибір постачальників та споживачів;

5)вільне розпоряджання прибутком, який залишається після внесення платежів;

6)отримання та використання матеріально-технічних фінансів, трудових і природних ресурсів, використання яких не заборонено державою;

7)самостійне здійснення юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, підприємництво є елементом бізнесу, типом господарювання й способом життя.

Підприємництво - це перш за все організація економічної діяльності, а потім вже одержання прибутку. Становлення і розвиток його є однією з основних проблем економічної політики в умовах переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки.

Якщо діяльність фізичних або юридичних осіб не пов'язана з одержанням прибутку, то вона не може вважатися підприємницькою. Головне, що відрізняє підприємця серед інших агентів суспільно корисної діяльності, — це можливість і обов'язковість одержання певного зиску.

Підприємництво — це комплекс особливих функцій, які викопуються в економіці, спрямований на забезпечення розвитку і вдосконалення господарського механізму, постійне оновлення економіки господарюючих суб'єктів, створення інноваційного поля діяльності.

Підприємництво не можна відносити до звичайної трудової сфери діяльності: вона за своїм змістом характеризує творчу і активну діяльність бізнесменів.

В Україні бізнесом можуть займатися практично всі громадяни, за винятком категорії людей, яким законодавчо цю діяльність заборонено. Це працівники міліції, суду, прокуратури, державної безпеки, арбітражу, нотаріату, державної влади та управління, які повинні здійснювати контроль за роботою підприємців, наприклад працівники фінансових органів, податкової інспекції.

Отже, суб'єктами бізнесу можуть виступати громадяни, права яких не обмежені законом, юридичні особи, що володіють різними формами власності, а також громадяни іноземних держав, а саме:

• власне підприємці, тобто особи, які здійснюють ініціативну діяльність на свій ризик та під свою економічну й юридичну відповідальність;

• колективи підприємців та підприємницькі асоціації;

• працівники, які здійснюють трудову діяльність за наймом на контрактній або іншій засадах;

• державні структури у тих випадках, коли вони виступають безпосередніми учасниками операцій (надання урядових замовлень підприємцям).

Державні структури можуть мати й непрямий вплив на суб'єктів ділових стосунків, будучи гарантами здійснення законного бізнесу.

Залежно від юридичного статусу підприємницька діяльність може здійснюватись:

• зі створенням юридичної особи

• без створення юридичної особи

Об'єкт підприємницької діяльності - це товар, продукт послуга, власне, те, що може задовольнити чиюсь потребу й що пропонується на ринку для придбання, використання та споживання.

Зміст визначення підприємницької діяльності передбачає наявність права підприємців без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом, право комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Законодавство України передбачає певні обмеження щодо здійснення підприємництва. Зокрема, володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження для певних осіб щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення

Господарським кодексом України передбачено обмеження та призупинення діяльності суб'єкта господарювання, а саме:

• у разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог;

• у випадку, коли підприємство (торгівлі чи громадського харчування) неодноразово допустило реалізацію недоброякісних товарів або систематично порушує встановлені законодавством правила торгівлі та надання послуг чи умови зберігання і транспортування товарів;

• у випадках і порядку, передбачених законом, коли їх діяльність не відповідає вимогам нормативних актів.

Згідно з Господарським кодексом України, суб'єктами підприємницької діяльності є державні комерційні підприємства.

Трактування поняття "підприємець":

1) Річард Кантільйон (1725): "Підприємець - це людина, яка діє в умовах ризику";

2) Френсіс Уокер (1876): "Слід розуміти тих, хто отримує прибуток завдяки своїм організаторським здібностям";

3) Йозеф Шумпетер (1934): "Підприємець - це новатор, який розробляє нові технології";

4) Роберт Хізрич (1985): "Підприємець - це людина, яка витрачає весь необхідний час та сили на процес створення чогось нового, що має вартість, приймає на себе весь фінансовий, психологічний та соціальний ризик, отримуючи в нагороду гроші та задоволення досягнутим".

З точки зору М. Вебера, для підприємця сама справа стає "необхідною умовою існування". Це, на думку автора, єдино вірна мотивація, яка виявляє ірраціональність образу життя, при якому Людина існує для справи, а не справа для людини.

Підприємницька діяльність вимагає від людини певних якостей, оскільки ґрунтується на необхідності виявлення творчих здібностей, таланту, розуму та кмітливості, а також широти мислення й знань.

Тому успіх у підприємництві пов'язаний з особистими якостями підприємця, основними з яких є:

• Сміливість і наполегливість.

• Пошук можливостей та ініціативність

• Готовність до ризику.

• Орієнтація на ефективність та якість.

• Уміння вступати у ділові контакти.

• Цілеспрямованість.

• Бажання бути інформованим.

• Незалежність та самостійність.

Підприємці на ринку не діють навмання. Незважаючи на притаманну їм невизначеність в кожній конкретній ситуації, в загальному результат підприємницької діяльності може бути визначеним з певним ступенем ймовірності. Інша справа, що, виступаючи в якості законів - тенденцій, економічні закони залишають для підприємців в кожному конкретному випадку певну свободу, в межах якої останній має достатньо широкий вибір альтернатив при прийнятті рішень.

Характерні ознаки підприємця:

• підприємець бере на себе ініціативу поєднання ресурсів,

землі, капіталу і праці в єдиний процес виробництва;

• підприємець - це новатор, який прагне впроваджувати

нові продукти, технології, форми організації бізнесу;

• підприємець - це людина, яка йде на ризик.